Ґергард Ертль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нобелівська премія з хімії (2007) Ґергард Ертль
нім. Gerhard Ertl
Професор Ґерхард Ертль
Професор Ґерхард Ертль
Професор Ґерхард Ертль
Народився10 жовтня 1936(1936-10-10)[1][2][3] (88 років)
Штутгарт, Третій Райх[4][5][…]
Місце проживанняНімеччина
Країна Німеччина[7][8]
Діяльністьфізик, хімік, викладач університету
Alma materШтутгартський університет (1957)
Паризький університет (1958)
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1959)
Штутгартський університет (1961)
Мюнхенський технічний університет (1965)
Інститут інтелектуальних систем імені Макса Планка
Johannes-Kepler-Gymnasiumd
Ганноверський університет
Галузьхімія
ЗакладМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Ганноверський університет
HU Berlin
Вільний університет Берліна
Науковий керівникHeinz Gerischerd
Аспіранти, докторантиPeter Strasserd[9]
Martin Wolfd
Jochen Lauterbachd
ЧленствоЛеопольдина
Австрійська академія наук
Папська академія наук
Національна академія наук США
Баварська академія наук
North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd
BBAW
Європейська академія[10]
Польська академія наук[11]
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Королівське товариство Единбурга
Нагороди
Великий офіцерський хрест Ордену «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» Order of Merit of Baden-Württemberg

Лекторська премія Фарадея (2007)

Медаль Рудольфа Дізеляd

Нобелівська премія з хімії

премія Отто Гана (2007)

Alwin Mittasch Prized (1990)

премія Вольфа з хімії (1998)

Премія Лейбніца (1991)

почесний доктор Гумбольдського університету в Берлініd (16 січня 2009)

медаль Бунзенаd (1992)

Carl-Engler-Medald (1996)

медаль Карла Фрідріха Гауссаd (1985)

медаль Лібіха (1987)

Hall of Fame of German Researchd (2015)

Karl Ziegler Prized (1998)

Премія Японії (1992)

Премія століття (1985)

honorary doctor of the Maria Curie-Skłodowska Universityd (6 травня 2011)

honorary doctor of the Ruhr University Bochumd

Почесний доктор Мюнстерського університету імені Вільгельмаd

почесний доктор Левенського католицького університетуd

Bourke Awardd (1991)

Medard W. Welch Awardd (1995)

премія «Єврофізика» (1992)

Ґергард Ертль (нім. Gerhard Ertl; нар. 10 жовтня 1936, Штутгарт) — німецький учений-хімік, керівник Інституту Фріца Габера Товариства Макса Планка (1986-2004), нині почесний професор, лауреат премії Вольфа з хімії (1998), лауреат Нобелівської премії з хімії 2007 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ґергард Ертль народився в Штутгарті. З 1955 по 1957 роки він навчався в технічному університеті Штутгарта, потім в Паризькому університеті (1957—1958) та Мюнхенському університеті імені Людвіга-Максиміліана (1958—1959).

Після присудження звання доктора філософії, він став асистентом і лектором в технічному університеті Мюнхена (1965-1968). З 1968 по 1973 роки він був професором і директором в технічному університеті Ганновера. Був професором в інституті фізичної хімії | Університету імені Людвіга Максиміліана в Мюнхені (1973—1986). Протягом 1970-х та 1980-х років він читав лекції в Каліфорнійському технологічному інституті, в університеті Вісконсин-Мілвокі і Каліфорнійському університеті, в Берклі. У 1986 році він став професором в Вільному університеті Берліна і в Берлінському технічному університеті.

У 1986 році він став директором інституту Інституту імені Фріца Габера Товариства Макса Планка, який очолював до 2004 року. В 1996 у він став професором в Берлінському університеті імені Гумбольдта.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Ґергард Ертль був одним з перших дослідників, які оцінили потенціал хімії поверхні. Крок за кроком він розробив методологію хімії поверхні, демонструючи, як різні експериментальні методики дозволяють отримати всебічну картину перебігу реакції на поверхні. Хімія поверхні вимагає просунутого високовакуумного експериментального обладнання, тому що її головна мета — спостереження за поведінкою індивідуальних атомів або молекул, наприклад, на високочистих поверхнях металу. Найменше забруднення при виконанні такого роду спостережних і вимірювальних експериментів наражає на небезпеку їх результат. Отримання повноцінної картини реакції, що іде на поверхні, вимагає високоточних вимірів та комбінації різнобічних експериментальних методик. Ґергард Ертль заснував експериментальну школу, продемонструвавши, як достовірні результати можуть бути отримані в такій складній галузі, як хімія поверхні. Його розробки заклали наукову основу сучасної хімії поверхні, його методологія використовується як у фундаментальних дослідженнях, так і в розробці хімічних виробництв. Підходи, розроблені Ертлем, базуються не лише на результатах, отриманих ним при вивченні процесу Боша-Габера, використовуваного при фіксації атмосферного азоту. Ертль також вивчав процес окиснення монооксиду вуглецю на поверхні платини, реакції, що використовуються для каталітичного очищення автомобільних вихлопів.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Ґергард Ертль отримав Нобелівську премію з хімії 2007 року за дослідження хімічних процесів на твердих поверхнях.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]