Фукуока

Фукуока
Прапор
33°35′25″ пн. ш. 130°24′06″ сх. д.
Регіон	Кюшю
Префектура	Фукуока
Код	40130-7
Площа	341,32 км²
Населення	1 489 753 осіб (Станом на 1 липня 2012)
Густота	4360 осіб/км²
Зв'язок	Офіційна сторінка
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple
• проєкт

Фукуо́ка (яп. 福岡市, ふくおかし, МФА: [ɸu̥kuoka ɕi̥]^?) — місто в Японії, в префектурі Фукуока. Входить до списку міст державного значення Японії. Адміністративний центр префектури. Отримало статус міста 1889 року. Площа становить 341,32 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 1 489 753 осіб, густота населення — 4360 осіб/км². Найбільше місто регіону Кюшю.

Загальні відомості

Фукуока — найбільше місто острова Кюсю і одне з центральних міст Японського архіпелагу. Вигідне розташування на берегах Японського моря і близькість до Корейського півострова та материкового Китаю обумовили характер цього міжнародного мегаполісу, важливого транспортного і торговельного центру. У середньовіччі місто було відоме під іменем Хаката і відігравало роль японського «вікна в Азію».

Основу економіки Фукуоки складають комерція, міжнародна оптова торгівля і сфера послуг. Розвинені також галузі харчової і машинобудівної промисловості, виробництва електротоварів, комп'ютерів і комунікаційного обладнання. У Фукуоці діє міжнародний аеропорт, залізнична станція швидкісного потягу сінкансен та звичайних потягів. У місті сходяться всі центральні автостради, які перетинають острів Кюсю.

Фукуока має велику кількість цінних історичних пам'яток, серед яких переважають буддистькі храми і синтоїстські святилища: Сьофукудзі, Софукудзі, Святилище Хакодзакі, Святилище Касії та інші. На території міста знаходиться Університет Кюсю, Фукуоцький музей, численні бібліотеки та парки. Кулінарною візитівкою Фукуоки є традиційна страва ментайко, маринована ікра тріскових риб.

Географія

Фукуока розташована у центрі однойменної рівнини на узбережжі затоки Хаката Японського моря. Територією рівнини протікають численні річки середньої і малої ширини: Татара, Мікаса, Нака, Хіної, Муромі та інші. На сході затоки знаходиться коса Умінонакаміті, а на заході піщані пляжі та штучні рекультивовані землі.

Площа Фукуоки становить близько &&&&&&&&&&&&0341.0110000341,11 км².

Зі сходу на південь територією Фукуоки тягнуться гори і пагорби Сефурі та Сангун. Їх найвищою точкою є гора Сефурі висотою 1055 м. Вона розташована на кордоні з префектурою Саґа.

Клімат

Фукуока належить до вологого субтропічного кліматичного поясу. Під впливом північно-західних вітрів у місті переважає хмарна погода. Середньомісячна температура за 1981–2010 роки становить 17,0 °C тепла, а кількість опадів — близько 1612 мм. Через постійний ріст населення у місті відчувається нестача води.

Клімат м. Фукуока (1981—2010)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	21,5	24,3	26,3	30,1	32,3	37,3	38,3	38,1	36,5	33,3	28,2	23,5	38,3
Середній максимум, °C	9,9	11,1	14,4	19,5	23,7	26,9	30,9	32,1	28,3	23,4	17,8	12,6	20,9
Середня температура, °C	6,6	7,4	10,4	15,1	19,4	23,0	27,2	28,1	24,4	19,2	13,8	8,9	17,0
Середній мінімум, °C	3,5	4,1	6,7	11,2	15,6	19,9	24,3	25,0	21,3	15,4	10,2	5,6	13,6
Абсолютний мінімум, °C	−6	−8,2	−4,7	−1,4	1,4	4,3	13,8	15,4	7,9	0,4	−2,1	−5,4	−8,2
Годин сонячного сяйва	102,1	121,0	149,8	181,6	194,6	149,4	173,5	202,1	162,8	177,1	136,3	116,7	1867,0
Норма опадів, мм	68.0	71.5	112.5	116.6	142.5	254.8	277.9	172.0	178.4	73.7	84.8	59.8	1612.3
Днів з опадами	11,0	10,1	12,9	11,0	10,7	12,4	11,9	10,4	10,9	7,3	9,7	10,3	128,7
Днів зі снігом	6,9	4,3	1,9	0	0	0	0	0	0	0	0,1	3,8	17,1
Вологість повітря, %	63	63	65	65	68	74	75	72	73	67	67	64	68
Джерело: Метеорологічне управління Японії, Weather Atlas

Історія

Фукуока, яка мала вихід до Японського моря і знаходилися по-сусідству з Кореєю і Китаєм, віддавна була важливим центром японсько-китайсько-корейських зв'язків. На межі нашої ери, у період Яйой, територія сучасного міста була густо заселена. Ймовірно в районі Фукуоки існувала одна з перших японських протодержав На, володар якої отримав у 57 році золоту печатку і титул вана.

