Милування квітами

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пікнік під час милування квітами на фоні Замку Хімедзі

Милування квітами (яп. 花見 «ханамі») — традиції любування квітами у різних народів.

В Японії[ред.ред. код]

Ханасампо[ред.ред. код]

У переклад з японської «ханасампо» означає «квітка прогулянка». В Японії існує багато місць, де вирощують лише один вид квітів. На період їхнього цвітіння туди з'їжджається багато туристів помилуватися.

Серед найпопулярніших фестивалів милування квітами є такі:

Ханамі[ред.ред. код]

Традиційно в Японії ритуал ханамі пов'язаний із вишнею (сакура) та зрідка сливою (яп. «уме»). Вперше милування сливою згадується у Період Нара (710–794 рр). В Період Хейан (794–1185) стало популярне милування сакурою. Імператор Саґа (786 — 842 рр) схвалив практику вживати саке та бенкетувати під час ханамі. З того часу у середовищі аристократії та самураїв, а згодом і простих людей склалася традиція влаштовувати вечірки під квітучими деревами, що триває і до тепер.

Вечірка під сакурою в Кіото

Починається період споглядання квітів сакури з острова Окінава, де вона зацвітає у лютому і триває до початку травня у північних регіонах. В новинах передають як проходить «фронт цвітіння сакури» з півдня на північ. У сучасній Японії ханамі складається з посиденьок та вечірок між квітучих дерев вдень чи вночі. Нічне ханамі називається «йозакура» яп. 夜桜. Під час нічного милування на дерева вішаються ліхтарі. Милування сливою популярне серед старших людей, оскільки на милування сакурою збирається більше молоді, що створює більше натовпу і шуму. На противагу поширеному уявленню про ханамі як про спокійну медитацію, милування сакурою в Японії перетворюється на шумні вечірки. Існує навіть японська приказка «вареники краще за квіти» (яп. 花より団子 «хана йорі данго»), в якій японці жартівливо висміюють те, що люди за їжею на випивкою забувають за милування квітами.

У багатьох містах з цвітінням сакури починається навчальний рік у школі.[2]

Ханамі у японському мистецтві[ред.ред. код]

Про милування сакурою складено багато віршів та написано багато картин.

В Україні[ред.ред. код]

Милування магноліями в Києві

В Україні традиції милування квітами існують, проте вони менш організовані ніж у Японії.

Бал магнолій[ред.ред. код]

В Києві існує міська традиція милуватися магноліями в ботанічних садах (Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна та Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка) у квітні.[3]

Фестиваль бузку[ред.ред. код]

У травні кияни традиційно відвідують ботанічний сад, коли там зацвітає бузок.[4]

Долина нарцисів[ред.ред. код]

Біля Хуста знаходиться Долина нарцисів. У період масового цвітіння (друга — початок третьої декади травня) «Долина» вкривається майже суцільним білим килимом квітучих нарцисів, помилуватися яким приїжджають звідусіль[5].

Сині гори[ред.ред. код]

В деяких селищах є весняна традиція ходити дивитися на квіт пролісків. Місця де рясно квітнуть проліски зазвичай називаються «сині гори».[6]

Київське ханамі[ред.ред. код]

Щорічно відбувається на початку травня посеред алеї сакур в парку Кіото. Організовується київським відділенням аніме-клубу "Міцурукі".

Західноукраїнське ханамі[ред.ред. код]

Щорічно відбувається на початку травня посеред алеї сакур в Ужгороді. Організовується львівським відділенням аніме-клубу "Міцурукі".

Примітки[ред.ред. код]

  1. 5 Japanese Flower Festivals You Shouldn't Miss. Notes of Nomads (en-US). 2015-05-09. Процитовано 2017-04-11. 
  2. Significance of Sakura: Cherry Blossom Traditions in Japan | Smithsonian Folklife Festival. www.festival.si.edu (en-US). Процитовано 2017-04-11. 
  3. Національний Ботанічний сад ім.М.М.Гришка :: Новини. www.nbg.kiev.ua. Процитовано 2017-04-11. 
  4. Національний Ботанічний сад ім.М.М.Гришка :: Новини. www.nbg.kiev.ua. Процитовано 2017-04-11. 
  5. Туристична привабливість Карпатського біосферного заповідника. Веб-сайт Карпатського біосферного заповіднику. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2008-04-13. 
  6. Наш світ - Хатки. khatki.in.ua (ru-ru). Процитовано 2017-04-12. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Sosnoski, Daniel (1996). Introduction to Japanese culture. Tuttle Publishing. p. 12. ISBN 0-8048-2056-2.