Малий Салгир
| Малий Салгир | |
|---|---|
 | |
| 44°54′9.9994884092303e-08″ пн. ш. 34°17′50.640000100012″ сх. д. / 44.9000000000278° пн. ш. 34.29740° сх. д. | |
| Витік | Коль-Баїр |
| • координати | 44°54′9.9994884092303e-08″ пн. ш. 34°17′50.640000100012″ сх. д. / 44.9000000000278° пн. ш. 34.29740° сх. д. |
| • висота, м | 700 м |
| Гирло | Салгир |
| • координати | 44°57′47.16000009999″ пн. ш. 34°5′30.120000100011″ сх. д. / 44.96310° пн. ш. 34.09170° сх. д. |
| Країни: |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 22 км |
| Площа басейну: | 96,1 км² |
| Середньорічний стік | 0,27 м³/с |
| Притоки: | Абдалка |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Малий Салгир, Бала-Салгир (крим. Bala Salğır) — річка в Криму, притока річки Салгир. Бере початок із джерел на висоті 700 м, біля південного схилу гори Коль-Баїр, що входить у систему північно-західних відрогів Головного пасма Кримських гір, протікає територією Сімферополя й у межах міста впадає в Салгир у парку імені першого космонавта Юрія Гагаріна.
Довжина річки 22 км. Басейн річки площею 96,1 км² витягнутий уздовж Салгира й охоплює нижню частину північних схилів Головного пасма. Середньорічні витрати води 0,27 м³/с, максимальні витрати можуть досягати 70 м³/с.
У межах міста Сімферополя в Малий Салгир упадає його маловодна права притока — річка Абдальська, довжиною 9 км. Більше рання назва цієї річки — «Боурчи» (Край Землі). Річка бере початок на північно-західній окраїні дачного масиву «Кам'янка» у глибокій балці з джерела. У верхньому плині на лівому березі розташований район Богурча (Кам'янка), а на правому березі — район Хошкельди (Ласкаво просимо). Нижче перетинання річки Феодосійським шосе на лівому березі розташовані райони Яни Абдал (Біле) і Свобода, ще нижче на правом березі — Ескі Абдал (Загороднє), а на правому — Сергіївка. Цікаво відзначити, що до входження у склад міста це були села, що входили в Бахчи-Елінську сільраду (баштани-елі — край садів) і сама назва Боурча, можливо пішла від російськомовної вимови слова «багча», що означає «сад». Природно, що край садів був тут завдяки водам річки. Зараз же ставки у верхів'ї порожні. Течія річки з'являється тільки після джерела Білий Ключ, що виходить з-під землі в Яни Абдалі (Біле). По території міста Сімферополя небагатоводна річка протікає в основному в каналізованому руслі[2][3].
Наприкінці XIX століття на берегах Малого Салгира з'явилося селище Чокурча. Саме так називалася в той час і сама річка. Слово «чокур-ча» значить «бурхлива». Дивлячись на сучасне русло річки, така назва викликає здивування, але палеолітичний опис Є. В. Львової розвіює всілякі сумніви: «Набагато повноводнішим був… Малий Салгир, хоча й тоді він уступав своєму старшому братові в розмірах. І весь масив із гротом Чокурча виглядав майже островом, захищеним від небезпечних звірів водою й скелями». Природна водна перешкода послужила тому, що в гроті на лівому схилі долини влаштувалася первісна людина. Стоянка була виявлена в 1927 році краєзнавцем Сергієм Івановичем Забніним. Дослідження, проведені роком пізніше археологом Миколою Львовичем Ернстом, дозволили встановити, що людина тут жила 50 тис. років тому, в епоху середнього палеоліту.
- Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с. (рос.)
- Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. — К.: Наукова думка, 1979. — С. 347
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 131. — (№ 2257).
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ *Словник гідронімів України [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] — С. 319
- ↑ Лист карти L-36-105. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 15 травня 2022.
- Салгир і його притоки. (рос.)
- Річки Криму. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Словник топонімів Криму. (рос.)
- Перечень территорий и объектов природно-заповедного фонда Автономной Республики Крым общегосударственного и местного значения по состоянию на 1 января 2001 г. (без г. Севастополя) [Архівовано 19 квітня 2013 у Archive.is] (рос.)