Лімнологічна катастрофа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Озеро Ніос, замулення після лімнічної катастрофи
Викид газу з відкритого водоймища
Худоба, що загинула під час лімнічної катастрофи на оз. Ніос
Озеро Ківу з космосу.

Лімнологічна катастрофа — фізичне явище, обов'язковою складовою якого є згубний для людей і тварин викид газу з відкритого водоймища. Лімнологічні катастрофи характеризуються хімічним складом, масою і походженням газів, тривалістю викиду газу, «спусковим механізмом» катастрофи.

Лімнологічна катастрофа відбувається після включення «спускового механізму» катастрофи. Лімнологічна катастрофа може супроводжувати, відбуватися одночасно або в результаті виникнення інших катастроф у водоймі або його околицях. Наприклад, при підводному виверженні вулкана, при проникненні лавових потоків у водойму і при інших катастрофічних подіях. У таких випадках більш потужна за наслідками катастрофа маскує наявність не настільки потужних, в числі яких може бути лімнологічна катастрофа.

Характерний приклад лімнологічної катастрофи представляють катастрофи в Камеруні:

  • 15 серпня 1984 р. на озері Монун, при якій загинуло 37 чоловік;
  • 21 серпня 1986 р. на озері Ніос, при якій загинуло 1700 осіб.

Умови, необхідні для виникнення лімнологічних катастроф, існують не тільки в озерах Камеруну, але і в інших відкритих водоймах нашої планети, наприклад:

  • На озері Ківу (Kivu) у східній Африці;
  • В озерах поблизу Мамонтової гори (англ. Mammoth Mountain) у США;
  • В озері Масю в Японії;
  • В маарі Айфель (Eifel) у Німеччині;
  • В озері Павен (Pavin) у Франції.

Умови, необхідні для виникнення лімнологічних катастроф, можуть бути створені витоком діоксиду вуглецю (CO2), закачаного в глибинні геологічні пласти на тривале зберігання. Газ, що надходить у відкриті водойми, може мати магматичне (Ніос і Монун), бІогенне ( Ківу) або техногенне (закачаний на тривале зберігання) походження.

«Спусковий механізм»[ред.ред. код]

Спусковий механізм лімнологічної катастрофи характеризується складом, розташуванням (поєднанням) складових частин і масообміном. До складу спускового механізму лімнологічних катастроф можуть входити до різних поєднаннях:

Масообмін[ред.ред. код]

Масообмін у спусковому механізмі визначається складом, розташуванням складових частин і фізико-хімічними властивостями потоків речовин цих частин. Хоча б один з потоків речовин в обов'язковому порядку містить газоутворюючі компоненти.

Включення[ред.ред. код]

Включення спускового механізму лімнологічної катастрофи викликають складові його частини тоді, коли їх характеристики стають критичними.

Запобігання[ред.ред. код]

Блокування «спускового механізму» запобігає лімнологічній катастрофі.

Способом блокування «спускового механізму» може бути:

  • укріплення берегів водойми;
  • дегазація вод водойми;
  • підвищення або зниження рівня вод у водоймі;
  • закачування (або відкачування) води та водних розчинів в напірний водоносний горизонт;
  • просочування твердого осаду під дном водойми водонепроникними речовинами;
  • впровадження в геологічні структури мікроорганізмів, продукти життєдіяльності яких зменшують пористість геологічних структур.

Моніторинг[ред.ред. код]

Довготривалі дії щодо запобігання лімнологічної катастрофи повинні супроводжуватися моніторингом стану «спускового механізму» катастрофи.

Див. також[ред.ред. код]

  • Ніос
  • [Наталья Анатольевна Солодовник, Анатолий Борисович Солодовник. Nyos: Лимнологическая катастрофа (14 августа 2006). Проверено 1 декабря 2009. Архивировано из первоисточника 19 мая 2012.http://nyos.lv/f/uploads/normal_wiki.pdf]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]