Лангшон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лангшон
в'єт. Lạng Sơn

Герб
герб
Річка Кікунг у місті Лангшон
Річка Кікунг у місті Лангшон
Основні дані
21°50′52″ пн. ш. 106°45′28″ сх. д. / 21.84777777780577779° пн. ш. 106.75777777780778877° сх. д. / 21.84777777780577779; 106.75777777780778877Координати: 21°50′52″ пн. ш. 106°45′28″ сх. д. / 21.84777777780577779° пн. ш. 106.75777777780778877° сх. д. / 21.84777777780577779; 106.75777777780778877
Країна В'єтнам
Адмінодиниця Лангшон
Столиця для Лангшон (провінція В'єтнаму)
Поділ
  • 5 міських палат і з сільські комуни
  • Площа 79 км²
    Населення 148 000 (2007)
    Часовий пояс +7
    GeoNames 1576633
    Мапа
    Лангшон. Карта розташування: В'єтнам
    Лангшон
    Лангшон
    Лангшон (В'єтнам)


    Commons-logo.svg  CMNS: Лангшон на Вікісховищі

    Лангшон (в'єт. Lạng Sơn) — місто у В'єтнамі, адміністративний центр провінції Лангшон. Населення Лангшон становить 148 тисяч осіб (на 2007 рік), а за оцінками 2010 року — 187 тисяч чоловік.

    Географія[ред. | ред. код]

    Місто Лангшон розташоване у глибині території північного В'єтнаму, далеко від узбережжя Тонкінської затоки, поблизу державного кордону В'єтнаму з КНР. Він є адміністративним центром провінції Лангшон. Місто розташоване за 154 км від столиці В'єтнаму — Ханоя — і з'єднаний з ним залізничною лінією і національним шосе А1. Місто стоїть на річці Кікунг, яка тече на північ, у Китай, і впадає у Сіцзян.

    Історія[ред. | ред. код]

    Захоплення Лангшона французами у 1885 році

    Існування міста Лангшон відомо з часів глибокої давнини. Коли китайський імператор Цинь Шихуанді, основоположник династії Цинь, у 214 році до н. е. відправив у північний В'єтнам 200-тисячну армію під командуванням полководця Жень Сяо, Лангшон стає найпівденнішим містом імперії Цин.

    Місто і фортеця Лангшон протягом століть були для В'єтнаму воротами у Китай; за ці роки він неодноразово піддавався навалам та облогам — лише за час колоніальних воєн XIX століття французькі війська тричі осаджували Лангшон. Під час франко-китайської війни Лангшон був зайнятий китайськими військами, проте потім, після двотижневих боїв, був у лютого 1885 року захоплений французами. Однак незабаром, після поразки у битві при Банг-бо, французи були змушені поспішно тікати з Лангшон. Ці події призвели до відставки у Франції міністра Жюля Феррі.

    Під час Другої світової війни, після вторгнення японських військ у Французький Індокитай, 22 вересня 1940 року за Лангшон розгорілося битва між французькими частинами і 5-м японським дивізіоном, у результаті французи змушені були залишити місто. У 1945 році, після закінчення Другої світової війни, Франція повернула собі місто, що стало одним з опорних пунктів французів на кордоні з Китаєм. У 1950 році Лангшон був захоплений силами північнов'єтнамських повстанців, які здійснювали атаку на прикордонні форти французької колоніальної армії. Це була перша велика перемога в'єтнамських партизан у визвольній і багаторічній війни в Індокитаї.

    У 1979 році навколо Лангшон розгорнулися інтенсивні бої В'єтнамо-китайської війни.

    Література[ред. | ред. код]

    • Association «Citadelles et Maquis d'Indochine 1939–1945», L'Indochine dans le Second Conflit Mondial: 1939–1945, Publi-Offset, Mercuès, 1996.
    • Association nationale des Anciens Prisonniers-Internés d'Indochine (A.N.A.P.I.), Indochine 9 mars 1945 : Le coup de force japonais, C.D.G. Créations, Paris, 1993.
    • André Kernevez (F.N.E.O. 1939–1945), Allocutions prononcées lors des trois cérémonies commémoratives annuelles [9 mars, été, 2 septembre] des Anciens de Marine Indochine 1939–1945 depuis le 2 septembre 1991.
    • Contre-amiral Paul Romé (F.N.E.O. 1939–1945), Les Oubliés du bout du monde : Journal d'un marin d'Indochine de 1939 à 1946, Éditions Danclau, Dinard, 1998.

    Посилання[ред. | ред. код]