Перейти до вмісту

Леопольд Сонді

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леопольд Сонді
угор. Szondi Lipót
Ім'я при народженніугор. Sonnenschein Lipót Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився11 березня 1893(1893-03-11)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нітра, Nyitra Countyd, Угорське королівство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер24 січня 1986(1986-01-24)[1][2][…] (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кюснахт, Швейцарія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняФлунтерн[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорщина
 Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпсихіатр, викладач університету, психоаналітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБудапештський університет (1919) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпсихіатрія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладБудапештський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор наук
Відомий завдяки:тесту Сонді
У шлюбі зIlona Szondid[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиПетер Сонді[5] Редагувати інформацію у Вікіданих

Леопольд Сонді (нім. Leopold Szondi, угор. Szondi Lipót; 11 березня 1893(18930311), Нітра, Австро-Угорщина — 24 січня 1986, Кюснахт, Швейцарія) — угорський психіатр. Відомий як засновник долеаналізу — одного із напрямків глибинної психології, та творець тесту Сонді.

Сонді Леопольд народився 11 березня 1893 року у місті Нітра, Австро-Угорщина (тепер Словаччина) у єврейській родині, яка говорила німецькою та словацькою мовами.

1929 року у нього народився син Петер, німецький філолог. В 1935 році Леопольд Сонді розробив невербальний проективний тест особистості[6].

У червні 1944 року Сонді із сім'єю було депортовано до концентраційного табору Берґен-Бельзен потягом Кастнера. Його було звільнено у грудні 1944 року, коли 1700 американських інтелектуалів заплатили Адольфу Айхману викуп. Він виїхав до Швейцарії і там залишився жити та працювати.

Леопольд Сонді помер 24 січня 1986 року у місті Кюснахт, Швейцарія. Сонді знайшов свій останній спочинок на кладовищі Флунтерн у Цюріху. У могилі також поховані його дружина Ілона «Лілі» Лівія, уроджена Радваній (1902-1986), їхній син Петер (1929-1971) та дочка Віра (1928-1978), яка була лікарем.

Біографія Леопольда Сонді, написана Бюрги-Майєром, містить докладний опис життя Сонді, проте деякі наведені факти, спростовуються найближчими соратниками Сонді. Зокрема, учень Леопольда Сонді Фрід'юнг Юттнер стверджує, що Сонді помер у власному будинку, а не в будинку для літніх людей[7]

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]
Сімейна могила.

Одним з основних понять концепції долеаналіза вважається родове (сімейне) несвідоме. Незважаючи на те, що Леопольд Сонді в своїх працях не торкається поняття «пам'ять», «проблеми пам'яті», однак згідно з сучасними дослідженнями в області пам'яті людини, родове несвідоме, яке відрізняється від інших видів несвідомого своїм змістом і призначенням, визначає структуру пам'яті людини[8]

Книги

[ред. | ред. код]

Серед бібліографії Леопольда Сонді слід виділити п'ять фундаментальних праць, оскільки саме в них описані всі положення концепції психології долі:

1. «Я-аналіз» (1956)

2. «Підручник експериментальної діагностики потягів» (1960 (2-е видання))

3. «Долеаналіз» (1944, 1948, 1965)

4. «Долеаналітична терапія» (1963)

5. Патологія потягів (1952)[9].

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118620371 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. а б Loacker N., Hänsli C. Where Zurich Comes to Rest - The Cemeteries of the City of ZurichZürich: Orell Füssli, 1998. — S. 288. — ISBN 3-280-02809-4
  5. а б http://www.leopold-szondi.ch/biografie.html
  6. Enikő Gyöngyösiné Kiss. Personality and the Familial Unconscious in Szondi's Fate-Analysis (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 19 квітня 2019. 
  7. Мальцев О.В. (31.07.2018). Підсумки наукового марафону «Проблеми історії». oleg-maltsev.com (рос.). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018. 
  8. Мальцев О.В. (19.07.2018). Занурення в пам'ять. oleg-maltsev.com (укр.). Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018. 
  9. Мальцев О.В. (02.08.2018). Хто заснував судьбоаналіз. oleg-maltsev.com (рос.). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018. 

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jacques Schotte, Szondi avec Freud. Sur la voie d'une psychiatrie pulsionnelle, Éditions De Boeck-Université, 1990.

Посилання

[ред. | ред. код]