З 6 століття на теренах Фукуоки знаходилось портове місто На. У 8 — 11 століттях воно слугувало місцем відрядження японських посольств до Китаю і Кореї, та першим портом, що приймав іноземних послів та купців до Японії. Завдяки цьому місто швидко перетворилося на один зі центрів східноазійської торгівлі. З початку 11 століття його стали називали «Хаката».

У 13 столітті Хаката була одним з найбільших населених пунктів Японії. Окрім японців тут мешкали корейці і китайці, які мали власні квартали і храми. Через монгольські навали 1274 і 1281 років Японія припинила дипломатичні та торговельні відносини з материком, що негативно відбилося на розвитку міста. Проте у 15 — 16 століттях, завдяки активній японсько-мінської торгівлі Хаката повернула собі колишню славу японського «вікна в Азію». Місто вважалося одним з трьох найбільших торговельних центрів Японії поряд з Сакаї та Боноцу.

У 1587 році Хаката була спалена відступаючими військами роду Сімадзу під час війни з об'єднувачем Японії Тойотомі Хідейосі. Останній відновив місто того ж року на східному березі річки Нака.

Курода Наґамаса — «хрещенй батько» Фукуоки.

У 1601 році землі Хакати дісталися роду Курода і голова цього роду Курода Наґамаса збудував на заході міста замок. Він був названий «Фукуока», за іменем батьківщини пращурів Куроди у провінції Бідзен. Оскільки Хаката стала призамковим містечком замку Фукуока і столицею Фукуока-хану, вона була перейменована у Фукуоку, хоча стара назва «Хаката» залигалася у вжитку до 19 століття.

У 1871 році була заснована префектура Фукуока, а місто колишнє призамкове містечко було поділене на два райони: Фукуока та Хаката. У 1878 році обидва райони об'єднали в один під назвою Фукуока, який у 1889 році отримав статус міста. Втім більшість мешканців міста не бажала відмовлятися від історичної назви Хаката, тому міський вокзал, порт, а також традиційні ремісничі вироби, такі як ляльки чи шовк, залишили за собою ім'я «хакатських».

У 1903 році у Фукоці було засновано Фукуоцький медичний університет, який став основою майбутнього Університету Кюсю, а у 1909–1910 роках запущено перші трамваї. Проте до 1920-х років населення міста поступалося суднім Наґасакі та Кумамото. У 1930-х роках політико-економічна роль Фукуоки різко зросла: вона була перетворена на один з головних центрів промислового району Північного Кюсю і стала штаб-квартирою Відомства управління справами регіону Кюсю. По закінченню Другої світової війни у місті були сконцентровані регіональні представництва центрального уряду, фінансових і комерційних установ, діяльність яких охоплювала територію усього острова Кюсю.

У 1972 році Фукуока була зарахована до міст державного значення Японії і поділена на райони.

Адміністративний поділ

Фукуока поділяється на 7 районів:

• Хіґасі 東区
• Хаката 博多区
• Тюо 中央区
• Мінамі 南区
• Нісі 西区
• Дзьонан 城南区
• Савара 早良区

Освіта

• Кюсюський університет

Засоби масової інформації

• Головна телерадіомовна служба NHK в регіоні Тохоку.

Транспорт

• Аеропорт Фукуока
• Фукуокський метрополітен

Персоналії

• Ідегуті Йосуке (нар. 1996) — японський футболіст.
• Акаші Мотоджіро — японський військовик, розвідник.
• Адзуса Ной — японський письменник, що працює в жанрі наукової фантастики та Яой.

Символи міста

Емблема Фукуоки

Емблема Фукуоки — 9 знаків японської силабічної катакани フ («фу»), що поєднані один з одним у формі трипроменевої фігури. Знак «фу» — означає «щастя» і перший склад назви міста. Емблема була затверджена у жовтні 1909 року.

Прапор Фукуоки

Прапор Фукуоки — полотнище білого кольору, сторони якого співвідносяться як 2 до 3. В центрі полотнища розміщена емблема міста фіолетового кольору.

Вежа Фукуока

Вежа Фукуока (яп. 福岡タワ, фукуока тава) — архітектурний символ міста. Її будівництво завершилося 1989 року. Маючи висоту 234 метри є найвищою прибережною вежею Японії.

Посилання

• Фукуока // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фукуока

• Офіційна сторінка міста Фукуока.  (яп.)