Гліцинія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гліцинія
Цвіт Гліцинії
Цвіт Гліцинії
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Papilionoideae)
Триба: Millettieae
Рід: Wisteria
Nutt.
Види
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Wisteria
EOL logo.jpg EOL: 75921
ITIS logo.jpg ITIS: 27019
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3921

Гліцинія (від грец. γλυκός — «солодкий»), також вісте́рія (лат. wistéria) — рід ліаноподібних дерев'янистих рослин у країнах Східної Азії та східній частині США.

Мають гарний цвіт довжиною 10—18 см, переважно бузкового, рожевого або білого кольорів. Цвітіння починається навесні у країнах Азії і наприкінці літа у США.

Етимологія[ред.ред. код]

Назва Вістерія походить від прізвища американського вченого, професора анатомії Пенсільванського університету Каспара Вістар, (1761-1818). Деякий час назву вимовляли та писали як Вістар, проте Міжнародним кодексом ботанічної номенклатури вона встановлена в нинішньому написанні.

Характеристика[ред.ред. код]

Гліцинії в цілому є великими дерев'янистими листопадними ліанами. Найчастіше гліцинією називають вид Вістерія китайська. Часто загальну родову назву застосовують також до Wisteria floribunda, що росте в Японії, і деяким іншим видам. Багаторічна добре розвинена рослина має висоту до 15—18 м, з пониклими гілками-ліанами, з 7—13 непарноперистими листочками завдовжки до 30 см. Квітне навесні, в кінці березня — утворюються фіолетові запашні квіти, зібрані в навислі кисті.

Поширення[ред.ред. код]

Гліцинії зустрічаються в лісах провінцій Хубей і Сичуань в Китаї. Широко використовуються в декоративному садівництві по всьому світі, але переважно у вологих субтропіках. У садівничій культурі створені форми гліциній з білими, світло- і темно-фіолетовими квітками. В Україні культивують гліцинію на Чорноморському узбережжі Криму та на Закарпатті. На півдні США акліматизовані гліцинії здичавіли.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]