Любче (Рожищенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Любче
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Рожищенський
Рада/громада Любченська сільська рада
Код КОАТУУ 0724583701
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1540
Населення 744
Площа 20,769 км²
Густота населення 35,82 осіб/км²
Поштовий індекс 45142
Телефонний код +380 3368
Географічні дані
Географічні координати 50°57′30″ пн. ш. 25°06′46″ сх. д. / 50.95833° пн. ш. 25.11278° сх. д. / 50.95833; 25.11278Координати: 50°57′30″ пн. ш. 25°06′46″ сх. д. / 50.95833° пн. ш. 25.11278° сх. д. / 50.95833; 25.11278
Середня висота
над рівнем моря
186 м
Водойми Лютиця
Місцева влада
Адреса ради 45142, Волинська обл., Рожищенський р-н, с. Любче, вул. А. Савчук, 36а, тел. 96-3-46
Карта
Любче. Карта розташування: Україна
Любче
Любче
Любче. Карта розташування: Волинська область
Любче
Любче
Мапа

Лю́бче — село в Україні, в Рожищенському районі Волинської області. Населення становить 744 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Село Любче відоме з першої половини XIV ст.

Раніше було містечком Любча — родовим «гніздом» князів Любецьких, гілки роду князів Друцьких.[1]

1487 року Федька Шилович, дочка київського воєводи з роду Юршів, вдова князя Степанського, ймовірно, Михайла, також вдова луцького старости Олізара Шиловича[2]) відступила Любчу з належними селами сестринцеві — князю Роману Васильовичу[3] з князів Любецьких — гілки роду князів Друцьких.[4]

Землі містечка тривалий час належали давнім володарям князям Любецьким, потім переходили до власності їхніх нащадків.

1570 року власником був Миколай Харленський.

Нелегкі життєві шляхи проходило чимало поколінь того мальовничого села[5].

Церква в с. Любче[ред. | ред. код]

Храм УПЦ (МП) св. Іоанна Милостивого. Побудований в 1995 р. на зміну старого храму, побудованого в 1786 р. і який згорів в 1970 р. Настоятель свящ. Сергій Савієвський[6].

Городище[ред. | ред. код]

Орієнтовно датується Х — ХІІ ст.[7] Має форму неправильного овалу (150 x 100 м). Його північно-західні та південно-східні сторони прямолінійні, а інші — закруглені. Городище укреплене по периметру ровом і валом. Північну половину захищають ще дві линії валів та ровів[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]