Марко Хук
Марко Хук  | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я |
Марко Хук нім. Marco Huck Муамер Хукич серб. Muamer Hukić / Муамер Хукић |
| Прізвисько | Капітан нім. Käpt'n |
| Громадянство |
 Німеччина |
| Народився |
11 листопада 1984 (39 років) Угао, Сеніца, СР Сербія, СФРЮ |
| Вагова категорія |
Перша важка Важка |
| Стійка | Правша |
| Зріст | 188 см. |
| Розмах рук | 195 см. |
| Сайт | Офіційний сайт |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 7 листопада 2004 |
| Останній бій | 29 серпня 2020 |
| Боїв | 49 |
| Перемог | 42 |
| Перемог нокаутом | 28 |
| Поразок | 5 |
| Нічиїх | 1 |
| Не відбулося | 1 |
Ма́рко Хук (нім. Marco Huck, справжнє ім'я Муамер Ху́кич — серб. Муамер Хукић/Muamer Hukić; нар. 11 листопада 1984, Угао, Сеніца, СР Сербія, СФРЮ) — німецький боксер боснійського походження, що виступає в першій важкій вазі, колишній чемпіон світу за версією WBO (2009—2015). Переміг 11 бійців в боях за титул чемпіона світу[1]. Рекордсмен (разом з Джонні Нельсоном) за безперервною кількістю успішно проведених захистів титулу чемпіона у першій важкій вазі.
Біографія[ред. | ред. код]
Марко Хук за походженням боснієць. До семи років жив у Нові-Пазар, що у Сербії. В 1993 році зі сім'єю переїхав з Югославії в Німеччину. Жив в координаційному центрі міста Білефельд. Його сім'я не була заможною. Має дві сестри — старшу та молодшу. В 2009 році отримав німецьке громадянство.[2]
Кікбоксинг[ред. | ред. код]
До боксу Хук просував свою кар'єру в кікбоксингу, тренуючись під керівництвом Ульфа Шмідта в палаці спорта в Білефальді. В 16 років став чемпіоном Європи по кікбоксингу, а в 18 чемпіоном світу серед німецьких команд.
Професійна кар'єра[ред. | ред. код]
Хук проти Лєбєдєва[ред. | ред. код]
Лєбєдєв став офіційним претендентом на титул німецького чемпіона WBO Марко Хука, і згодом офіційно було оголошено про їхній бій[3]. Він відбувся 18 грудня 2010 року на території чемпіона у Берліні. У протистоянні було дуже багато позиційної боротьби. Хук менше намагався робити багатоударних комбінацій, а більше зосередив увагу на обороні і на використанні правого прямого, що добре діє проти лівші. Лєбєдєв, у свою чергу, більший акцент робив на тому, щоб дістати суперника лівим боковим, чи серією бокових. Загалом перевагу комусь із боксерів віддати було дуже важко. Це відобразилося і у суддівському рішенні. Один суддя віддав перемогу росіянину 116—112, інші два чемпіону 115—113[4]. Після бою ще довго велися дискусії про суперечливе рішення суддів. Лєбєдєв зазнав своєї першої поразки у професійній кар'єрі. Після бою стало відомо, що з четвертого раунду Хук боксував із зламаним ребром[5].
Хук проти Брієдіса[ред. | ред. код]
На початку 2017 року стало відомо, що чемпіон світу за версією WBC в першій важкій вазі Тоні Белью проведе свій наступний бій у важкій вазі проти свого співвітчизника Девіда Хея, через що не зможе провести захист свого титулу. Федерація WBC вирішила санкціонувати бій Хука проти Майріса Брієдіса за пояс тимчасовий чемпіона, володар якого буде битися проти Тоні Белью за його титул[6]. За два дні до бою стало відомо, що боксери зустрінуться за повноцінний титул чемпіона WBC, а не за тимчасовий, причиною цього стало рішення Тоні Белью остаточно перейти у важку вагову категорію[7]. Окрім пояса WBC на кону стояв пояс чемпіона IBO, який належав Хуку. Поєдинок відбувся 1 квітня 2017 року в Дортмунді (Німеччина), а перемогу в ньому одержав латвійський боксер[8]. Сам бій пройшов у в'язкій боротьбі з великою кількістю клінчів, але за рахунок своєї швидкості та кращій точності Брієдіс мав перевагу. Судді одностайним рішенням віддали йому перемогу 116—111, 117—110, 116—109.
Хук проти Усика[ред. | ред. код]
2017 року Марко Хук взяв участь у Всесвітній серії боксу 2017-18. Олександр Усик, чемпіон світу WBO у першій важкій вазі і 1-ий номер за рейтингом BoxRec до початку турніру, на жеребкуванні обрав собі в противники з чотирьох несіяних бійців Марко Хука. Бій відбувся у Берліні 9 вересня 2017 року. Німецький боксер, поступаючись українцю у швидкості, надав перевагу глухому захисту та одиничним контрвипадам, що не врятувало його від дострокової поразки у десятому раунді.
Таблиця боїв[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Професійні титули в боксі[ред. | ред. код]
Титули[ред. | ред. код]
Професійний бокс
- 2009–2015 Чемпіон світу у першій важкій вазі за версією WBO
- 2016–2017 Чемпіон світу у першій важкій вазі за версією IBO
- 2008–09 Чемпіон Європи у першій важкій вазі.
- 2007 Інтерконтинентальний чемпіон IBF у першій важкій вазі.
- 2006–07 Чемпіон Європи за версією EBU-EU у першій важкій вазі.
- 2003 W.A.K.O. Чемпіонат світу 2003 в Парижі, Франція
−86 кг - 2002 W.A.K.O. Чемпіонат Європи 2002 в Єзоло, Італія −86 кг
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Marco Huck. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 25 лютого 2021.
- ↑ Інтерв'ю Хука німецькому виданню. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 29 грудня 2014.
- ↑ Лебедев — Хук официально. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
- ↑ Хук выиграл у Лебедева (видео). Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
- ↑ Хук: «Лебедев сломал мне ребро». Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
- ↑ Названа возможная дата поединка Майриса Бриедиса и Марко Хука. Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
- ↑ Бриедис и Хук определят нового чемпиона мира WBC, Беллью отныне — «почётный». Архів оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
- ↑ Бриедис выиграл у Хука и стал новым чемпионом мира (+ видео). Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марко Хук |
- Personal Homepage [Архівовано 18 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Профіль на BoxRec
