Лазарчук Андроник Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андроник Лазарчук
Лазарчук Андроник Григорович.jpg
При народженні Андроник Григорович Лазарчук
Народження 15 січня 1870(1870-01-15)
с. Уховецьк, Волинська обл.
Смерть 6 вересня 1934(1934-09-06) (64 роки)
  Борзна, Чернігівська обл.
Національність українець
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Жанр живопис
Навчання Q59421313? (1897)
Діяльність іконописець
Напрямок реалізм
Сайт lazarchuk.name

Лазарчук Андроник Григорович у Вікісховищі?

Лазарчу́к Андро́ник Григо́рович (15 січня 1870, с. Уховецьк — 6 вересня 1934, м. Борзна) — український художник, педагог, культурний діяч. Майстер побутових картин, пейзажів та портретів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 15 січня 1870 р. в селянській родині в с. Уховецьк (нині Ковельський район) на Волині. У 1881 році почав навчатися у ковельського маляра-іконописця, у 18861889 роках вчився в живописній майстерні Почаївської Лаври. У 1897 році закінчив Петербурзьку Академію мистецтв, навчався на Педагогічних курсах при Академії та у майстерні професора Маковського у 18991900 рр.

Упродовж усього життя викладав малювання і креслення в навчальних закладах у Почаєві, Ковелі, с. Великі Дедеркали (Тернопільська область), Кременці, Конотопі та Борзні. Підтримував стосунки з родиною Лесі Українки, ілюстрував журнали «Рідний край» і «Молода Україна», які видавала Олена Пчілка. Працював над створенням ікон, брав участь у монументальних розписах українських храмів — Святотроїцької і Печерної церков Почаївської Лаври. Його учнями були І. А. Лазарчук — заслужений діяч мистецтв України (1968) — зачинатель Української мультиплікації, професор В. Костецький, народний художник України О. Саєнко, художник-графік М. Фрадкін, Хворостецький І. Ф.

З 1915 р. постійно проживав у Борзні на Чернігівщині, де у 1919 р. очолив художні курси, а у 1922 р. став ініціатором заснування Борзнянського краєзнавчого музею, де зібрав твори М. Ге. Завідував музеєм у 19221925 рр. Помер у Борзні 6 вересня 1934 року, похований на міському цвинтарі.

Родина[ред. | ред. код]

Син — Лазарчук Іполит Андроникович, український художник кіно, мультиплікатор.

Джерела[ред. | ред. код]