Маккензі Кінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Лайон Маккензі Кінг
William Lyon Mackenzie King
англ. William Lyon Mackenzie King
Вільям Лайон Маккензі Кінг William Lyon Mackenzie King

Час на посаді:
23 жовтня 1935 — 15 листопада 1948
ПопередникРічард Беннет
НаступникЛуї Сен-Лоран

Час на посаді:
25 вересня 1926 — 6 серпня 1930
ПопередникАртур Міен
НаступникРічард Беннет

Час на посаді:
29 грудня 1921 — 28 червня 1926
ПопередникАртур Міен
НаступникАртур Міен

Народився17 грудня 1874(1874-12-17)
Берлін нині, Кітченер, Онтаріо
Помер22 липня 1950(1950-07-22) (75 років)
Графство Райт, Квебек
Політична партіяЛіберальна партія Канади
ДружинаНе одружений

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ві́льям Ла́йон Макке́нзі Кінг (англ. William Lyon Mackenzie King); 17 грудня 1874(18741217), Берлін нині, Кітченер, Онтаріо  — 22 липня 1950, Графство Райт, Квебек) — десятий прем'єр-міністр Канади, перебував на посаді протягом 21 року — найдовше в історії не тільки Канади, але й Британської співдружності. У пресі та літературі відомий під своїм повним ім'ям, або просто як Маккензі Кінг. За фахом адвокат та економіст. У різні часи працював викладачем, консультантом, державним службовцем, журналістом. Вважається одним з видатних прем'єр-міністрів країни.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки життя[ред. | ред. код]

Маккензі Кінг народився в м. Берлін, провінція Онтаріо (нині місто Кітченер) у родині Джона Кінга і Ізабелли Грейс Маккензі. Дід Маккензі по материнській лінії, Вільям Лайон Маккензі, був першим мером Торонто і керівником повстання у Верхній Канаді 1837 року. Його батько був юристом, пізніше працював викладачем у Осгудській правничій школі і таким чином сім'я жила досить заможно. Маккензі мав шестеро братів і сестер: старша сестра Ізабелла «Белла» Христина Грейс (1873—1915), молодша сестра Джанет «Дженні» Ліндсей (1876—1962), старший брат Джон Томас «Томмі» (1871—1913), молодша сестра Марія Амелія (1880—1924), молодший брат Джек Вільям (1960—1977) і наймолодший брат Дугал Макдугалл «Макс» (1878—1922). Разом з братами та сестрами Маккензі Кінг навчався у школі, однак, оскільки сім'я була досить заможною, його батьки часто наймали репетиторів з різних наук, математики, англійської та французької мов. Знання отримані в школі і вдома стали йому в нагоді у його подальшому житті.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

1908 року Кінг був обраний до парламенту від Ліберальної партії Канади, був першим міністром праці Канади — прийняв закони «Про промислові суперечки і слідство» (англ. Industrial Disputes Investigation Act) і «Про контроль над монополіями» (англ. Combines Investigation Act). Проте програв посаду в 1911 на федеральних виборах.

Після Вільфреда Лор'є, що пішов у відставку з посади Прем'єр-міністра Канади в році 1919, Кінг очолив Ліберальну партію Канади.

1921 року Ліберали перемогли на федеральних виборах і Кінг обійняв посаду прем'єр-міністра Канади.

Серед вагомих досягнень Кінга на посаді глави уряду -створення

  • Канадської корпорації радіопередач (англ. Canadian Broadcasting Corporation) у 1936 році.
  • 'Транс-Канада Авіалінії' нині 'Ейр-Канада' (англ. Trans-Canada Airlines (the precursor to Air Canada)) у 1937 році.
  • 'Національної Ради фільмів Канади' (англ. National Film Board of Canada) у 1937 році.
  • перетворив 'Банк Канади' (англ. Bank of Canada) (фр. Banque du Canada) з приватної компанії на державне підприємство в році 1937.
  • У 1942 році поширив огляд 'Національної Ради Досліджень' (англ. The National Research Council (NRC)) з ядерної фізики і досліджень — будував (англ. Chalk River Laboratories) та розвивав комерційну ядерну енергетику.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Кінг розпорядився про мобілізацію військ 25 серпня 1939 і закупив зброї із США, уряд оголосив про війну 10 вересня 1939. Після того як територія Франції була окупована німецькими військами в році 1940, уряд Кінга прийняв закон про військову повинність. Закон був порівняно схвально сприйнятий англомовною частиною населення країни, однак викликав значне невдоволення серед франкомовних канадців. З затягуванням війни кількість волонтерів до канадського війська зменшилася після операції «Оверлорд» у листопаді 1944, коли уряд вирішив посилати військовозобов'язаних до Європи.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

(англ.)