Маркос Фердинанд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маркос Фердинанд
Ferdinand Marcos.JPEG
Народився 11 вересня 1917(1917-09-11)[1][2]
Sarrat[d]
Помер 28 вересня 1989(1989-09-28)[1] (72 роки)
Гонолулу
Ниркова недостатність
Поховання Libingan ng mga Bayani[d]
Громадянство (підданство) Flag of the Philippines (navy blue).svg Філіппіни
Діяльність політик, підприємець і адвокат
Alma mater University of the Philippines College of Law[d]
Посада President of the Philippines[d], Prime Minister of the Philippines[d], Secretary of National Defense[d], President of the Senate of the Philippines[d], член Палати представників Філіппін[d] і Member of the Senate of the Philippines[d]
Партія Liberal Party of the Philippines[d] і Nacionalista Party[d]
Конфесія Римо-католицька церква
У шлюбі з Імельда Маркос
Діти Imee Marcos[d], Bongbong Marcos[d] і Irene Marcos-Araneta[d]
Автограф Marcos Sig.svg
Нагороди
орден Ізабелли Католички
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Фердинанд Маркос (Ferdinand Marcos) (* 11 вересня 1917 — 28 вересня 1989) — президент та диктатор Філіппін (19661986 рр.).

30 грудня 1965 — Колишній голова Сенату, представник Націоналістичної партії Маркос обраний президентом Філіппін. Двадцять років його перебування при владі стали періодом диктарського правління, встановлення в країні військово-поліцейського режиму, переслідування політичних опонентів і розгулом корупції під гаслом боротьби з комунізмом.

Маркос втратив свій пост в 1986 році в результаті повстання, що спалахнуло після очевидних махінацій під час чергових президентських виборів, і був змушений емігрувати.

В 1988 році проти нього в США було порушено кримінальну справу за звинуваченням у корупції і викраденні кількох мільярдів доларів з казни Філіппін, котра не була доведена до кінця по причині смерті Маркоса в 1989 році. Його дружина Імельда Маркос, що при житті чоловіка займала ряд важливих державних постів, повернулась на батьківщину і в 1991 та 1995 роках безуспішно балотувалась на пост президента. В 1995 році вона стала депутатом Палати представників, однак через три роки залишила політику.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

Література[ред.ред. код]

  • П. М. Ігнатьєв. Маркос Фердинанд // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.170-196 (розділ «Рух „Сила народу“ на Філіппінах (1983—1986)») — детальний аналіз повалення режиму Фердинанда Маркоса.