Кіндінов Євген Арсенійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кіндінов Євген Арсенійович
Evgeny Kindinov.jpg
Євген Кіндінов, 2011
Ім’я при народженні Киндинов Евгений Арсеньевич
Народження 24 травня 1945(1945-05-24) (70 років)
Москва, РРФСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Рід діяльності актор
Роки діяльності з 1967 року до теперішнього часу
IMDb ID 0454299
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Євген Кіндінов у фільмі «Романс про закоханих» (1974)

Кіндінов Євген Арсенійович — радянський, російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1978). Народний артист РРФСР (1989). Кавалер орденів Пошани (1998) і «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2005). Професор ВДІКу.

Народ. 24 травня 1945 р. Закінчив школу-студію МХАТу (1967, курс В.К. Монюкова), де працював до поділу театру на дві трупи.

З 1987 року — актор Московського Художнього театру ім. А. П. Чехова (під керівництвом Олега Єфремова).

У 1968 році дебютував в кіно. Всесоюзну популярність молодому акторові принесли головні ролі в картинах «Міський романс» (1970, Одеська кіностудія, реж. П. Тодоровський) та «Романс про закоханих» (1974, реж. А. Кончаловський. В 1974 р. на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах фільм був удостоєний премії «Кришталевий глобус»[1]).

Зіграв близько сімдесяти ролей у фільмах, серіалах і телевиставах («Мертвий сезон» (1968, радянський розвідник), «Каратель» (1968, Вангеліс), «Молоді» (1971, Олексій), «За власним бажанням» (1973, Костя Поташов), «Моя доля» (1973, Борис Барабанов), «Старі стіни» (1973, Павлик), «Золота міна» (1977, капітан Сергій Корнійович Крошін), «Вас чекає громадянка Никанорова» (1978, Женя), «Терміновий виклик» (1978, хірург Сергій Петров), «Тайгова повість» (1979, Гога), «Особливо важливе завдання» (1980, капітан Гуреєв), «Клуб самовбивць, або Пригоди титулованої особи» (1981 Саймон Роллз, богослов), «Повернення резидента» (1982, Брокман, західнонімецький шпигун), «Кольє Шарлоти» (1981, Северцев), «Тривожний виліт» (1983, Олексій Жильцов), «Кінець операції „Резидент“» (1986, Карл Брокман), «Чехов і Ко» (1998), «Сищики-2» (2003, серіал; Тихон Іванович), «Діти Арбата» (2004, Л.Б. Каменєв), «Довге прощання» (2004, Григорій Ребров в старості), «Козаки-розбійники» (2008, Андрій Львович Меркулов, дід Андрія) та ін.).

Знімався в українських кінокартинах: «Мир хижинам, війна палацам» (1970, англієць), «Міський романс» (1970, Євген), «Талант» (1977, Дмитро Родіонов), «Незручна людина» (1978, Василь Михайлович, парторг заводу), «Танкодром» (1981, 2 с, Ігор Кулешов), «Господи, прости нас грішних» (1992) та ін.

Працює на озвучуванні фільмів («Блондинка за рогом» (1984, роль Олексія Жаркова) тощо), мультфільмів («А в цій казці було так...» та «Учень чарівника» (1984) та ін.), дубляжі зарубіжних картин, брав участь у радіовиставах.

Викладає у Всеросійському державному інституті кінематографії. Професор.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Актеры советского кино. Вьш. 12. М., 1976;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.178—179.

Посилання[ред.ред. код]