Медова трава вовниста
| Медова трава вовниста | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Медова трава (Holcus) |
| Вид: | H. lanatus
|
| Біноміальна назва | |
| Holcus lanatus | |
| Синоніми | |
|
Holcus argenteus C.Agardh ex Roem. & Schult. | |
Медова трава вовниста[1], медова трава шерстиста[2] (Holcus lanatus L.) — вид трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae). Етимологія: лат. lanatus — «вовнистий, шерстистий»[3].
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічник. Стебла густо запушені, прямовисні чи колінчасто висхідні, 20–80(120) см завдовжки. Кореневища відсутні. Листя і піхви від м'яко рідко до щільно запушених. Піхви 1–2,5(4) мм довжиною. Листові пластинки довжиною 4–20 см, шириною 3–10 мм; середньо зелені або сіро-зелені. Суцвіття — волоть (3)7–14(17) см завдовжки, 1–8 см в ширину. Колоски від тупих до підгострих на вершині, еліптичні, стислі з боків; 4–6 мм довжиною.
Поширення[ред. | ред. код]
Північна Африка: Алжир, Марокко, Туніс; Азія: Ліван, Туреччина, Азербайджан, Грузія, Росія; Європа: Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія. Натуралізований та культивується в інших частинах світу.
В Україні зростає на луках, в розріджених лісах (переважно суборах), на лісових галявинах, серед кущів — У Поліссі (крім східної частини), західних лісових районах, Карпатах і Південному Криму часто; в Лісостепу рідко; в Степу 1 місце в Комишуваському районі Запорізької області.[2]
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Holcus lanatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 446.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 5 січня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of NW Europe[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
- Euro+Med PlantBase (англ.)
- eMonocot 1.0.5[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|