Луцько Богдан Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцько Богдан Вікторович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Луцько Богдан Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 21 липня 1981(1981-07-21)
Гульськ
Смерть 12 серпня 2014(2014-08-12) (33 роки)
Никифорове
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
30 ОМБр.svg
 30 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Богда́н Ві́кторович Луцько́ — сержант Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Кулеметник, 30-та окрема механізована бригада.

5 серпня 3 БМП та 1 танк зайняли висоту поблизу Никифорового, керував блокпостом старший лейтенант Артем Абрамович, ще за кілька кілометрів розміщено іще два блокпости.

12 серпня на блокпост лейтенанта Абрамовича відійшли 1 танк і 2 БМП з сусіднього блокпоста. Із штабом зв'язатися не вдалося. Після «наради лейтенантів» вирішили прориватися до своїх на Міусинськ, куди й прибули. Старший лейтенант, що керував у Міусинську, наказав повернутися на висоту та захищати тил бригади.

Після зайняття попередньої позиції побачили, як з півдня почався обстріл «Градами», проте ракети пролетіли далі. Почала стріляти ворожа артилерія. Запросивши в штабу артилерійську допомогу, почули відповідь: «Снарядів немає». Незабаром на блокпост вийшли 4 танки, перший з яких був Т-64 з білими смугами, як в українських, з другого напрямку наступала піхота терористів. Після перших пострілів у одного танка заклинило гармату, на той час уже були підбиті 2 БМП. Абрамович наказав підлеглим відходити, сам лишився прикривати відступ.

12 серпня 2014 року танк Т-64, екіпаж якого: старший лейтенант Артем Абрамович — командир танку, сержант Ярослав Антонюк — механік-водій, та солдат Петро Барбух — навідник, вступив у двобій з російським Т-72. У двобої танки таранили один одного. Український екіпаж відтоді вважався зниклим безвісти. У бою було знищено 2 танки Т-72, українські сили втратили Т-64 — Абрамович, Антонюк, Барбух та БМП-2 — загинули прапорщик Дмитро Руденко та сержант Богдан Луцько.

Група, яку прикривав екіпаж Абрамовича, дісталася до Міусинська. Більшість учасників бою залишилися живими та повернулися додому.

24 листопада 2014-го рештки знайдені на полі бою пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»), привезені до Запоріжжя.

Впізнаний за експертизою ДНК, похований 11 вересня 2015-го у селі Гульськ. Без Богдана лишилися батьки, дружина, донька 2003 р.н. та син 2006 р.н.

Похований в селі Гульськ.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Джерела[ред. | ред. код]