Масьяф
| Місто | |
|---|---|
Масьяф араб. مصياف | |
Фортеця в Масьяфі | |
| Координати 35°03′55.23″ пн. ш. 36°20′31.51″ сх. д. / 35.0653417° пн. ш. 36.3420861° сх. д.G O | |
| Країна | |
| мухафаз | Хама |
| Висота центру | 447 м |
| Населення | 37 109[1] (2009) |
| Часовий пояс | UTC+2 |
| GeoNames | 167046 |
![]() | |
| | |
Масьяф (араб. مصياف) — місто в Сирії, у мухафазі Хама, відоме великою середньовічною фортецею.
Масьяф був заснований візантійцями в долині Оронта, на перетині торгових шляхів Хама — Баніяс та Антіохія-Хомс.
1103 року Масьяф захоплюється Раймундом IV, графом Тулузи та Триполі[2].
Близько 1140 року асасини-нізарити купують Масьяф і ще кілька сусідніх фортець у хрестоносців[2]. Масьяф стає головною фортецею асасинів у Сирії.
1157 року в регіоні відбувається сильний землетрус, що зруйнував сусідню фортецю Шайзар (Shaizar)[3].
1163 року главою («старцем гори») асасинів Масьяфа стає Рашид ад-Дін Сінан[4].
1176 року Масьяф безуспішно брався в облогу Саладіном.
У вересні 1193 року помирає Рашид ад-Дін Сінан, «старець гори» Масьяфа і один із найбільш значущих лідерів асасинів-нізаритів[5].
1256 року столиця асасинів, Аламут взята монголами, а 1260 та ж доля спіткала й Масьяф[6]. Того ж року мамлюки (за участю асасинів на їх боці) під проводом султана Бейбарса I розгромили монголів у битві при Айн-Джалуті та вигнали їх із Сирії. Асасинам вдалося повернути Масьяф, а також ще кілька фортець.
1270 року Бейбарс включає Масьяф до складу держави Мамлюків. Остання фортеця нізаритів, Аль-Каф, стає частиною мамлюкського султанату 1273 року[4].
1516 року Масьяф захоплений турками-османами. Аж до XlX століття тривала боротьба між нізаритама та алавітами за контроль над містом[2].
1920 року входить до складу держави Алавітів під французьким мандатом.
5 грудня 1936 року, разом з усією державою Алавітів, Масьяф входить до складу Сирії.
З 2000 року програма підтримки історичних міст Ага-хан (HCSP) проводить кампанію по збереженню міста та фортеці Масьяф[7].
8 вересня 2024 року Ізраїль завдав ряд авіаударів по місту, а також провів наземну операцію силами підрозділу «Шальдаг», метою якої був підземний завод з виробництва високоточних ракет, імовірно побудований Іраном.
Фортеця зберегла більшу частину своїх стін. Вона займає скелі шириною в 10 метрів. В архітектурі замку присутні елементи греко-римської та візантійської архітектур. Найкраще збереглися ворота, увінчані зубцями та парапет з бійницями.
- Масьяф з'являється у відеоіграх Assassin's Creed та Assassin's Creed: Revelations, як фортеця асасинів.
- ↑ World Gazetteer: page d'accueil du World Gazetteer
- 1 2 3 Georges Pillement, Liban, Syrie et Chypre inconnus, Albin Michel, coll. "Les guides Pillement, ", 1971, p. 268—269
- ↑ Usâma Ibn Munqidh (trad. André Miquel), Des enseignements de la vie, Imprimerie nationale, coll. «Collection orientale de l'imprimerie nationale», 1983 (ISBN 2-11-080785-7), p. 81
- 1 2 Janine & Dominique Sourdel, ibidem, p. 550, article Masyaf
- ↑ Anthony Campbell, «Assassins of Alamut[недоступне посилання з квітня 2019]», 2004
- ↑ Масьяф[недоступне посилання]
- ↑ Aga Khan Development Network. Архів оригіналу за 30 листопада 2006. Процитовано 26 червня 2012.
- Масьяф
- Anthony Campbell, «Assassins of Alamut[недоступне посилання з квітня 2019]», 2004
- [недоступне посилання з липня 2019]
- Janine & Dominique Sourdel, Dictionnaire historique de l'islam, PUF, coll. «Quadrige», 2004, 1056 p. (ISBN 978-2-13-054536-1), p. 550, article Masyaf
- Georges Pillement, Liban, Syrie et Chypre inconnus, Albin Michel, coll. "Les guides Pillement, ", 1971

