Ейшишкес
| Ейшишкес лит. Eišiškės | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 54°10′10″ пн. ш. 24°59′50″ сх. д. / 54.16944° пн. ш. 24.99722° сх. д.Координати: 54°10′10″ пн. ш. 24°59′50″ сх. д. / 54.16944° пн. ш. 24.99722° сх. д. | ||||
| Країна |
 Литва | |||
| Регіон |
 Вільнюський повіт | |||
| Столиця для | Ейшиська волость, Шальчинінкський район, Ейшишський районd[1] і Q117669861?[1] | |||
| Перша згадка | 1384 | |||
| Площа | 7 км² | |||
| Населення | 3 575 (2010) | |||
| Висота НРМ | 159 м | |||
| Міста-побратими |
| |||
| Телефонний код | (+370) 458 | |||
| Часовий пояс |
UTC+2 UTC+3літній час | |||
| GeoNames | 599614 | |||
| OSM | ↑1016307 ·R (Шальчинінкський район) | |||
| Поштові індекси | LT-17017 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Ейшишкес у Вікісховищі | ||||
Ейшишкес, або Ейшишки (лит. Eišiškės) — місто на південному сході Литви, Шальчинінкайського району Вільнюського повіту.
Історія[ред. | ред. код]
Відоме з XIV століття. Договір Вітовта Великого з хрестоносцями 1384 було скріплено печаткою з надписом Wesisken, який деякі історики вважають назвою містечка.
Дві окремі частини міста формувались різними берегами річки Версаки (лит. Verseka) протягом XIII–XIV століть. Південна частина комплексу, ядро якої становило єврейське містечко, більша за північну «юрздику» (Jurzdika, від юрисдикція).
Станом на 1886 у містечку Ейшиської волості Лідського повіту Віленської губернії мешкала 371 особа, 37 дворів, існували синагога, 2 єврейські молитовні будинки, єврейська богодільня, поштова станція, пивоварний завод, 2 кожевених заводи, 38 лавок, 12 постоялих дворів, відбувались 3 ярмарки на рік та базари щочетверга[2].
Відомі особи[ред. | ред. код]
Неподалік міста народився майбутній відомий педагог Станіслав Раполіоніс.
Населення[ред. | ред. код]
 | ||||||
| 1820 | 1885[3] | 1897пер. | 1904 | 1921 | 1938 | 1959пер. |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 333 | 706 | 3196 | 1000 | 2382 | 3188 | 2532 |
| 1970пер. | 1974 | 1976[4] | 1979пер. | 1989пер. | 2001пер. | 2011пер. |
| 3481 | 3600 | 3700 | 3467 | 3789 | 3765 | 3416 |
 | ||||||
Джерела[ред. | ред. код]
- Ейшиське староство, офіційна сторінка (лит.) [Архівовано 27 січня 2010 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Visuotinė lietuvių enciklopedija
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- ↑ Эйшишки. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 5 (Таарджалъ — Яя). СПб, 1885, C. 849
- ↑ Eišiškės. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985, 493 psl. (лит.)
|
Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
_(1845).png)
|
