Луїджі Брунелла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Луїджі Брунелла
Особові дані
Народження 14 квітня 1914(1914-04-14)
  Гарласко, Італія
Смерть 23 травня 1993(1993-05-23) (79 років)
  Рим
Зріст 181 см
Вага 76 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1932–1935 Італія «Віджеванезі» 66 (0)
1935–1939 Італія «Торіно» 86 (0)
1939–1943 Італія «Рома» 92 (0)
1944 Італія «Ювентус» 24 (0)
1944–1945 Італія «Віджевано»  ? (?)
1945–1948 Італія «Рома» 66 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1938 Італія Італія (B) 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1948–1949 Італія «Рома»
1951–1952 Італія «Кінотто Нері Рома»
1950 Італія «Рома»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Луїджі Брунелла (італ. Luigi Brunella, 14 квітня 1914, Гарласко — 23 травня 1993, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Торіно», «Рома» та «Ювентус», а також другу збірну Італії.

Чемпіон Італії. Володар Кубка Італії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 14 квітня 1914 року в місті Гарласко. Вихованець футбольної школи клубу «Віджеванезі». У дорослому футболі дебютував у складі «Віджеванезі» 1932 року, У команді, що виступала у Серії В, провів три сезони, взявши участь у 66 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Торіно», до складу якого приєднався 1935 року. У 1936 році виборов з командою титул володаря Кубка Італії. Влітку 1936 року взяв участь у чотирьох матчах кубка Мітропи. В кваліфікаційному раунді «Торіно» здобуло дві впевнених перемоги над швейцарською командою «Берн» — 4:1 і 7:1 (Брунелла відзначився голом у власні ворота, згідно з деякими джерелами[1]). У наступному раунду «Торіно» поступилось угорському «Уйпешту» (2:0, 0:5).

1939 року уклав контракт з клубом «Рома», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. У сезоні 1941–1942 допоміг команді здобути перший у її історії титул чемпіона Італії. Зіграв в усіх 30 матчах переможного сезону.

У 1944 році зіграв 24 матчі за команду «Ювентус» у напівофіційному воєнному чемпіонаті[2]. Далі грав у команді «Віджевано».

1945 року повернувся до клубу «Рома», за який відіграв ще 3 сезони, будучи гравцем «основи». Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Рома» у 1948 році, виконуючи обов'язки граючого тренера. У передостанньому турі чемпіонату забив свій єдиний гол у Серії «А» у ворота команди «Салернітана», конкурента у «боротьбі за виживання»[3]. Гол виявився єдиним і переможним у матчі.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1938 року захищав кольори збірної Італії-B. У складі цієї команди провів 1 матч.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 1948 року, ще не завершивши кар'єри гравця. Очолив тренерський штаб клубу «Рома». Перед початком 27 туру змінив на посту тренера угорця Імре Шенкея[4]. Команда боролась за виживання в еліті і в підсумку зайняла рятівне 17-те місце. Клуб переживав фінансові труднощі, через що був змушений перед початком нового сезону продати у міланський «Інтер» свого лідера і бомбардира Амедео Амадеї[4]. «Рома» завершила сезон 1948—1949 років на 14-ому місці, а Брунелла залишив посаду головного тренера.

Далі тренував команду клубу «Кінотто Нері Рома». У 1950 році вдруге очолив «Рому», пропрацювавши лише в трьох останніх турах сезону[4]. Команда знову посіла 17-те місце, зупинившись за крок від вильоту.

Помер 23 травня 1993 року на 80-му році життя у місті Рим.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Рома»: 1941–1942
«Торіно»: 1935–1936

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]