Таромське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб житлового району Таромське
Дніпро
Герб житлового району Таромське
Герб житлового району Таромське
Загальна інформація
Країна

Flag of Ukraine.svg Україна

Район

Новокодацький район

Водойма

Ставок Дорофея, р. Дніпро

Площа 75
Населення 15,5 тис.чол. (2005)
Географічні координати 48°27′42″ пн. ш. 34°46′58″ сх. д. / 48.4618917° пн. ш. 34.7828917° сх. д. / 48.4618917; 34.7828917Координати: 48°27′42″ пн. ш. 34°46′58″ сх. д. / 48.4618917° пн. ш. 34.7828917° сх. д. / 48.4618917; 34.7828917
Поштовий індекс 49490-494
Телефонний код 562
Транспорт
Залізнична інфраструктура

Сухачівка, Платформа 169 км

Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук
Карта
Герб житлового району Таромське is located in Україна
Герб житлового району Таромське
Герб житлового району Таромське

Таро́мське (Таромськ, Тарамське) — житловий район Дніпра, до 2001 року — селище міського типу. Займає західну частину Новокодацького району міста.

Символiка[ред.ред. код]

Затверджена наказом начальника управлiння Днiпро(петр)овськоï мiськоï ради по управлiнню майном колишнього смт Таромське N° 19 вiд 10 березня 2009 року.

Герб[ред.ред. код]

В лазуровому полi на зеленому пагорбi срiбна козацька сторожова вежа, що оточена частоколом, над нею три 7-променевi золотi зiрки, двi над одною.

За офiцiйним обгрунтуванням, наводиться цiлком новий «iсторичний факт» заснування Таромського як «захисноï вiйськовоï споруди» нiбито пiд назвою Козирева балка на пагорбi Висока гора у 1631—1640 рр., що його вiдображае сторожова вежа. Зiрки запозиченi з гербу Днiпра як ознака належности Таромського до мiста. Лазуровий вказуе на рiчку Днiпро, над якою стоïть Таромське, «зелене символiзуе багатство та чудовi краевиди Таромського, також здоров'я та» землеробство мешканцiв, золотий — "добробут людей ïхне душевне здоров'я й щирiсть.[1]

Прапор[ред.ред. код]

Квадратне полотнище, роздiлене на чотири рiвновеликих квадратних поля, верхне вiд древка (з трьома золотими 7-променевими зiрками, два пiд одною) та нижне з вiльного краю (з бiлою козацькою вежею, що оточена частоколом) поля лазуровi, а два iнших зеленi.

Історія[ред.ред. код]

У давнину ця місцевість називалася Тарентський Ріг й описувало Таромську гору, з якої видно долину Дніпра. Перша згадка : Феодосій Макаревський описав запорізьке козацьке містечко Таромське у 1704 році біля міста Новий Кодак, коли він подорожував цими місцями.

За твердженням Дмитра Яворницького, козаки вважали урочище Таромське своїм найдавнішим займищем.

Воно розташовувалося на старовинному шляху з Києва «вниз», вздовж Дніпра на Хортицю, Крим, Кавказ, Азію.

Містечко належало до Кодацької паланки Запорожжя.

Походження назви за народною версією пов'язують зі звуком Тарам-тарам, що виникав під час тарамтіння возів розбитою кам'яною дорогою у центрі Таромського. Інша версія наводить дослов'янське походження назви від «Тар» — «розділяти на частини»: з кручі Таромської гори можна бачити, як ріг ніби врізається у Дніпро.

У кінці 18 сторіччя біля Дніпра у старій частині поселення побудовано церкву Святої Покрови. Сучасну церкву звели 1905 року. Інші найдавніші будівлі Таромського: залізнична станція і земська школа.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Діївської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1552 особи, (282 двора)[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2140 осіб (1061 чоловічої статі та 1079 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

Географія[ред.ред. код]

Розташоване на правому березі Дніпра, на західній околиці м. Дніпро і межує з селищем Карнаухівка, що входить до складу м. Кам'янське.

Старовинний центр знаходиться в поймі Дніпра. Сучасний центр розташований за 4 км на південь біля залізничної станції Сухачівка.

У селищі 3 середні школи і лікарня. У північній частині розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Ділянка дубових насаджень

Господарство[ред.ред. код]

Релігія[ред.ред. код]

Православна (займають старовинний собор біля Дніпра — пам'ятка архітектури), п'ятидесятницька і баптиська громади.

Інше[ред.ред. код]

Вода у криницях Таромського отруєна хімікатами та урановими відходами зі звалищ Придніпровського хімічного заводу. У ній допустимий рівень свинцю перевишений удвічі, кадмію — у 100 разів[джерело?].

Постаті[ред.ред. код]

  • Малолітній Олександр Іванович (1979—2014) — солдат Збройних сил України, боєць Добровольчого корпусу «Правий Сектор».
  • Мартинов Олександр Олександрович (1987—2014) — солдат Збройних сил України, боєць Добровольчого корпусу «Правий Сектор».

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Геральдика Дніпропетровщини. Офіційні символи територіальних та муніципальних утворень. Дніпро: Арт-Прес. 2012. с. с.168(герб)–169(значення та прапор) −192с. ISBN ISBN 978-966-348-279-8. 
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)