Мері Еннінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мері Еннінг
Mary Anning
Mary Anning painting.jpg
Портрет Мері Еннінг з її собакою Треєм
Народилася 21 травня 1799(1799-05-21)
Лайм-Реджіс, Дорсет
Померла 9 березня 1847(1847-03-09) (47 років)
Лайм-Реджіс, Дорсет
·рак молочної залози[1][2]
Підданство Велика Британія Велика Британія
Діяльність колекціонер скам'янілостей, палеонтолог
Мова творів англійська[3]
Magnum opus Іхтіозавр
Конфесія Конгрегаціоналізм[d] і Англіканство
Батько Richard Anning (c. 1766–1810)
Мати Mary Moore (c. 1764–1842)[4]

Мері Еннінг (англ. Mary Anning; 21 травня 1799(17990521) — 9 березня 1847) — британська колекціонерка скам'янілостей та палеонтолог-любитель. Стала всесвітньо відомою за низку відкриттів, переважно в галузі морської фауни юрського періоду, які вона зробила завдяки знахідкам скам'янілостей в околицях Лайм-Реджіс (графство Дорсет, Британія), де вона жила. Її роботи сприяли кардинальним змінам, що відбулися на початку XIX століття в наукових уявленнях про доісторичне життя та історію Землі.

Біографія та роботи[ред. | ред. код]

Батько Мері помер, коли їй було одинадцять років. Соціальний стан Мері та її стать завадили їй повною мірою брати участь у науковому житті Британії XIX століття, в якій тоді домінували заможні чоловіки-англікани. Її сім'я жила бідно та ще й піддавалася правовій дискримінації, оскільки належала до релігійної меншості (конгрегаціоналістів). Проте Мері Еннінг стала відомою у геологічних колах Англії, Європи та Америки, з нею консультувалися щодо анатомії та пошуків скам'янілостей. Однак, через те, що була жінкою, вона не мала права стати членом Лондонського Геологічного товариства й не завжди отримувала відповідну нагороду за свої відкриття. В одному з листів вона писала: «Світ використав мене занадто жорстоко й, боюся, це зробило мене надто підозріливою до кожного»[5]. Єдиною роботою, опублікованою за її життя, став витяг з листа до редактора, який з'явився 1839 року в журналі Journal of Natural History[6].

Лист Мері Еннінг з малюнком плезіозавра

Еннінг шукала викопні рештки в скелях Лайм-Реджіс, що належали до геологічної формації Блю-Ліас[en]. Особливо вдалими були зимові місяці, коли зсуви відкривали нові скам'янілості, які слід було швидко зібрати, перш ніж вони були б змиті у море. Це була небезпечна робота, і одного разу, 1833-го року, вона ледь не загинула під час зсуву, який вбив її собаку Трея. Відкриття Мері Еннінг включали перший правильно ідентифікований скелет іхтіозавра, знайдений нею з братом Джозефом, коли їй було всього дванадцять років, перші два скелети плезіозавра, перший знайдений за межами Німеччини скелет птерозавра, а також деякі невідомі до того часу викопні риби. Вони відіграли ключову роль у дослідженнях викопних белемнітів, які містили скам'янілі чорнильні мішки, а також у дослідженнях копролітів, відомих у ті часи як безоарські камені, які виявилися скам'янілими екскрементами морських тварин. Коли геолог і художник Генрі де ла Беш[en] малював свою знамениту «Duria Antiquior», першу широко відому картину зі сценами доісторичного життя, він значною мірою спирався на знайдені Еннінг скам'янілості й поділився з нею частиною прибутку від продажу примірників картини.

Визнання[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка на будинку, де Мері Еннінг народилася та почала збирати скам'янілості

Після смерті Мері Еннінг її незвичайна історія викликала величезний інтерес. Нею захоплювався Чарльз Діккенс[5], а 2010 року Королівське товариство зарахувало Еннінг до числа десяти британських жінок, які найбільше вплинули на історію розвитку науки[7]. У 2009 році Трейсі Шевальє написала романізовану біографію Еннінг «Дивовижні створіння» (англ. «Remarkable Creatures»[8]).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Torrens H. Presidential Address: Mary Anning (1799-1847) of Lyme; 'The Greatest Fossilist the World Ever Knew' // Br. J. Hist. Sci.Cambridge University Press, 1995. — Vol. 28, Iss. 3. — P. 257–284. — ISSN 0007-0874; 1474-001X
  2. Emling S. The Fossil Hunter: Dinosaurs, Evolution, and the Woman whose Discoveries Changed the World, Palgrove Macmillan — 2009. — P. 197. — ISBN 978-0-230-61156-6
  3. data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Sharpe та McCartney, 1998, с. 150
  5. а б Dickens, 1865, с. 60–63
  6. Torrens, 1995
  7. Most influential British women in the history of science. The Royal Society. Архів оригіналу за 2012-09-05. Процитовано 11 September 2010. 
  8. Remarkable Creatures — a novel by Tracy Chevalier. Процитовано 21.05.2014. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]