Ейшишкес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ейшишкес
лит. Eišiškės

Герб
Герб міста Ейшишкес
костёл
костёл
Основні дані
54°10′10″ пн. ш. 24°59′50″ сх. д. / 54.16944° пн. ш. 24.99722° сх. д. / 54.16944; 24.99722Координати: 54°10′10″ пн. ш. 24°59′50″ сх. д. / 54.16944° пн. ш. 24.99722° сх. д. / 54.16944; 24.99722
Країна Литва Литва
Регіон Vilnius County COA.pngВільнюський повіт
Столиця для Ейшиська волость (волость Російської Імперії)
Перша згадка 1384
Площа 7 км²
Населення 3 575 (2010)
Висота НРМ 159 м
Міста-побратими
Часовий пояс UTC+2
UTC+3літній час
GeoNames 599614
Поштові індекси LT-17017
Мапа


CMNS: Ейшишкес на Вікісховищі

Ейшишкес (лит. Eišiškės, пол. Ejszyszki, рос. Ейшишки, біл. Эйшышкі) — місто на південному сході Литви, Шальчинінкайського району Вільнюського повіту.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Вулица Віленська (зараз Вільняус; 1915—1917)

Відоме з XIV століття. Договор Вітовта Великого з хрестоносцями 1384 було скріплено печаткою з надписом Wesisken, який деякі історики вважають назвою містечка.

Дві окремі частини міста формувались різними берегами річки Версаки (лит. Verseka) протягом XIII-XIV століть. Південна частина комплексу, ядро якої становило єврейське містечко, більша за північну «юрздику» (Jurzdika, від юрисдикція).

Станом на 1886 у містечку Ейшиської волості Лідського повіту Віленської губернії мешкала 371 особа, 37 дворів, існували синагога, 2 єврейські молитовні будинки, єврейська богодільня, поштова станція, пивоварений завод, 2 кожевених заводи, 38 лавок, 12 постоялих дворів, відбувались 3 ярмарки на рік та базари щочетверга[1].

Відомі особи[ред. | ред. код]

Неподалік міста народився майбутній відомий педагог Станіслав Раполіоніс.

Населення[ред. | ред. код]

P social sciences.png
Динаміка населення з 1820 по 2011
1820 1885[2] 1897пер. 1904 1921 1938 1959пер.
333 706 3196 1000 2382 3188 2532
1970пер. 1974 1976[3] 1979пер. 1989пер. 2001пер. 2011пер.
3481 3600 3700 3467 3789 3765 3416
P social sciences.png
Гістограма динаміки населення

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
  2. Эйшишки. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 5 (Таарджалъ — Яя). СПб, 1885, C. 849
  3. Eišiškės. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985, 493 psl. (лит.)