Маркос Фердинанд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маркос Фердинанд
англ. Ferdinand Emmanuel Edralin Marcos
тагал. Ferdinand Emmanuel Edralin Marcos
ісп. Ferdinand Emmanuel Edralin Marcos
ілок. Ferdinand Emmanuel Edralin Marcos
Ferdinand Marcos.JPEG
Народився 11 вересня 1917(1917-09-11)[1][2][…]
Помер 28 вересня 1989(1989-09-28)[1][3][4] (72 роки)

·Ниркова недостатність
Поховання
Громадянство
(підданство)
Діяльність політик, підприємець, адвокат
Alma mater
Володіє мовами англійська[1]
Учасник
Посада President of the Philippines[d], прем'єр-міністр Філіппін[d], Secretary of National Defense[d], President of the Senate of the Philippines[d], член Палати представників Філіппін[d] і Member of the Senate of the Philippines[d]
Військове звання майор
Партія Liberal Party of the Philippines[d] і Nacionalista Party[d]
Конфесія Римо-католицька церква
У шлюбі з Імельда Маркос
Діти Imee Marcos[d], Bongbong Marcos[d] і Irene Marcos-Araneta[d]
Автограф Marcos Sig.svg
Нагороди
IMDb nm1300894

Фердинанд Маркос (Ferdinand Marcos) (* 11 вересня 1917 — 28 вересня 1989) — президент та диктатор Філіппін (19661986 рр.).

30 грудня 1965 — Колишній голова Сенату, представник Націоналістичної партії Маркос обраний президентом Філіппін. Двадцять років його перебування при владі стали періодом диктарського правління, встановлення в країні військово-поліцейського режиму, переслідування політичних опонентів і розгулом корупції під гаслом боротьби з комунізмом.

Маркос втратив свій пост в 1986 році в результаті повстання, що спалахнуло після очевидних махінацій під час чергових президентських виборів, і був змушений емігрувати.

В 1988 році проти нього в США було порушено кримінальну справу за звинуваченням у корупції і викраденні кількох мільярдів доларів з казни Філіппін, котра не була доведена до кінця по причині смерті Маркоса в 1989 році. Його дружина Імельда Маркос, що при житті чоловіка займала ряд важливих державних постів, повернулась на батьківщину і в 1991 та 1995 роках безуспішно балотувалась на пост президента. В 1995 році вона стала депутатом Палати представників, однак через три роки залишила політику.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. SNAC

Література[ред. | ред. код]

  • П. М. Ігнатьєв. Маркос Фердинанд // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.170-196 (розділ «Рух „Сила народу“ на Філіппінах (1983—1986)») — детальний аналіз повалення режиму Фердинанда Маркоса.