Майкл Крайтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Майкл Крайтон
Michael Crichton
Майкл Крайтон у Гарвардському Університеті(18 квітня 2002 року)

Майкл Крайтон у Гарвардському Університеті
(18 квітня 2002 року)
При народженні Джон Майкл Крайтон
Псевдоніми, криптоніми Джон Ланге
Джефрі Uадсон
Майкл Дуглас
Народження 23 жовтня 1942(1942-10-23)
  США, штат Іллінойс, Чикаго
Смерть 4 листопада 2008(2008-11-04) (66 років)
  США, штат Каліфорнія, Лос-Анжелес
Рак гортані[d]
Національність американець
Громадянство Flag of the United States.svg США
Релігія деїзм
Alma mater Гарвардська медична школа[d]
Мова творів англійська
Рід діяльності літературний профіль: прозаїк, поет, драматург, есеїст
Жанр наукова фантастика, техно — триллер
Magnum opus: Іян Малкольм[d], Еллі Сеттлер[d] і Парк Юрського періоду
Нагороди та премії
Автограф: Автограф
Сайт: crichton-official.com
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Майкл Крайтон на Вікісховищі

Джон Майкл Кра́йтон (більше відомий як Майкл Крайтон, *23 жовтня 1942 — †4 листопада 2008) — американський письменник, продюсер, режисер та сценарист. Насамперед відомий як автор роману «Парк Юрського періоду» та цілої низки книг у жанрі наукової фантастики, медичної фантастики та трилера.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 23 жовтня 1942 року в Чикаго, штат Іллінойс, але своє дитинство провів неподалік Нью-Йорка, в Росліні, що на Лонг-Айленді. Батько Крайтона працював у журналі, мати — домогосподарка, в сім'ї було ще троє дітей (дві сестри і молодший брат). Навчався в середній школі Росліна, де завдяки своєму зросту успішно грав у баскетбольній команді.

Плануючи стати письменником, 1960 року вступив на філологічний факультет у Гарвардський університет, що в Кембриджі, штат Массачусетс. Однак, його стиль письма не подобався викладачам, тому зазвичай він отримував невисокі оцінки. Одного разу Крайтон вирішив видати за свою роботу один із есеїв Джорджа Орвела, але, як не дивно, отримав посередню оцінку. Саме тоді Крайтон зрозумів, що такі навчальні мірки не для нього та перевівся на нову спеціалізацію — біологічну антропологію. Здобувши ступінь бакалавра, у 1964-65 роках отримав стипендію Генрі Рассела Шоу та здійснив подорож Європою та Північною Африкою. Ба більше, 1965 року навіть читав лекції у Кембриджському університеті, Англія. Проте, після повернення до США, знову вирішив змінити сферу своїх зацікавлень та вступив до Гарвардської медичної школи, яку, зрештою, закінчив 1969 року.[1]

Письменницька кар'єра[ред.ред. код]

Почав писати під псевдонімами Джон Ланге, Джефрі Гадсон та Майкл Дуглас. Опублікував свій перший успішний роман-бестселлер «Штам „Андромеда“» (1969), будучи ще студентом-медиком. Його твори, зазвичай, написані у жанрі технотрилера та досліджують тему нових технологій та людські помилки при роботі з ними, які, найчастіше, призводять до катастроф у сфері біотехнологій. Найвідомішим твором письменника став науково-фантастичний роман «Парк Юрського періоду» (1990), який розповідає про клонування ДНК динозаврів та створення парку розваг, де можна було б подивитися на колись вимерлих тварин.[2] Двічі ставав лауреатом премії Едгара Алана По — вперше 1968 року за роман «Екстрений випадок», а вдруге 1980 року за роман «Велике пограбування потяга».

Крайтонові твори мають медичне або наукове підґрунтя, яке відображає медичну освіту та науковий досвід самого автора. Загалом продано понад 200 мільйонів примірників його книг, які перекладені 38 мовами світу.[3]

Кіноматограф[ред.ред. код]

Майкл Крайтон став режисером сімох фільмів, серед яких, зокрема, «Західний світ» (1973),[4] де вперше використано спецефекти, у розробці яких він брав безпосередню участь та 1995 року удостоївся премії «Оскар» за технічне досягнення. Також він спродюсував чотири фільми на став автором сценаріїв восьми кінострічок. Ба більше, Крайтон — творець та співпродюсер революційного телесеріалу «Швидка допомога», який приніс йому премію «Еммі» та премію Гільдії письменників.[1][5][6]

Тринадцять романів автора екранізовані режисерами світового рівня — Стівеном Спілбергом («Парк Юрського періоду»), Робертом Вайзом («Штам „Андромеда“») та Баррі Левінсоном («Викриття») тощо.[1] 1994 року Крайтон став єдиною людиною, чиї твори посідали одночасно перші місця у рейтингах телебачення (серіал «Швидка допомога»), фільмів («Парк Юрського періоду») та книг («Викриття», Штам «Андромеда»).

