Мах Петро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Мах
Ім'я при народженні Мах Петро Петрович
Народився 25 травня 1934(1934-05-25)
с. Корхів Білгорайського повіту Люблінського воєводства, Друга Річ Посполита
Помер 17 березня 2011(2011-03-17) (76 років)
Луцьк, Волинь, Україна Україна
Громадянство Польща Польща
СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет, публіцист, громадський діяч, письменник, пісняр
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1] і журналістика[1]
Alma mater Львівський державний університет імені Івана Франка
Мова творів українська
Жанр лірика
Членство Національна спілка письменників України
Нагороди Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР, Заслужений діяч мистецтв України
Премії літературна премія «Благовіст», премія імені Олександра Гаврилюка, Волинська обласна премія імені Агатангела Кримського

Мах Петро Петрович (25 травня 1934, село Корхів Білгорайського повіту Люблінського воєводства, Польща  — 17 березня 2011, Луцьк) — український громадський діяч, поет, письменник, публіцист, пісняр. Заслужений діяч мистецтв України (2009). Член Національної спілки письменників України. Почесний громадянин Луцька (2013).

Біографія[ред. | ред. код]

Мах Петро Петрович народився 25 травня 1934 року у селі Корхів Білгорайського повіту Люблінського воєводства, Польща. У квітні 1941 року батько поета загинув від рук польського шовініста. У 1944 році сім'я внаслідок депортації опинилася в голодному Мелітополі Запорізької області, а в 1945 році переїхала на Волинь.

Навчався у Підгаєцькій семирічці, у Луцькій середній школі № 1. Закінчив українське відділення філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка.

Працював журналістом, виїзним редактором львівського видавництва «Каменяр» по Волинській та Рівненській областях. Деякий час працював у газеті «Радянська Волинь», але був звільнений через те, що зі священиком поховав рідну матір.

Петро Мах — член національної спілки письменників України1963). Перший голова створеної у 1980 році Волинсько-Рівненської організації Спілки письменників України. Є автором поетичних, прозових та публіцистичних книг. У них — тонка лірика, волинська природа, незламний дух борця за рідне слово, за волю України. У його творчому доробку також сценарії телефільмів. На тексти віршів створені пісні «Ожини», «Питала мати в далини», «Сповідь сивого клена», «На білих крилах рушників» та інших. Його твори друкувалися за кордоном, зокрема у Польщі та Словаччині, перекладалися на мови європейських країн.

Петро Мах стояв біля витоків багатьох громадських організацій («Конгресу інтелігенції Волині», «Просвіти», «Товариства книголюбів»). Він — почесний професор Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Дружина Марія Михайлівна Мах з часу заснування у 1977 році очолювала колектив Волинської обласної бібліотеки для юнацтва. Вона — перша на Волині заслужений працівник культури України.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У 2012 році урочисто відкрито меморіальну таблицю пам'яті Петра Маха на фасаді Луцької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1, де він навчався. А в кабінеті української мови розмістили музейну експозицію присвячену літературній спадщині поета[2].

1 червня 2013 року вступило в силу рішення Луцької міської ради про перейменування вулиці Миколи Баумана на вулицю Петра Маха[3]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Творчість[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Перші промені (1958);
  • Поезії (1960);
  • Пісня кленів (1965);
  • Поклін Джоконді (1968);
  • Гостини в матері;
  • Дикий брід;
  • Вікна (1971);
  • На білих крилах рушників;
  • Плеса (1981, Київ, «Дніпро»);
  • Крайполе;
  • Ластівка із крилами журби (2004, Луцьк, «Настир'я»);
  • Корогва (2008, Луцьк, «Настир'я»);
  • Дулібська легенда;
  • Крайполе (у 2-х томах; 2010, Луцьк, «Волинська обласна друкарня»);
  • Гордоплесо (2011, Луцьк, «Волинська обласна друкарня»).

Публіцистика[ред. | ред. код]

Публікації в журналах і газетах[ред. | ред. код]

  • У тиху заводь не кидати душу / Волинь. — 26 лютого 2011.

Про Петра Маха[ред. | ред. код]

  • Дубина М. Завжди на передньому краї / Радянська Волинь. — 24 травня 1984.
  • Крещук С. Як Петро Мах Тарапуньку женив / Радянська Волинь. — 3 жовтня 1998. — С. 7.
  • Гей В. Поетичний світ Петра Маха / Волинь. — 22 травня 2004.
  • Філатенко А. Поетова сповідь на іменини / Волинь-нова. — 29 травня 2004.
  • Філатенко А. Поет затаєної печалі / Волинь-нова. — 2 квітня 2005.
  • Філатенко А. Голова облради привітав письменника / Волинь-нова. — 10 квітня 2010. — С. 6.
  • Не стало автора легендарних «Ожин» / Волинь-нова. — 19 березня 2011. — С. 7.
  • Філатенко А. Прощальний дарунок Петра Маха / Волинь-нова. — 20 серпня 2011. — С. 11.
  • Філатенко А. «Сповідь сивого клена» / Волинь-нова. — 20 березня 2012. — С. 2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Пирожик О. Пам'яті Петра Маха / Волинь. — 29 травня 2012. — С. 10.
  3. У Луцьку перейменовано 27 вулиць. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 5 серпня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]