Кам'янка (Дніпро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нагірний
Дніпро
Загальна інформація
48°31′13″ пн. ш. 34°57′11″ сх. д. / 48.5203639° пн. ш. 34.9533028° сх. д. / 48.5203639; 34.9533028Координати: 48°31′13″ пн. ш. 34°57′11″ сх. д. / 48.5203639° пн. ш. 34.9533028° сх. д. / 48.5203639; 34.9533028
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Амур-Нижньодніпровський
Адмінодиниця Амур-Нижньодніпровський район
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap
Карта
Нагірний. Карта розташування: Україна
Нагірний
Нагірний
Нагірний (Україна)

Не плутати з Кам'янка (Дніпровський район)

Кам'янка — старовинне козацьке запорозьке селище на лівому березі каменського перевозу через річку Дніпро, що пов'язував Нові Кайдаки на правобережжі. Нині — у складі Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпра.

Інші назви: Єлизавето-Кам'янка, Гола Кам'янка, Конюшівка. Центр селища — поблизу сучасної 20 міської лікарні, в минулому — поруч давньої переправи біля Дніпра.

Відомі висілки селища: Ломівка (за радянщини — селище Фрунзе) і Березанівка (утворення датують 1757 роком козаком Березаном).[1] Поселення у причалу поміж вулицями Шевська і Широка називається Куточок.

Козацька Кам'янка[ред. | ред. код]

У 1596 році вперше згадані вправні козаки каменського перевозу через Дніпро. Широко відома з середини 17 століття. Тут була перевізна команда, що використовувала плоти і видовбані дубові човни. Тутешня переправа була найкращою на Дніпрі. Майже всі мандрівники та торговці сіллю, що рухались із Запоріжжя на лівобережну України, Дон і Московщину переправлялися тут.

1674 року населення правобережжя рятувалося від турків і переселялося у Китайгород, Царичанку, Нехворощу, Кам'янку й інші села лівобережжя.

У 18 сторіччі містечко входило до Самарської паланки Запорожжя.

У 1762 році тут мешкало 618 осіб. У селі була Преображенська церква «як слесарсько гарно отделана, так і малярсько іконами богато украшена» (Д.Яворницький). Згодом, коли Кам'янка стала найбільшим селищем лівобережного Запоріжжя тут було побудовано Троїцька і Свято-Покровська церкви. Будівля Свято-Покровської церкви була відновлнена у .

На розі сучасних вулиць Передової та Широкої існувала фортеця-редут.

Кам'янка у Російській імперії[ред. | ред. код]

При забудові селища його вулиці зустрілися на його східній окраїні з вулицями селища Амур біля сучасної автобусної зупинки «вулиця Коваленка». Амур не прийняв ті вулиці, тому сходом мешканців Кам'янки було запропоновано: «Причіпляйтесь до нас!». Тому східну частину Кам'янки разом з Клинчиком називають Причіплянка.

За перших років радянської влади селище розділи надвоє: його східну частину було названо Ломівка. Межею між ними служив шлях (сучасна вулиця Щитова) від сучасної автобусної зупинки «Амбулаторія» на північ, що проходить біля 64-ї середньої школи й упирається у залом місцевості. За Олексієм Забарою, саме за цим заломом селище отримало назву Ломівка.

У 1886 році Кам'янка входила до складу Кам'янської волості Новомосковського повіту Катеринославської губернії і налічувала 927 дворів, 5562 мешканців, волосну управу, 2 православні церкви, 10 лавок, 3 ярмарки, базар по будням. За 5 верст — лісові простори, 3 лавки, пекарня.

Кам'янка у радянський період[ред. | ред. код]

1923 році Кам'янка, Ломівка і Березанівка утворили Єлизавето-Каменський район Катеринославської округи Катеринославської губернії з районним центром у Кам'янці. На півночі селища у степу був побудований аеропорт Кам'янка, що діє до цього дня для спортивної авіації і авіашоу.

З побудовою Запорізької ГЕС води водосховища підняли ґрунтові води у містечку, що призвело до втрати деяких земель та часткового переселення мешканців.

Після Другої світової війни Кам'янка увійшла до складу міста Дніпра.

Тут, у своєї сестри, що мешкала недалеко біля зруйнованої церкви (зараз відбудована), Олесь Гончар написав роман «Собор» під час свого навчання у Дніпрі.

У 1980-их тут були зведені висотні мікрорайони: Фрунзенський і Лівобережний. Готувалася територія під забудову мікрорайону Московський.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

У селі народився відомий письменник — Епік Григорій Данилович.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травень 2009. Процитовано 6 липень 2009. 

Джерела[ред. | ред. код]