Ейшишкес
| Ейшишкес лит. Eišiškės
| ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 54°10′10″ пн. ш. 24°59′50″ сх. д. / 54.16944° пн. ш. 24.99722° сх. д.Координати: 54°10′10″ пн. ш. 24°59′50″ сх. д. / 54.16944° пн. ш. 24.99722° сх. д. | ||||
| Країна |
 Литва | |||
| Регіон |
 Вільнюський повіт | |||
| Столиця для | Ейшиська волость і Шальчинінкський район | |||
| Перша згадка | 1384 | |||
| Площа | 7 км² | |||
| Населення | 3 575 (2010) | |||
| Висота НРМ | 159 м | |||
| Міста-побратими |
| |||
| Часовий пояс |
UTC+2 UTC+3літній час | |||
| GeoNames | 599614 | |||
| Поштові індекси | LT-17017 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Ейшишкес у Вікісховищі | ||||
Ейшишкес (лит. Eišiškės, пол. Ejszyszki, рос. Ейшишки, біл. Эйшышкі) — місто на південному сході Литви, Шальчинінкайського району Вільнюського повіту.
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Відоме з XIV століття. Договір Вітовта Великого з хрестоносцями 1384 було скріплено печаткою з надписом Wesisken, який деякі історики вважають назвою містечка.
Дві окремі частини міста формувались різними берегами річки Версаки (лит. Verseka) протягом XIII-XIV століть. Південна частина комплексу, ядро якої становило єврейське містечко, більша за північну «юрздику» (Jurzdika, від юрисдикція).
Станом на 1886 у містечку Ейшиської волості Лідського повіту Віленської губернії мешкала 371 особа, 37 дворів, існували синагога, 2 єврейські молитовні будинки, єврейська богодільня, поштова станція, пивоварений завод, 2 кожевених заводи, 38 лавок, 12 постоялих дворів, відбувались 3 ярмарки на рік та базари щочетверга[1].
Відомі особи[ред. | ред. код]
Неподалік міста народився майбутній відомий педагог Станіслав Раполіоніс.
Населення[ред. | ред. код]
 | ||||||
| 1820 | 1885[2] | 1897пер. | 1904 | 1921 | 1938 | 1959пер. |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 333 | 706 | 3196 | 1000 | 2382 | 3188 | 2532 |
| 1970пер. | 1974 | 1976[3] | 1979пер. | 1989пер. | 2001пер. | 2011пер. |
| 3481 | 3600 | 3700 | 3467 | 3789 | 3765 | 3416 |
 | ||||||
Джерела[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- ↑ Эйшишки. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 5 (Таарджалъ — Яя). СПб, 1885, C. 849
- ↑ Eišiškės. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985, 493 psl. (лит.)
|
Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
_(1845).png)
