Макар Валентин Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валентин Макар
Ім'я при народженніВалентин Володимирович Макар
Народився3 квітня 1966(1966-04-03) (58 років)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьактор театру
Alma materДніпропетровське театральне училище
ЗакладЧернігівський обласний молодіжний театр
Роки активностіз 1988 року

Валентин Володимирович Макар (нар. 3 квітня 1966, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР) — український актор театру, провідний майстер сцени.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 3 квітня 1966 року у Кривому Розі Дніпропетровської області. Батько — Володимир Юрійович — шахтар, мати — Оксана Василівна — домогосподарка. Закінчив ЗОШ №44, Ніжинське училище культури і мистецтв ім. М. Заньковецької. Приїхав до Чернігова, де на нього чекала його дівчина — артистка Чернігівського обласного молодіжного театру Мирослава Витриховська, яка згодом стала його дружиною.

Про шлях до театральної сцени висловився з гумором:

Ліві лапки Абсолютно не мріяв про акторську кар'єру — я був нормальною дитиною. Праві лапки

Майбутній актор займався спортом, грав за футбольний клуб "Кривбас". Але одного разу вчителька літератури попросила продекламувати вірш на конкурсі читців. Хлопець посів перше місце і відтоді розпочалась його дружба зі сценою. Після закінчення 10-го класу перед Валентином постав вибір — вступати до театрального чи льотного училища. Тим, що віддав перевагу саме театру, здивував не тільки батьків, а й друзів та однокласників.

З 1988 року і до сьогодні працює в Чернігівському обласному молодіжному театрі, заснованому у 1985 році. В тій будівлі, де Молодіжний театр знаходиться зараз, актор грає з першого сезону.

Творчість

[ред. | ред. код]

Про театр та ролі:

Ліві лапки Буває, що твій внутрішній стан співпадає зі станом героя. Якщо ж ні, то потрібно відшукати цього персонажа в собі. Я проти того, щоб тягнути ролі на себе. Треба шукати в ролі іншу людину, а не грати самих себе, тільки з іншим текстом. Але трапляються й такі ролі, в яких повністю розчиняюся. Буває, протягуєш руку до партнера по сцені і розумієш, що то вже не ти. І тоді немає награних емоцій —- все відбувається цілком природно. А якщо говорити про Рендла Макмерфі (роль В. Макара у виставі Молодіжного театру "Пролітаючи над гніздом зозулі") — це та людина, яка знаходиться десь глибоко в мені. Його стан постійного бунту мені дуже імпонує. Та не всі ролі так просто даються — кожна цікава і складна по-своєму, йде постійна робота над персонажем. Треба шукати родзинки, додавати щось від себе, від автора, від режисера та віддавати на розсуд глядача. Праві лапки

Колектив Молодіжного театру активно співпрацює з культурно-просвітницьким та науково-методичним центром області — Чернігівською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. В.Г. Короленка.

12 грудня 2016 року в рамках багаторічного проекту "Театр в бібліотеці" відбулася презентація творчості Валентина Макара до 50-літнього ювілею актора.

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]
Чернігівський молодіжний театр (з 1988-го року)
  1. «Політ над гніздом зозулі» (К. Кізі) — Рендл П. Макмерфі;
  2. «Одинадцять сторінок воєнної прози» (Борис Васильєв) — Небогатов;
  3. «Про Федота-стрільця, удалого молодця» (Леонід Філатов) — Федот;
  4. «Іохим Лис — детектив з дипломом» (Г. Гладков) — Ромуальд Россомаха;
  5. «Тартюф» (Мольєр) — Оргон;
  6. «Фієста» (Е. Хемінгуей), постановка І. Тихомирова — Джейк;
  7. «Украдене щастя» (Іван Франко) — Михайло Гурман;
  8. «Три товариші» (Е. М. Ремарк) — Альфонс;
  9. «Валентин і Валентина» (М. Рощин) — Володя;
  10. «Мій бідний Марате» (О. Арбузов) — Марат;
  11. «Пігмаліон» (Б. Шоу) — полковник Пікерінг;
  12. «Шельменко-денщик» (Г. Квітка-Основ'яненко) — Опецьковський Осип Прокопович;
  13. «Іванов»[ru] (А. Чехов) — Лебедєв Павло Кирилович;
  14. «Чайка» (А. Чехов) — Дорн Євген Сергійович;
  15. «Вовки та вівці»[ru] (О. М. Островський) — Линяєв Михайло Борисович;
  16. Вишневий сад (А. Чехов) — Лопахін Єрмолай Олексійович;
  17. «Скарби капітана Флінта» (за Р. Л. Стівенсоном) — П'ю;
  18. «Ляльковий дім» (Г. Ібсен) — адвокат Хельмер;
  19. «Овід (Прощавай, Арлекіне…)» (Е. Л. Войнич) — Артур Бертон (Овід);
  20. «Трактирниця»[ru] (К. Гольдоні) — кавалер Ріпафратта;
  21. «Валентин і Валентина» (М. Рощин) — Карандашов;
  22. «Поминальна молитва» (Г. Горін), постановка О. Янковського — Лейзер-Волф;
  23. «Полліанна» (Е. Портер), постановка Б. Ревкевича — Том;
  24. «Матінка Кураж та її діти» (Б. Брехт);
  25. «На жабках» — Нервовий;
  26. «Вечірній мед» (К. Москалець);
  27. «Крихітка Цахес» (Е. Т. А. Гофман) — Мош Терпін.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Макар_Валентин_Володимирович