Ламане

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ламане
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Глобинський район
Рада Манжеліївська сільська рада
Код КОАТУУ 5320685403
Основні дані
Населення 295
Площа 3,773 км²
Густота населення 78,19 осіб/км²
Поштовий індекс 39063
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°17′16″ пн. ш. 33°35′07″ сх. д. / 49.28778° пн. ш. 33.58528° сх. д. / 49.28778; 33.58528Координати: 49°17′16″ пн. ш. 33°35′07″ сх. д. / 49.28778° пн. ш. 33.58528° сх. д. / 49.28778; 33.58528
Середня висота
над рівнем моря
79 м
Водойми Псел
Місцева влада
Адреса ради 39062, Полтавська обл., Глобинський р-н, с.Манжелія , тел. 36-3-42
Карта
Ламане. Карта розташування: Україна
Ламане
Ламане
Ламане. Карта розташування: Полтавська область
Ламане
Ламане
Мапа

CMNS: Ламане у Вікісховищі

Ла́мане — село в Україні, у Глобинському районі Полтавської області. Населення на 2001 рік становило 295 осіб. Орган місцевого самоврядування — Манжеліївська сільська рада. Окрім Ламанного, раді підпорядковані населені пункти: с. Манжелія та с. Вітки.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Псел біля села

Село Ламане знаходиться на правому березі річки Псел, вище за течією за 2 км розташоване село Манжелія, нижче за течією за 3 км розташоване село Гуньки Кременчуцького району, на протилежному березі — село Книшівка Козельщинського району. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани та заболочені озера.

На південь від села (нижче за течією) розташована Головлева круча — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване за володіння цими землями 17431757 миргородського полковника Василя Петровича Капніста. Він дозволив селитися вихідцям із інших сіл.[1]

У грудні 1920 року у Ламаному під час чекістської операції, погодженої особисто Феліксом Дзержинським, місцевими міліціонерами Іваном Верховським, Карпом Лисенком, Давидом Загорульком ,було знищено відомого українського повстанського отамана, гетьмана Лівобережної України Григорія  Скирду і його  ад'ютанта, керівника розвідки повстанського загону Середу.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 700 жителів села загинули від голоду.[2]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Манжеліївська сільська рада — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7

Посилання[ред. | ред. код]