Миколаївський Милецький чоловічий монастир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколаївський Милецький чоловічий монастир УПЦ (МП)
51°27′26″ пн. ш. 24°45′17″ сх. д. / 51.45722° пн. ш. 24.75472° сх. д. / 51.45722; 24.75472
Тип спорудимонастир
РозташуванняУкраїна УкраїнаМильці (Старовижівський район)
Початок будівництва16 століття
НалежністьУПЦ (МП)
Адресаc. Мильці, Старовижівський р-н, Волинська обл., Україна, 44400
Миколаївський Милецький чоловічий монастир. Карта розташування: Україна
Миколаївський Милецький чоловічий монастир
Миколаївський Милецький чоловічий монастир (Україна)
Мапа
CMNS: Миколаївський Милецький чоловічий монастир у Вікісховищі

Миколаївський Милецький чоловічий монастир УПЦ (МП) — православний чоловічий монастир у селі Мильці Старовижівського району Волинської області, що контролюється УПЦ МП. Намісник — архімандрит Леонтій (Бурко).

З історії монастиря

[ред. | ред. код]
Приписна цвинтарна церква святого Онуфрія

За переказами, монастир заснований монахами Вербського монастиря. Перша письмова згадка про Милецький монастир датується 1522 роком і розповідає про те, що монастир є родинною обителлю князівського роду Сангушків. У 1532 році Милецький монастир згадується вже як існуючий. Архимандритом монастиря був Йосиф Чаплич-Шпановський. До 1707 року монастир був православним, з цього року в ньому запанувала унія.

У 1713 році він був перейменований вищою церковною владою УГКЦ у Мілецьке абатство (по-місцевому «опатство»).

У 1839 році монастир був приєднаний до православної церкви. За штатним розписом 1842 року він був возведений у першокласний, і в ньому належало бути: настоятелю (архімандриту), наміснику-ієромонаху, восьми ієромонахам, чотирьом ієродияконам, трьом монахам, п'яти послушникам і 24 служителям. В 1914 році тут було братії 42 чоловіки. Під час Першої світової війни в 1915 році монастир був евакуйований до міста Харкова.

Після Німецько-радянської війни монастир закрили, а в його приміщеннях розмістилося спочатку сільськогосподарське училище, а згодом будинок—інтернат для інвалідів та престарілих. Богослужіння звершувалося тільки в Онуфріївському храмі на кладовищі, який став парафіяльним[1].

Розташована в кілометрі на південь від монастиря, церква святого Онуфрія Великого була споруджена братією обителі в 1723 році як каплиця, у XVIII столітті капітально відремонтована, у XIX столітті апсида і центральна частина покрівлі увінчані відповідно двома дерев'яними банями[2].

Монастир відроджений у 1994 році[1]. До складу монастирського комплексу входять Миколаївська церква, споруджена 1542 року за сприяння князя Федора Сангушка, братський корпус з теплим храмом Преображення Господнього, дзвіниця, будинок настоятеля, господарські й допоміжні будівлі[3]. Після відновлення монастиря Онуфріївський храм став приписним до обителі[2].

Скит Різдва святого Іоанна Предтечі

[ред. | ред. код]

З 2001 року монастир має філію — скит Різдва святого Іоанна Предтечі у Вербці. Скит заснований на місці Троїцького монастиря, ченці з якого, за переказами, заснували Мілецьку обитель[4].

Архимандрити[5]

[ред. | ред. код]

Православний період

[ред. | ред. код]

Унійний період

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Миколаївський монастир на Офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 12 серпня 2012.
  2. а б Art Gallery. Мильці. Архів оригіналу за 29 травня 2008. Процитовано 12 серпня 2012.
  3. Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю.—К.: Техніка, 2004.—176 с.: іл.—(Нац. святині України).—Бібліогр.: с. 170–173. ISBN 966-575-072-0.
  4. Вербківський скит на Офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 12 серпня 2012.
  5. Wołyniak (Giżycki J.M.). Spis klasztorów unickich Bazylianów... – S. 54-64.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]