Лимани (Вітовський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лимани (Жовтневий район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лимани
Lymany s.gif Lymany h.gif
Герб Лиманів Прапор Лиманів
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Вітовський район
Рада/громада Лиманівська сільська рада
Код КОАТУУ 4823382601
Основні дані
Засноване 1850
Населення 2154
Площа 0,005 км²
Поштовий індекс 57284
Телефонний код +380 512
Географічні дані
Географічні координати 46°43′41″ пн. ш. 31°58′16″ сх. д. / 46.72806° пн. ш. 31.97111° сх. д. / 46.72806; 31.97111Координати: 46°43′41″ пн. ш. 31°58′16″ сх. д. / 46.72806° пн. ш. 31.97111° сх. д. / 46.72806; 31.97111
Середня висота
над рівнем моря
12 м
Водойми лиман
Місцева влада
Адреса ради с. Лимани, вул. Фрунзе, 130
Карта
Лимани. Карта розташування: Україна
Лимани
Лимани
Лимани. Карта розташування: Миколаївська область
Лимани
Лимани

Лима́ни (в минулому — Кисляківка) — село в Україні, у Вітовському районі Миколаївської області. Населення становить 2154 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лиманівська сільська рада.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Сучасне село виникло 1956 року злиттям трьох сусідніх сіл: Юхимівки, Кисляківки та Свято-Троїцького.

Станом на 1886 у селі Кисляківка, центрі Кисляківської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 73 особи, налічувалось 19 дворових господарств, існували православна церква та земська станція[1]. За 4½ версти — рибний завод, соляний завод, маяк. За 15 верст — рибний завод. За 26 верст — поштова станція. За 32 версти — постоялий двір.

Кисляківка лежала на найкоротшому чумацькому шляху, яким чумаки возили сіль з Прогноїв у Соляні. Згаданий шлях пролягав лівим берегом Бузького лиману, біля Кисляківки, Вітовки і на півострів (через територію майбутнього Миколаєва). За час існування Коша Нової Запорізької Січі (1734—1775 рр.) на південній її частині існував так званий Кисляківський курінь українського козацтва. Цей курінь був розташований на землях сучасного села Лимани. Власне від Кисляківського коша походить назва села Кисляківка. Саме на околиці цього села в липні 1709 року залишки шведських військ Карла 12 та козаків гетьмана Івана Мазепи облаштували укріплений табір, рятуючись від російських військ під орудою князя Волконського.

Гетьманова балка та Гетьманів курган — лежать в межах села Лимани, на лівому березі Бузького лиману на південь від Руської коси. Назва походить від табору гетьмана Івана Мазепи. В 1709 році через село Вітовку пролягав останній шлях Івана Степановича Мазепи. Вітовка з 1789 року — Богоявленське; з 1934 року — Жовтневе (нині Корабельний район м. Миколаєва).

Вихідці з Кисляківського куреня ще в 1772 році спорудили в Кисляківці біля балки християнську церкву в ім'я Спаса. На сільському цвинтарі села Лимани частково збереглися козацькі могили. Могилки над кожним похованням невеликі, подовженої форми. Приналежність згаданих могил до козацьких визначається наявністю кам'яних хрестів та могильних плит. Запорожці були талановитими майстрами з виготовлення кам'яних (з дрібнозернистого вапняку) хрестів з карбуванням, котрих налічується біля ста типів. Серед відомих майстрів з виготовлення кам'яних хрестів на Миколаївщині був Микита Косторіз, роботи якого перебувають в Лиманах.

Відомі особи[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

2. Історія Корабельного району м. Миколаєва у зібранні В. Коби, стор. 37 — 41.