Кіндінов Євген Арсенійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіндінов Євген Арсенійович
Evgeny Kindinov.jpg
Євген Кіндінов, 2011
Ім'я при народженні: Киндинов Евгений Арсеньевич
Народився 24 травня 1945(1945-05-24) (71 рік)
Москва
Громадянство: СРСР СРСРРосія Росія
Рід діяльності: актор театру і кіно, театральний педагог
Роки діяльності: з 1967 року до теперішнього часу
IMDb: ID 0454299
Нагороди: Заслужений артист РРФСРНародний артист РРФСР
Орден Пошани
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Commons-logo.svg Кіндінов Євген Арсенійович у Вікісховищі

Кіндінов Євген Арсенійович — радянський, російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1978). Народний артист РРФСР (1989). Кавалер орденів Пошани (1998) і «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2005). Професор ВДІКу.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1945 р. в Москві. Батьки родом з Рязанської області, в юності перебралися до Москви. Мати, Любов Петрівна, займалася вихованням трьох дітей і господарством. Батько, Арсеній Степанович, працював ретушером в фотоательє. У дитинстві Євген мріяв бути мандрівником, його улюбленим предметом у школі була географія. Колекціонував марки різних країн, любив їх розглядати та мріяти про майбутні подорожі. Щоб здійснити дитячу мрію, після школи збирався вступати до МДІМВ, або на факультет журналістики чи на географічний факультет МДУ, вивчав англійську мову. Але одного разу старша сестра Наталя відвела його в театральний гурток, що і визначило долю майбутнього актора.

Закінчив школу-студію МХАТу (1967, курс В.К. Монюкова). Отримав пропозиції від кількох театрів, але вирішив залишитися в МХАТі, де працював до поділу театру на дві трупи.

З 1987 року — актор Московського Художнього театру ім. А. П. Чехова (під керівництвом Олега Єфремова).

Дебютував у кіно епізодичною роллю в картині «Мертвий сезон» (1968). Всесоюзну популярність молодому актору принесли головні ролі у фільмі «Міський романс» (1970, Одеська кіностудія, реж. П. Тодоровський) та в культовій кінокартині Андрія Кончаловського «Романс про закоханих» (1974), яка у 1974 р. на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах отримала премію «Кришталевий глобус»[1].

Знімався у відомих режисерів: Маноса Захаріаса, Миколи Москаленка, Віктора Трегубовича, Конрада Вольфа, Ігоря Усова, Володимира Довганя, (письменника, сценариста і режисера) Юліана Семенова, Веніаміна Дормана, Євгена Татарського, Андрія Ешпая, Дмитра Бруснікіна, Сергія Урсуляка та ін.

Зіграв близько сімдесяти ролей у фільмах, серіалах і телевиставах, в тому числі — в ряді українських кінофільмів.

Працює на озвучуванні фільмів («Блондинка за рогом» (1984, роль Олексія Жаркова) тощо), мультфільмів («А в цій казці було так...» та «Учень чарівника» (1984) та ін.), дубляжі зарубіжних картин, брав участь у радіовиставах.

Викладає у Всеросійському державному інституті кінематографії. Професор.

Родина

У 2011 році в МХТ імені Чехова пройшов творчий вечір акторів та подружжя — Євгена та Галини Кіндінових[2].

Ролі в театрі[ред.ред. код]

Московський Художній театр імені А. П. Чехова[ред.ред. код]

Грав у виставах: 

Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова[ред.ред. код]

Вибіркова фільмографія[ред.ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Євген Кіндінов у фільмі «Романс про закоханих» (1974)
Роботи на українських кіностудіях у фільмах

Документальні фільми[ред.ред. код]

  • Євген Кіндінов. «По-справжньому грати...»/Евгений Киндинов. «По-настоящему играть...» (2010, телеканал «Культура»)[3]
  • Євген Кіндінов. Продовження романсу/«Евгений Киндинов. Продолжение романса» (2010, студія «Кінопродукт» (за замовленням ТВ Центр), реж. Марія Колоколова)[4]

Телепередачі за участю актора[ред.ред. код]

  • 2014 — «Велика родина». Євген Кіндінов (телеканал «Культура»)/«Большая семья». Евгений Киндинов[5]
  • 2015 — Актор Євген Кіндінов. «Народжені в СРСР»/ Актёр Евгений Киндинов. «Рождённые в СССР»

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Актеры советского кино. Вьш. 12. М., 1976;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.178—179.

Джерела[ред.ред. код]