Миколаївський монастир (Мильці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколаївський монастир
Ukraine-Volun oblast-Starovigivskij rajon-Milzi village-Monastery.JPG
51°27′26″ пн. ш. 24°45′17″ сх. д. / 51.45722° пн. ш. 24.75472° сх. д. / 51.45722; 24.75472
Тип споруди монастир
Розташування Україна УкраїнаМильці (Старовижівський район)
Поч. будівництва 16 століття
Належність УПЦ МП
Адреса c. Мильці, Старовижівський р-н, Волинська обл., Україна, 44400
Миколаївський монастир (Мильці). Карта розташування: Україна
Миколаївський монастир (Мильці)
Миколаївський монастир (Мильці) (Україна)
Миколаївський монастир у Вікісховищі?

Миколаївський монастир — православний (УПЦ МП) чоловічий монастир у селі Мильці Старовижівського району Волинської області. Намісник — архімандрит Леонтій (Бурко).

З історії монастиря[ред. | ред. код]

Приписна цвинтарна церква святого Онуфрія

За переказами, монастир заснований монахами Вербського монастиря. Перша письмова згадка про Милецький монастир датується 1522 роком і розповідає про те, що монастир є родинною обителлю князівського роду Сангушків. У 1532 році Милецький монастир згадується вже як існуючий. Архимандритом монастиря був Йосиф Чаплич-Шпановський. До 1707 року монастир був православним, з цього року в ньому запанувала унія.

У 1713 році він був перейменований вищою церковною владою УГКЦ у Мілецьке абатство (по-місцевому «опатство»).

У 1839 році монастир був приєднаний до Православної Церкви. За штатним розписом 1842 року він був возведений у першокласний, і в ньому належало бути: настоятелю (архімандриту), наміснику-ієромонаху, восьми ієромонахам, чотирьом ієродияконам, трьом монахам, п'яти послушникам і 24 служителям. В 1914 році тут було братії 42 чоловіки. Під час Першої світової війни в 1915 році монастир був евакуйований до міста Харкова.

Після Німецько-радянської війни монастир закрили, а в його приміщеннях розмістилося спочатку сільськогосподарське училище, а згодом будинок—інтернат для інвалідів та престарілих. Богослужіння звершувалося тільки в Онуфріївському храмі на кладовищі, який став парафіяльним[1].

Розташована в кілометрі на південь від монастиря, церква святого Онуфрія Великого була споруджена братією обителі в 1723 році як каплиця, у 18 столітті капітально відремонтована, у 19 столітті апсида і центральна частина покрівлі увінчані відповідно двома дерев'яними банями[2].

Монастир відроджений у 1994 році[1]. До складу монастирського комплексу входять Миколаївська церква, споруджена 1542 року за сприяння князя Федора Сангушка, братський корпус з теплим храмом Преображення Господнього, дзвіниця, будинок настоятеля, господарські й допоміжні будівлі[3]. Після відновлення монастиря Онуфріївський храм став приписним до обителі[2].

Скит Різдва святого Іоанна Предтечі[ред. | ред. код]

З 2001 року монастир має філію — скит Різдва святого Іоанна Предтечі у Вербці. Скит заснований на місці Троїцького монастиря, ченці з якого, за переказами, заснували Мілецьку обитель[4].

Архимандрити[5][ред. | ред. код]

Православний період[ред. | ред. код]

Унійний період[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Миколаївський монастир на Офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП
  2. а б Art Gallery. Мильці
  3. Годованюк О. М. Монастирі та храми Волинського краю.—К.: Техніка, 2004.—176 с.: іл.—(Нац. святині України).—Бібліогр.: с. 170–173. ISBN 966-575-072-0.
  4. Вербківський скит на Офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП
  5. Wołyniak (Giżycki J.M.). Spis klasztorów unickich Bazylianów... – S. 54-64.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]