Ліберо Де Рієнцо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліберо Де Рієнцо
італ. Libero De Rienzo
Народився 24 лютого 1977(1977-02-24)
Неаполь, Італія
Помер 15 липня 2021(2021-07-15)[1] (44 роки)
Рим, Італія[2]
  • інфаркт міокарда[3] і передозування ліків
    • Громадянство  Італія
    Діяльність актор, сценарист, режисер монтажу, кінорежисер, режисер
    Роки діяльності 1999 — 2021
    IMDb nm0211144
    Нагороди та премії
    CMNS: Ліберо Де Рієнцо у Вікісховищі

    Ліберо Де Рієнцо (італ. Libero De Rienzo; 27 лютого 1977, Неаполь — 15 липня 2021, Рим) — італійський актор, режисер та сценарист.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Народився 27 лютого 1977 року у Неаполі в родині Фйоре Де Рієнцо, актора та тележурналіста[4]. Коли йому було два роки родина переїхала до Риму, де він і виріс. В кіно дебютував 1999 року в комедії «Вулиця янголів» Пупі Аваті. 2001 року виконав одну з ролей у фільмі «Святий Марадона» Марко Понті, за яку отримав премію Давид ді Донателло у категорії Найкращий актор другого плану, номінації у цій же категорії на премії Срібна стрічка та Золота хлопавка, а також звання найкращого актора на Міжнародному кінофестивалі у Мар-дель-Плата[5]. 2003 року з'явився в британсько-італійському детективному телефільмі «Мій будинок в Умбрії» за участю Меггі Сміт, Кріса Купера та Джанкарло Джанніні.

    2005 року виступив як режисер та сценарист кінодрами «Кров. Смерті не існує», де також виконав одну з головних ролей. Фільм було удостоєно призу Grand Chameleon на Бруклінському кінофестивалі та номінації на премію Срібна стрічка у категорії Найкращий режисерський дебют. 2009 року виконав роль журналіста Джанкарло Сіані у біографічній драмі «Фортапаш», яка принесла йому номінації на премії Давид ді Донателло та Срібна стрічка у категорії Найкращий актор. 2017 року знявся в італійсько-українському фільмі «Ізі» Андреа Маньяні. 2019 року виконав головну роль в фільмі «Цей божевільний світ», створеному Марко Боччі на основі власного дебютного роману.

    Дружиною актора була сценограф Марсела Моска. У пари народилися двоє дітей (у 2015 та 2019 роках)[6].

    Ліберо Де Рієнцо помер 15 липня 2021 року в себе вдома у Римі в 44-річному віці від інфаркту, викликаного передозуванням наркотичних препаратів[7].

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1998 ф Набагато легше — недостатньо Più leggero non basta Оскар
    1999 ф Вулиця янголів La via degli angeli Анджело
    2001 ф Моїй сестрі! À ma soeur! Фернандо
    2001 ф Святий Марадона Santa Maradona Бартоломео Ванцетті (Барт)
    2001 ф Бензин Benzina торговець наркотиками
    2002 тф Викрадений Il sequestro Soffiantini Карло Соффіантіні
    2003 тф Мій будинок в Умбрії La mia casa in Umbria доктор Інноченті
    2004 ф Шлях туди і назад A/R: Andata+ritorno Данте Кручіані
    2005 ф Кров. Смерті не існує Sangre - La morte non esiste Адріан
    2007 ф Насірія Nassiryia: Per non dimenticare Мауриціо Коста
    2007 ф Мілан—Палермо: Повернення Milano-Palermo: Il retirno Ліберо Проєтті
    2008 ф Альдо Моро, президент Aldo Moro, Il presidente Валеріо Моруччі
    2009 ф Фортапаш Fortapàsc Джанкарло Сіані
    2011 ф Всі на море Tutti al mare Нандо
    2011 ф Стережись! Крептоніт! La kryptonite nella borsa Сальваторе
    2013 ф Мила Miele Рокко
    2014 ф Захочу і зіскочу Smetto quando voglio Бартоломео Бонеллі
    2015 ф Я вбила Наполеона Ho ucciso Napoleone Б'яджо
    2015 с Команда швидкого реагування Squadra mobile Доменіко Гарланді
    2016 ф Підступи: Останній сюжет Пазоліні La macchinazione Антоніо
    2016 ф Крістіан і Палетта проти всіх Cristian e Palletta contro tutti Крістіан
    2017 ф Захочу і зіскочу: Майстерклас Smetto quando voglio - Masterclass Бартоломео Бонеллі
    2017 ф Ізі Easy - Un viaggio facile facile Філо
    2017 ф Захочу і зіскочу: Супергерої Smetto quando voglio - Ad honorem Бартоломео Бонеллі
    2017 ф Коли всі вдома La casa di famiglia Гіацинто
    2018 ф Відчайдушне життя Una vita spericolata інспектор Бартоломео Ванцетті
    2018 ф Залишимося друзями Restiamo amici Лео
    2019 ф Солодкий Рим Dolceroma Лелло
    2019 ф Два Папи The Two Papes Роберто
    2019 ф Цей божевільний світ A Tor Bella Monaca non piove mai Мауро
    2020 ф Почати з нуля Cambio tutto Оттавіо
    2020 ф Справа Понтані: Вбивство чемпіона Il caso Pantani: L’omicidio di un campione Джамбо
    2020 ф Фортуна Fortuna П'єтро
    2021 ф Нотатки сутенера Appunti di un venditore di donne Мілья
    2021 ф Кохання: Інструкція з розставання Una relazione Лука
    2022 ф Відпусти мене Takeaway Джонні

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. ↑ https://www.adnkronos.com/morto-lattore-libero-de-rienzo-aveva-44-anni_42uQFjvX3VC6cFLzZxqz9l
    2. ↑ https://www.ilmessaggero.it/persone/libero_de_rienzo_morto_attore_cosa_e_successo_ultime_notizie-6084547.html
    3. ↑ https://napoli.repubblica.it/cronaca/2021/07/16/news/morto_libero_de_rienzo-310541754/
    4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

    Посилання[ред. | ред. код]

    Перегляд цього шаблону
      Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Словники та енциклопедії
    Нормативний контроль
    Премія «Астор» («Омбу») за найкращу чоловічу роль
    1950-і
    1960-і
    1970-і
    1990-і
    2000-і
    2010-і
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліберо_Де_Рієнцо&oldid=41041986