Лео Ар'є Маєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лео Ар'є Маєр
L.A Mayer.jpg
Народився 12 січня 1895(1895-01-12)[1][2]
Станиславів, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 6 квітня 1959(1959-04-06)[1][2] (64 роки)
Поховання цвинтар «Синедрія»d
Країна Flag of Israel.svg Ізраїль
Діяльність мистецтвознавець, педагог, письменник, орієнталіст, археолог
Галузь археологія
Alma mater Лозанський університет, Віденський університет і Гумбольдтський університет Берліна
Відомі учні Trude Dothand
Знання мов англійська[1], німецька[1] і іврит[1]
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії член ордена Британської імперії Премія Ізраїлю

Лео Ар'є Маєр (івр. ליאון אריה מאיר‎, 12 січня 1895 — 6 квітня 1959) — ізраїльський дослідник ісламського мистецтва і ректор Єврейського університету в Єрусалимі.

Біографія[ред. | ред. код]

Маєр народився у 1895 році в місті Станіславові на Галичині, тоді у складі Австро-Угорщини (нині Івано-Франківськ, Україна), у значущій рабинський хасидській родині. У 1913 році він почав вивчати Східне мистецтво у Віденському університеті, спеціалізуючись на мусульманському Сході та його культурній історії, також навчався в Лозаннському та Берлінському університетах.[3] У 1917 році отримав докторський ступінь у Віденському університеті за неопубліковану дисертацію з містобудування в ісламських країнах.[3] Перебуваючи у Відні, він також навчався в Єврейській духовній семінарії у Відні і став учасником сіоністського руху «Гашомер» (що пізніше перетворився на організацію Гашомер Гацаїр).

У 1917 році Маєр закінчив навчання і почав викладати та працювати помічником бібліотекаря в Інституті Сходу. У 1919 році він повернувся в рідне місто і став викладати у середній школі. Проте, внаслідок потрясінь, що відбувалися у місті після Першої світової війни (Станіславів у різний час займала Польща, ЗУНР, Румунія, УНР і Червона армія, а тоді у 1939 році знову Польща), Маєр переїхав до Берліна і працював у східному відділі міської державної бібліотеки.

У 1921 році Маєр емігрував Палестини[3] і почав працювати в Департаменті старовини уряду Британського мандату у Палестині[en]: як інспектор до 1929 року, і з 1929 по 1933 рік як директор архівів. Покинувши департамент, отримав почесне призначення на посаду керівника в новому Урядовому музеї в Єрусалимі.

У той же час, в 1925 році, Маєр увійшов до першого викладацького складу Інституту юдаїки Єврейського університету в Єрусалимі, і в 1929 році був призначений викладачем ісламського мистецтва й археології.[3] У 1932 році отримав звання професора, ставши першим професором близькосхідного мистецтва й археології. Був деканом факультету мистецтв, а з 1943 по 1945 роки —ректором університету.[3]

Спільно з Елеазаром Сукеніком[en] Маєр працював над з розкопками «Третьої стіни» Єрусалиму, збудованої Агриппою, царем Юдеї, в 41–44 рр. н. е.

З 1940 по 1950 рік Маєр був президентом Ізраїльського дослідницького товариства[en] і був почесним президентом Ізраїльського східного товариства. Він також обирався членом урядової Археологічної ради[he], членом Фольклорного товариства Землі Ізраїльської, членом Асоціації археологів у Лондоні і почесним членом Американського геральдичного товариства.

Помер у 1959 році в Єрусалимі, дітей не мав.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Окремі опубліковані роботи[ред. | ред. код]

  • Excavations at the Third Wall of Jerusalem's Old City, 1930 (у співавторстві з Е. Сукеніком)
  • Mayer, L. A. (1933). Saracenic Heraldry: A Survey. Oxford: Oxford University Press. 
  • Beginning and rise of Islamic Archeology, 1935
  • Annual bibliography of Islamic art and archaeology: India excepted, 1935
  • new Material for Mamaluk Heraldry, Jerusalem, 1937
  • статті у Ars Islamica, 1936-7
  • Bibliography of Islamic numismatics, Royal Asiatic Society, 1939, 1954
  • Mamaluk costume, 1952
  • Religious buildings of the Muslims in Israel, 1950 (у співавторстві з Якобом Пінкерфельдом[en] та Іґаелем Ядіном)
  • L'art juif en terre de l'Islam, 1959
  • Bibliography of Jewish Art
  • Islamic Architects and their works, 1956

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б AlKindi
  3. а б в г д D. S. Rice; H. Z. Hirschberg. Leo A. Mayer. Ars Orientalis (Freer Gallery of Art, The Smithsonian Institution and Department of the History of Art, University of Michigan). Vol. 4 (1961): 454–462. 
  4. The London Gazette: (Supplement) no. 38161. p. 31. 1 January 1948.
  5. Israel Prize recipients in 1959 (he). Israel Prize Official Site. Архів оригіналу за 17 February 2010. 
  6. Islamic Art Museum in Jerusalem. asiarooms.com/travel-guide (en). Архів оригіналу за 2008-01-06. 

Посилання[ред. | ред. код]