Сухачівка
| Сухачівка м. Дніпро | ||||
 Залізнична станція Сухачівка | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°28′56″ пн. ш. 34°50′46″ сх. д. / 48.4823556° пн. ш. 34.8462833° сх. д.Координати: 48°28′56″ пн. ш. 34°50′46″ сх. д. / 48.4823556° пн. ш. 34.8462833° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Новокодацький район | |||
| Адмінодиниця | Новокодацький район | |||
| Головні вулиці | Доблесна вулиця | |||
| Транспорт | ||||
| Залізнична інфраструктура | Сухачівка, Платформа 175 км | |||
| Карта | ||||
| ||||
Сухачівка — мікрорайон на заході міста Дніпро, колишнє козацьке село біля річок Річиця та Дніпро. Розташований на захід від житлового масиву Діївки і на північний схід від місцевості Таромське. Територіально входить до складу Новокодацького району міста Дніпро. Вздовж річки Сухачівка знаходяться численні бази відпочинку.
На півдні знаходяться лісові Таромська гора та Біла балка. За 1 км на північний захід від Сухачівки розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Ділянка тополевих насаджень».
Історія[ред. | ред. код]
За переказами місцевість отримала назву на честь запорозького козака Сохача або Сухача, який тут оселився. Дмитро Яворницький писав:
|
Тут жив запорожець-чумак, Іван Сохач; багатенький був: возів по шість, по вісім у дорогу споряжав | 
|
За словами Дмитра Яворницького, козак Сохач заселив Сухачівку своїми родичами і знайомими з Кобеляк. Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 році тут оселилася також інша частина козаків.
У 1784 році місто Катеринослав було вирішено перенести у Половицю. Невдовзі українські мешканці Половиці були переселені у Сухачівку та Діївку, з метою звільнення їх хат для мешканців з Катеринославу (Кільченського). 1793 року стару Казанську церкву з Половиці (Катеринослава) було перенесено до Сухачівки.
Станом на 1859 рік Сухачівка була державним селом і налічувалося 198 подвір'їв, 1 православна церква й мешкало 1106 осіб[1].
Станом на 1886 рік у селі Діївської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1140 осіб, налічувалося 228 дворових господарств, існувала православна церква[2].
За переписом 1897 року в Сухачівці налічувалось 490 господарств, 1215 чоловіків, 1302 жінки, разом — 2517 осіб; 1 паровий і 7 вітряних млинів, 1 маслобійка, 1 ковальня. У Таромському на горі, була побудована залізнична станція Сухачівка, назва якої іноді помилково переноситься на Таромське.
Заклад освіти[ред. | ред. код]
- Комунальний заклад освіти «Навчально-виховний комплекс № 103 „Школа І—ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)“» Дніпровської міської ради (вул. Доблесна, 164)[3].
Релігія[ред. | ред. код]
У Сухачівці знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:
- Храм Святого апостола Іоана Богослова (вул. Нарвська, 171);
- Храм Успіння Пресвятої Богородиці (вул. Велика Діївська, 457);
- Православний храм (вул. Велика Діївська, 430).
Галерея[ред. | ред. код]
-
Військовий меморіал -
Вигляд на вулицю Доблесну -
Пам'ятник загиблим десантникам 25 ОПДБр -
КЗ "Дніпровський навчально-виховний комплекс № 103" -
Храм Святого апостола Іоана Богослова -
Храм Успіння Пресвятої Богородиці
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 20 (рос. дореф.)
- ↑ Навчально-виховний комплекс № 103 «Школа І—ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)»
| ||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Дніпро. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |