Матрой Іван Купріянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Купріянович Матрой
Народження 22 червня 1919(1919-06-22)
Валегоцулівка, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Українська Народна Республіка
Смерть 29 червня 1998(1998-06-29) (79 років)
Долинське, Ананьївський район, Одеська область, Україна
Національність молдован
Країна СРСР СРСР → Україна Україна
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1944—1946
Звання гвардії старшина
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеняОрден Слави I ступеняОрден Слави II ступеняОрден Слави III ступеня
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»Медаль «30 років перемоги у ВВВ»Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Іван Купріянович Матрой (22 червня 1919[1] — 29 червня 1998) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — командир відділення 289-го гвардійського стрілецького полку 97-ї гвардійської стрілецької дивізії 5-ї гвардійської армії, гвардії сержант[2]. Повний кавалер ордена Слави.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Валегоцулівка, нині — село Долинське Ананьївського району Одеської області, в селянській родині. Молдован. Закінчив 4 класи школи, працював пастухом у колгоспі рідного села.

До лав РСЧА призваний Валегоцулівським РВК у 1944 році. Воював на 2-му та 1-му Українських фронтах.

У ніч на 24 листопада 1944 року західніше села Котушув (Польща) автоматник 289-го гвардійського стрілецького полку гвардії рядовий І. К. Матрой у складі розвідувальної групи брав участь у захопленні «язика». Діючи у групі підтримки, накинувся на полоненого німця, що спробував втекти, і захопив його.

4 лютого 1945 року у боях за село Шемелей (Польща) гвардії рядовий І. К. Матрой перебував попереду наступаючої піхоти. Непомітно наблизившись до групи ворогів з ручним кулеметом з тилу, відкрив щільний вогонь з автомата, змусивши їх у паніці втікати. У цьому бою влучним вогнем знищив 16 солдатів супротивника і захопив кулемет.

11 лютого 1945 року у нічному бою за населений пункт Тейхлінден (Польща) гвардії сержант І. К. Матрой виявив ініціативу, ризикуючи життям, підповз до будинку, з якого вів вогонь ворожий кулемет, і знищив його обслугу.

Демобілізований у червні 1946 року. Повернувся у рідне село. Працював фуражиром у колгоспі імені Кірова, згодом — на колгоспному млині.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Слави 1-го (15.05.1946), 2-го (03.04.1945) та 3-го (29.11.1944) ступенів і медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У нагородних документах рік народження вказаний 1922.
  2. ↑ Військове звання вказане на момент представлення до нагородження орденом Слави 1-го ступеня.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Матрой Іван Купріянович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матрой_Іван_Купріянович&oldid=29487814