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружувався п'ять разів: Джоан Радам (1965—1970), Кетлін Джонс (1978—1980), Сюзанна Чайлдс (1981—1983), Енн Мері Мартін (1987—2003) та Шеррі Александер (2005—2008). Має дочку Тейлор Енн (н. 1989) від четвертого шлюбу та сина Джона Майкла Тодда Крайтона (н. 2009) від останнього шлюбу.[7][8]

2002 року на честь письменника назвали динозавра — Crichtonsaurus. Помер 4 листопада 2008 року через рак гортані.[9][10]

Бібліографія[ред.ред. код]

Романи[ред.ред. код]

  • Odds On (1966) — «Шанси на…»;
  • Scratch One (1967) — «Перша царапина»;
  • Easy Go (The Last Tomb) (1968) — «Легкий хід (Остання могила)»;
  • Drug of Choice (1968) — «Відбірний засіб»;
  • A Case of Need (1968)— «Екстрений випадок»;
  • The Andromeda Strain (1969) — «Штам „Андромеда“»;
  • The Venom Business (1969) — «Отруйний бізнес»;
  • Zero Cool (1969) — «Нуль градусів холоду»;
  • Grave Descend (1970) — «Смертельний десант»;
  • Dealing: Or the Berkeley-to-Boston Forty-Brick Lost-Bag Blues (1970) — «Угода, або Блюз про загублену сумку з сорока циглинами на шляху з Берклі до Лондона»;
  • The Terminal Man (1972) — «Людина-термінал»;
  • Binary (1972) — «Двійник»;
  • The Great Train Robbery (1975) — «Велике пограбування потягу»;
  • Eaters of the Dead (1976) — «Поїдачі мертвих»;
  • Congo (1980) — «Конго»;
  • Sphere (1987) — «Сфера»;
  • Jurassic Park (1990) — «Парк Юрського періоду»;
  • Rising Sun (1992) — «Сонце, що сходить»;
  • Disclosure (1994) — «Викриття»;
  • The Lost World (1995) — «Загублений світ»;
  • Airframe (1996) — «Крила»;
  • Timeline (1999) — «Стріла часу»;
  • Prey (2002) — «Рій»;
  • State of Fear (2004) — «Держава страху»;
  • Next (2006) — «Наступний»;
  • Pirate Latitudes (2009) — «Піратські широти»;
  • Micro (2011) — «Мікро»;
  • Dragon Teeth (2017) — «Драконячі зуби»[11].

Нехудожня література[ред.ред. код]

  • Five Patients (1970) — «П'ять пацієнтів»;
  • Jasper Johns (1977) — «Джеспер Джонс»;
  • Electronic Life (1983) — «Електронне життя»;
  • Travels (1988) — «Подорожі».

Оповідання[ред.ред. код]

  • Johnny at 8:30 (1957) — «Джонні о 8:30»;
  • [Untitled] (1960) — «[Без назви]»;
  • Life Goes to a Party (1961) — «Життя йде на вечівку»;
  • The Most Important Part of the Lab (1961) — «Найважливіша частина лабораторії»;
  • Villa of Assassins (1968) — «Вілла вбивць»;
  • How Does That Make You Feel? (1968) — «Як тобі це?»;
  • The Death Divers (1970) — «Дайвери смерті»;
  • The Most Powerful Tailor in the World (1971) — «Наймогутніший кравець у світі»;
  • Mousetrap: A Tale of Computer Crime (1984) — «Мишоловка: Казка про комп'ютерну злочинність»;
  • Blood Doesn't Come Out (2003) — «Кров не виводиться».

Екранізації[ред.ред. код]

Фільми[ред.ред. код]

Загалом екранізовано тринадцять романів Майкла Крайтона:

Серіали[ред.ред. код]

«Драконячі зуби» (TBA)

Режисер, сценарист та продюсер[ред.ред. код]

Кіно[ред.ред. код]

Телебачення[ред.ред. код]

Переклади українською[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Hamilton, G., & Jones, B. Encyclopedia of American Popular Fiction. — Infobase Publishing, 2010. — 405 p. — ISBN 978-0816071579.

Посилання[ред.ред. код]


Ернест Хемінгуей Це незавершена стаття про американського письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.