Фукуока
| Фукуока | |
|---|---|
 |
|
 33°35′25″ пн. ш. 130°24′06″ сх. д. / 33.59028° пн. ш. 130.40167° сх. д.  |
|
| Регіон | Кюшю |
| Префектура | Фукуока |
| Код | 40130-7 |
| Площа | 341,32 км²[1] |
| Населення | 1 489 753 осіб (Станом на 1 липня 2012) |
| Густота | 4360 осіб/км² |
| Зв'язок | Офіційна сторінка |
|
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple |
|
| • проект | |
Фукуо́ка (яп. 福岡市, ふくおかし, МФА: [ɸu̥kuoka ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Фукуока. Входить до списку міст державного значення Японії. Адміністративний центр префектури. Отримало статус міста 1889 року. Площа становить 341,32 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 1 489 753 осіб, густота населення — 4360 осіб/км². Найбільше місто регіону Кюшю.
Зміст
Загальні відомості[ред. • ред. код]
Фукуока — найбільше місто острова Кюсю і одне з центральних міст Японського архіпелагу. Вигідне розташування на берегах Японського моря і близькість до Корейського півострова та материкового Китаю обумовили характер цього міжнародного мегаполісу, важливого транспортного і торговельного центру. У середньовіччі місто було відоме під іменем Хаката і відігравало роль японського «вікна в Азію».
Основу економіки Фукуоки складають комерція, міжнародна оптова торгівля і сфера послуг. Розвинені також галузі харчової і машинобудівної промисловості, виробництва електротоварів, комп'ютерів і комунікаційного обладнання. У Фукуоці діє міжнародний аеропорт, залізнична станція швидкісного потягу сінкансен та звичайних потягів. У місті сходяться всі центральні автостради, які перетинають острів Кюсю.
Фукуока має велику кількість цінних історичних пам'яток, серед яких переважають буддистькі храми і синтоїстські святилища: Сьофукудзі, Софукудзі, Святилище Хакодзакі, Святилище Касії та інші. На території міста знаходиться Університет Кюсю, Фукуоцький музей, численні бібліотеки та парки. Кулінарною візитівкою Фукуоки є традиційна страва ментайко, маринована ікра тріскових риб.
Географія[ред. • ред. код]
Фукуока розташована у центрі однойменної рівнини на узбережжі затоки Хаката Японського моря. Територією рівнини протікають численні річки середньої і малої ширини: Татара, Мікаса, Нака, Хіної, Муромі та інші. На сході затоки знаходиться коса Умінонакаміті, а на заході піщані пляжі та штучні рекультивовані землі.
Площа Фукуоки становить близько 341,11 км².
Зі сходу на південь територією Фукуоки тягнуться гори і пагорби Сефурі та Сангун. Їх найвищою точкою є гора Сефурі висотою 1055 м. Вона розташована на кордоні з префектурою Саґа.
Фукуока належить до вологого субтропічного кліматичного поясу. Під впливом північно-західних вітрів у місті переважає хмарна погода. Середньомісячна температура за 1971–2000 роки становить 16,6 °C тепла, а кількість опадів 1632,3 мм. Через постійний ріст населення у місті відчувається нестача води.
Історія[ред. • ред. код]
Фукуока, яка мала вихід до Японського моря і знаходилися по-сусідству з Кореєю і Китаєм, віддавна була важливим центром японсько-китайсько-корейських зв'язків. На межі нашої ери, у період Яйой, територія сучасного міста була густо заселена. Ймовірно в районі Фукуоки існувала одна з перших японських протодержав На, володар якої отримав у 57 році золоту печатку і титул вана.
З 6 століття на теренах Фукуоки знаходилось портове місто На[2]. У 8 — 11 століттях воно слугувало місцем відрядження японських посольств до Китаю і Кореї, та першим портом, що приймав іноземних послів та купців до Японії. Завдяки цьому місто швидко перетворилося на один зі центрів східноазійської торгівлі. З початку 11 століття його стали називали «Хаката».
У 13 столітті Хаката була одним з найбільших населених пунктів Японії. Окрім японців тут мешкали корейці і китайці, які мали власні квартали і храми. Через монгольські навали 1274 і 1281 років Японія припинила дипломатичні та торговельні відносини з материком, що негативно відбилося на розвитку міста. Проте у 15 — 16 століттях, завдяки активній японсько-мінської торгівлі Хаката повернула собі колишню славу японського «вікна в Азію». Місто вважалося одним з трьох найбільших торговельних центрів Японії поряд з Сакаї та Боноцу.
У 1587 році Хаката була спалена відступаючими військами роду Сімадзу під час війни з об'єднувачем Японії Тойотомі Хідейосі. Останній відновив місто того ж року на східному березі річки Нака.
У 1601 році землі Хакати дісталися роду Курода і голова цього роду Курода Наґамаса збудував на заході міста замок. Він був названий «Фукуока», за іменем батьківщини пращурів Куроди у провінції Бідзен[3]. Оскільки Хаката стала призамковим містечком замку Фукуока і столицею Фукуока-хану, вона була перейменована у Фукуоку, хоча стара назва «Хаката» залигалася у вжитку до 19 століття.
У 1871 році була заснована префектура Фукуока, а місто колишнє призамкове містечко було поділене на два райони: Фукуока та Хаката. У 1878 році обидва райони об'єднали в один під назвою Фукуока, який у 1889 році отримав статус міста. Втім більшість мешканців міста не бажала відмовлятися від історичної назви Хаката, тому міський вокзал, порт, а також традиційні ремісничі вироби, такі як ляльки чи шовк, залишили за собою ім'я «хакатських».
У 1903 році у Фукоці було засновано Фукуоцький медичний університет, який став основою майбутнього Університету Кюсю, а у 1909–1910 роках запущено перші трамваї. Проте до 1920-х років населення міста поступалося суднім Наґасакі та Кумамото. У 1930-х роках політико-економічна роль Фукуоки різко зросла: вона була перетворена на один з головних центрів промислового району Північного Кюсю і стала штаб-квартирою Відомства управління справами регіону Кюсю. По закінченню Другої світової війни у місті були сконцентровані регіональні представництва центрального уряду, фінансових і комерційних установ, діяльність яких охоплювала територію усього острова Кюсю.
У 1972 році Фукуока була зарахована до міст державного значення Японії і поділена на райони.
Адміністративний поділ[ред. • ред. код]
Фукуока поділяється на 7 районів:
- Хіґасі 東区
- Хаката 博多区
- Тюо 中央区
- Мінамі 南区
- Нісі 西区
- Дзьонан 城南区
- Савара 早良区
Освіта[ред. • ред. код]
Засоби масової інформації[ред. • ред. код]
Транспорт[ред. • ред. код]
Персоналії[ред. • ред. код]
- Акаші Мотоджіро — японський військовик, розвідник.
- Адзуса Ной — японський письменник, що працює в жанрі наукової фантастики та Яой.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Інститут географії Японії. 2010.10.1
- ↑ яп. 那ノ津, 儺ノ津, なのつ
- ↑ Сучасне містечко Осабуне у префектурі Окаяма.
Посилання[ред. • ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фукуока
|
|||||
