Лапін Олександр Павлович

Лапін Олександр Павлович
рос. Александр Лапин
Народився	1 січня 1964 (59 років); Казань, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Казанське вище військове командне училищеd
Знання мов	російська
Учасник	Друга чеченська війна, Інтервенція Росії в Сирію і російське вторгнення в Україну (з 2022)
Військове звання	генерал-полковник і генерал-полковник[d]
Нагороди	; ;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лапін.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лапін Олександр.

Олександр Павлович Лапін (нар. 1 січня 1964(19640101), Казань, ТАРСР, РРФСР, СРСР) — російський воєначальник. Командувач військ Центрального військового округу з 22 листопада 2017 року. Генерал-полковник (2019).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 січня 1964 року в сім'ї робітників. Після закінчення середньої школи навчався у Казанському хіміко-технологічному інституті (1981—1982). З 1982 по 1984 рік проходив строкову службу в лавах Радянської Армії у Військ ППО. Після служби вступив до Казанського вищого танкового командного училища імені Президії Верховної Ради Татарської АРСР, яке закінчив у 1988 році. Після закінчення училища служив на посадах командира танкового взводу та танкової роти в Ленінградському військовому окрузі та у Берегових військах Північного флоту.

У 1997 році закінчив Військову академію бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського. Після закінчення академії служив у 58-й загальновійськовій армії командиром окремого танкового батальйону. З 1999 — начальник штабу, командир 429-го окремого мотострілецького полку 19-ї мотострілецької дивізії. З 2001 по 2003 рік — начальник штабу 20-ї гвардійської мотострілецької Прикарпатсько-Берлінської дивізії. З 2003 по 2006 рік — командир 205-ї окремої мотострілецької Козачої бригади (генерал-майор). З 2006 по 2007 рік — командир 20-ї гвардійської мотострілецької Прикарпатсько-Берлінської дивізії.

У 2009 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації. Після закінчення академії — заступник командувача 58-ї армії.

З квітня 2012 по липень 2014 року — командувач 20-ї гвардійської загальновійськової армії. У 2014 році присвоєно військове звання генерал-лейтенанта. З 2014 по 2017 рік — начальник штабу — перший заступник командувача військ Східного військового округу.

У 2017 році — начальник штабу угруповання військ (сил) РФ у Сирійській Арабській Республіці.

З вересня по листопад 2017 року — начальник Військового навчально-наукового центру Сухопутних військ «Загальновійськова академія Збройних Сил Російської Федерації».

22 листопада 2017 року указом Президента Російської Федерації призначено на посаду командувача військ Центрального військового округу. 27 листопада 2017 року генерал-лейтенанту Олександру Лапіну вручено штандарт командувача військ Центрального військового округу. У лютому 2019 року надано чергове військове звання генерал-полковник^[1].

З жовтня 2018 по січень 2019 року — командувач угрупуванням військ (сил) РФ у Сирійській Арабській Республіці.

У 2020 році закінчив факультет перепідготовки та підвищення кваліфікації вищого командного складу Військової академії Генерального штабу^[2].

Президент РФ Володимир Путін підписав указ про присвоєння звань «Герой Росії» командувачу військ Центрального військового округу Олександру Лапіну та командувачу 2-го армійського корпусу "народної міліції «ЛНР» Еседуллі Абачеву за окупацію російським військами Луганщини^[3].

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, має сина Дениса (народився в 1986), який до 2022 став підполковником і командиром 1-го гвардійського танкового полку 2-ї гвардійської мотострілецької дивізії^[4].

У 2022 генерал-полковник Олександр Лапін, командувач російського Центрального військового округу, нагородив свого сина-танкіста, Дениса Лапіна, який керував провальним наступом на українські Суми та Чернігів^[5].

Санкції[ред. | ред. код]

Олександр Лапін безпосередньо відповідав за активну підтримку та реалізацію дій і політики, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також стабільності та безпеці в Україні. Підсанкційна особа багатьох країн.^[6]

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден Святого Георгія IV ступеня (2017)^[7]^[8] ;
Орден «За заслуги перед Батьківщиною» IV ступеня з мечами;
Орден Олександра Невського ;
Орден Мужності ;
Орден «За військові заслуги» ;
Медаль ордену «За заслуги перед Батьківщиною» ІІ ступеня;
Медаль «За бойові відзнаки» ;
Медаль «Учаснику військової операції у Сирії» ;
Медаль «За визволення Пальміри» ;
Медалі СРСР ;
Медалі РФ ;
Медаль «Бойова співдружність» (Сирія) ;
Медаль «За заслуги перед Козацтвом» 2 ступеня;
Медаль «За заслуги у боротьбі з міжнародним тероризмом».

Література[ред. | ред. код]

Горбачов А. Н. 10000 генералів країни: Короткий біобібліографічний довідник.5 видавництво. М., Infogans, 2017

Примітки[ред. | ред. код]

↑ news.mail.ru [Архівовано 23 лютого 2019 у Wayback Machine.].
↑ Академия Генштаба напутствовала выпускников курсов высшего комсостава российской армии / mil.ru. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
↑ Петренко, Роман (4 липня 2022). Путін присвоїв "Героя Росії" командувачу ЦВО за окупацію Луганщини. Українська правда (укр.). Процитовано 5 липня 2022.
↑ "Залезь, генерал, со мной в окоп. И сына своего сюда посади". BBC News Русская служба. Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
↑ "Залезь, генерал, со мной в окоп. И сына своего сюда посади". BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 16 жовтня 2022.
↑ ЛАПІН Олександр Павлович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 14 березня 2023.
↑ Встреча с военнослужащими, участвовавшими в антитеррористической операции в Сирии. Kremlin.ru. 28 грудня 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
↑ Путин вручает в Кремле госнаграды военнослужащим, которые служили в Сирии. РИА Новости. 28 грудня 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Біографія на сайті ТАРС [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Біографія на сайті Міноборони Росії [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
Інтерв'ю з генералом Олександром Лапіним / « [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Нова газета », 18.09.2013
З Москви-ріки дістали тіло генерала Лапіна, який командував окупантами на Сході

[1] ws.mail.ru [Архівовано 23 лютого 2019 у Wayback Machine.].

[2] Академия Генштаба напутствовала выпускников курсов высшего комсостава российской армии / mil.ru. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 30 березня 2020.

[Герой_РФ-3] Петренко, Роман (4 липня 2022). Путін присвоїв "Героя Росії" командувачу ЦВО за окупацію Луганщини. Українська правда (укр.). Процитовано 5 липня 2022.

[4] "Залезь, генерал, со мной в окоп. И сына своего сюда посади". BBC News Русская служба. Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 5 травня 2022.

[5] "Залезь, генерал, со мной в окоп. И сына своего сюда посади". BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 16 жовтня 2022.

[6] ЛАПІН Олександр Павлович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 14 березня 2023.

[kremlin-2017-12-28-7] Встреча с военнослужащими, участвовавшими в антитеррористической операции в Сирии. Kremlin.ru. 28 грудня 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.

[ria-2017-12-28-8] Путин вручает в Кремле госнаграды военнослужащим, которые служили в Сирии. РИА Новости. 28 грудня 2017. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]