Лівобережний (Дніпро)

Лівобережний — житловий район на північному заході Дніпра в Індустріальному й Амур-Нижньодніпровському адміністративних районах міста Дніпро.

Був одною з останніх районів масових забудов радянського періоду в Дніпрі. Будувався у 1980-их роках.

Географія району[ред. | ред. код]

Житловий район Лівобережний розділяється на 4 мікрорайони: Лівобережний-1, Лівобережний-2 (ж.м. Березинський, Березинка) та Лівобережний-3, 4. До Амур-Нижньдніпровського адмін. району відносяться східні Лівобережний 1 й 2; до Індустріального адмін. району відносяться — Лівобережний 3 й 4.

Донецьке шосе розділяє з півдня на північ Лівобережний на Лівобережний 1, 2 (на сході від шосе) й Лівобережний 3, 4 (на захід від шосе). Лівобережний-1 розташований північніше за Лівобережний-2. Проспект Миру розділяє зі сходу на захід Лівобережний-3 (північніше від проспекту) й Лівобережний-4 (південніше від проспекту).

На південь від Лівобережного-4 розташоване довгасте озеро Курочкине (Куряче).

Південною межею району мало стати Полтавське шосе, що планувалося вести від сучасного Нижньодніпровського трубного заводу під проспектом Слобожанським у Дома Торгівлі, південніше району Калинової вулиці, через Донецьке шосе (південніше Лівобережного-2 й -4) й далі північніше житлової забудови Кам'янки й Березанівки, виходячи на шлях до Кобеляків. По ньому планувалося ще з 1960-их років провести трамвайну лінію від заводу на майбутній житловий район Лівобережний. Проте обхідне Полтавське шосе було збудоване на півдні Камʼянки.

На заході району розташоване закрите (Новоклочківське) кладовище, дачне селище й аеродром Кам'янка. На півдні району лежить поселення Ломівка.

На півночі району промислові підприємства й мікрорайон Березинський. На сході від району розташоване закрите (Клочківське) кладовище й житловий район по Калиновій вулиці.

Березинка[ред. | ред. код]

Березинський район (або у просторіччі Березинка) забудовувався по вулиці Березинській, як західна частина Клочко-6, що зараз лежить північніше Березинської вулиці, східніше Донецького шосе й західніше старої забудови Клочко-6. Проте назва Березинка закріпилася за Лівобережним-1, іноді Лівобережним-2 й на початку будівництва — за Лівобережним-3.

Основні вулиці[ред. | ред. код]

Лівобережний-1[ред. | ред. код]

Донецьке шосе;
вулиця Марії Лисиченко
вулиця Терещенківська
вулиця Березинська
провулок Крушельницької

Лівобережний-2[ред. | ред. код]

Донецьке шосе;
вулиця Терещенківська
вулиця Богомаза
провулок Крушельницької

Лівобережний-3[ред. | ред. код]

проспект Миру;
Донецьке шосе;
вулиця Березинська;
вулиця Миколи Міхновського;
вулиця Генерала Захарченка;
провулок Фестивальний;
провулок Вільний;

Лівобережний-4[ред. | ред. код]

проспект Миру;
Донецьке шосе;
вулиця Усенка
вулиця Лебедєва-Кумача

Освітні установи[ред. | ред. код]

Навчально-виховний комплекс № 131 загальноосвітній навчальний заклад I ступеня — гімназія; провулок Крушельницької, 10 (Лівобережний-1);
Середня загальноосвітня школа № 133; провулок Крушельницької, 5а (Лівобережний-2);
Середня школа № 135; Березинська вулиця, 31 (Лівобережний-3);
Навчально-виховний комплекс І ступеня № 138; Березинська вулиця, 29 (Лівобережний-3);
Середня загальноосвітня школа № 147; проспект Миру, 51а (Лівобережний-4).