Любче (Рожищенський район)
| село Любче | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район/міськрада | Рожищенський |
| Рада/громада | Копачівська сільська громада |
| Код КОАТУУ | 0724583701 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1540 |
| Населення | 744 |
| Площа | 20,769 км² |
| Густота населення | 35,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45142 |
| Телефонний код | +380 3368 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°57′30″ пн. ш. 25°06′46″ сх. д. / 50.95833° пн. ш. 25.11278° сх. д.Координати: 50°57′30″ пн. ш. 25°06′46″ сх. д. / 50.95833° пн. ш. 25.11278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
186 м |
| Водойми | Лютиця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45142, Волинська обл., Рожищенський р-н, с. Любче, вул. А. Савчук, 36а, тел. 96-3-46 |
| Карта | |
  Любче | |
 Любче | |
| Мапа | |
Лю́бче — село в Україні, в Рожищенському районі Волинської області. Населення становить 744 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
Село Любче відоме з першої половини XIV ст.
Раніше було містечком Любча — родовим «гніздом» князів Любецьких, гілки роду князів Друцьких.[1]
1487 року Федька Шилович, дочка київського воєводи з роду Юршів, вдова князя Степанського, ймовірно, Михайла, також вдова луцького старости Олізара Шиловича[2]) відступила Любчу з належними селами сестринцеві — князю Роману Васильовичу[3] з князів Любецьких — гілки роду князів Друцьких.[1]
Землі містечка тривалий час належали давнім володарям князям Любецьким, потім переходили до власності їхніх нащадків.
1570 року власником був Миколай Харленський.
Нелегкі життєві шляхи проходило чимало поколінь того мальовничого села[4].
Церква в с. Любче[ред. | ред. код]
Храм УПЦ (МП) св. Іоанна Милостивого. Побудований в 1995 р. на зміну старого храму, побудованого в 1786 р. і який згорів в 1970 р. Настоятель свящ. Сергій Савієвський[5].
Городище[ред. | ред. код]
Орієнтовно датується Х — XII ст.[6] Має форму неправильного овалу (150 x 100 м). Його північно-західні та південно-східні сторони прямолінійні, а інші — закруглені. Городище укреплене по периметру ровом і валом. Північну половину захищають ще дві линії валів та ровів[7].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Орест Левицький. Ганна Монтовт / На переломі.— К.: Україна, 1994.— 352 с.— С. 107. ISBN 5-319-01070-2
- ↑ Володимир Собчук. СТЕПАНСЬКА ВОЛОСТЬ І ЇЇ ВЛАСНИКИ (ДО КІНЦЯ 60-Х РОКІВ XVI СТ.) / Нац. ун. «Острозька академія». Наукові записки. — Острог, 2011. — С. 18
- ↑ Krupska Anna. Olizar Szyłowicz h. Kierdeja (zm. 1486) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIІІ/4, zeszyt 99. — S. 805. (пол.)
- ↑ Бренчук О. Про назви населених пунктів Рожищенського району Волинської області
- ↑ Церква в с. Любче. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Городище Любча. Архів оригіналу за 26 травень 2015. Процитовано 30 листопад 2011.
- ↑ Городища в басейні Стиру
Джерела[ред. | ред. код]
- Lubcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1902. — Т. XV, cz. 2 : Januszpol — Wola Justowska. (пол.).— S. 241. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Любче на старих мапах[недоступне посилання з квітень 2019]
- Легенди городища Любче
- Городище Любче на картах
- Погода в селі Любче
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
