Корчинський Мирослав Титович
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2021) |
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (лютий 2021) |
| Корчинський Мирослав Титович | |
|---|---|
|
| |
| Фото із басовою сопілкою, ініційованою М.Корчинським, розробленою за його участі і підтримки (1990 року) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1 липня 1941 |
| Місце народження | Крушельниця, Сколівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
| Дата смерті | 7 жовтня 2021[1] (80 років) |
| Громадянство | Україна |
| Професії | педагог, композитор |
| Освіта | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
| Нагороди |
 |
.jpg)
Мирослав Титович Корч́инський (1 липня 1941, с. Крушельниця, Сколівський район Львівська область — 7 жовтня 2021, м. Львів[2]) — композитор, педагог, сопілкар, баяніст. Заслужений діяч мистецтв України (2011), засновник Львівської школи професійного сопілкового виконавства, професор Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка (2010).
Біографія[ред. | ред. код]
Мирослав Титович Корчинський народився 1 липня 1941 року в с. Крушельниця Сколівського району Львівської області. У 1965 році здобув першу освіту у Львівській консерваторії по класу баяна (викладач Анатолій Онуфрієнко), а у 1969 р. закінчив клас композиції Мирослава Скорика та Станіслава Людкевича.
З 1968 року викладає у Львівській консерваторії на кафедрах народних інструментів, теорії і композиції, оркестрового диригування. За сумісництвом у 1959—1960 рр. працював баяністом ансамблю пісні і танцю «Верховина» (м. Дрогобич, Львівська обл.), викладав у Львівському культурно-освітньому училищі (1965—1968 рр.). З 1973 року — член Національної спілки композиторів України, з 1983 року — член правління Львівської організації Спілки композиторів України, у 1995—2001 рр. — голова Львівського обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки.
Лауреат Республіканського конкурсу на кращу пісню (1987, перша премія).
Мирослав Корчинський ініціював перетворення традиційної сопілки у академічний і артистичний інструмент — українську хроматичну поздовжню флейту (патент на винахід належить Дмитрові Демінчуку). Композитор виборов право на академізацію цього інструмента по всій освітній вертикалі: від музичної школи до музичних закладів найвищого рівня[3][відсутнє в джерелі]. Українська хроматична поздовжня флейта (обігова назва — сопілка) стала останнім з ряду традиційних інструментів, які увійшли у вищі навчальні музичні заклади України. У порівнянні ж із іншими українськими національними інструментами (бандурою, цимбалами), класи яких відкривалися від початку XX століття один за одним у різних містах, центр професійної сопілкової освіти, що передає європейські виконавські стандарти, був закладений і розвинений на базі власне авторської виконавської школи Мирослава Корчинського у Львові.
У 1971 р. Мирослав Корчинський ініціював створення експериментального класу сопілки на базі кафедри народних інструментів Львівської консерваторії ім. М. Лисенка, який проіснував до 1976 року. У 1980 році у Львівській ДМШ № 2 відкрився спеціальний клас сопілки[4]. А у 1990 р. на кафедрі народних інструментів Львівської консерваторії ім. М. Лисенка було знову відновлено спеціальний клас сопілки (сопранової, альтової, тенорової) та фрілки.
Мирослав Корчинський став організатором першого в системі музичної освіти оркестру українських народних інструментів (1970), засновником першого в Україні професійного ансамблю сопілкарів «Дудаліс» (1980), тепер ансамбль Львівської національної філармонії ім. М. Скорика «Virtuoso quartett Dudalis».
Мирослав Корчинський є також ініціатором розробки сопілки-баса (1990 р.); творцем нової композиторської техніки — вертикально-поліфонічного двоголосся, втіленої у його Етюд-каноні і Етюді-вокалізі; автором творів у манері реставративної композиції, представлених, зокрема, твором «Партесна сюїта» на основі прикладів з трактату «Граматика музикальна» Миколи Дилецького, ірмолой «Всяко диханіє да хвалить Господа» (для квінтету сопілок).
Наукова творчість Мирослава Корчинського присвячена висвітленню історії української поздовжньої флейти, а також її осмислення, як нового елемента культури в якості академізованого інструмента. Композитору належать перші фундаментальні методичні праці, присвячені хроматичній поздовжній флейті (десятиотвірній хроматичній сопілці).
Серед учнів: Роман Дверій, Божена Корчинська, Р. Кубович, Б. Гаранджа, С. Максимів.
Твори[ред. | ред. код]
У творчому доробку — камерна, інструментальна та вокальна музика:
- вокальні та хорові твори з оркестром — «Весняне рондо малюків» (1967, сл. Володимира Ладижця), «Журба Дідони» (1970, сл. Івана Котляревського), «Ми ступаєм до бою нового» (1981, сл. Івана Франка; 2-а ред. — 2002), ораторія «Мандрівка по Львову» (1977, за Марією Хоросницькою);
- для скрипки і фортепіано — «Пісня-поема» (1965; 2-а ред. — 1983), Сонатина (1969);
- для фортепіано — «Вальс», «Присвята» (обидва — 1966), Фуга на тему Жуля Массне (1967);
- для баяна — парафраз «Сусідка» (1965; 2-а ред. — 1992);
- для бандури з троїстою музикою — «Концертна імпровізація в народних ладах» (1980);
- для сопілки та сопілкових ансамблів — «Вівчарський триптих» (зі скрипкою і педальним барабаном), «Дві народні мелодії» (сопілка з бандурою; обидва — 1976), «Сюїта на українські теми пам'яті Якова Орлова» (1982, для квартету сопілок з дзвіночками), «Партесна сюїта [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]» для сопілкового квінтету на основі прикладів трактату «Граматика музикальна» Миколи Дилецького, Парафраз на хорову тему Євгена Козака «Коломийка», «Казка про ненькову сопілку і батіжок» (для альтової сопілки соло), ірмолой «Всяко диханіє да хвалить Господа» (2010, для квінтету сопілок), 11 методичних етюдів для сопілки (2008)
- солоспіви на слова Олександра Олеся: «Жита», «В дитинстві ще давно колись»; Володимира Лучука: «Втік зелений олівець»;
- інструментальні та вокальні обробки народних пісень.
Вибрані публікації[ред. | ред. код]
- М. Корчинський. 11 методичних етюдів для сопілки. — Львів : Сполом, 2009. — 79 с.
- Академічне сопілкарство – предмет мистецтва і науки // Студії мистецтвознавчі. — 2009. — № 4(28). — С. 48-53. Архівовано з джерела 22 березня 2022. Процитовано 30 січня 2021.
- Технічна майстерність сопілкаря як складова технології виконавства // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. — 2012-2013. — Вип. 26-27. — С. 163-166.
- Спроба історичного вивчення сопілки // Наукові збірки ЛДМУ ім. М. Лисенка. — 2006. — Вип. 11. — С. 154—157.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://zahid.espreso.tv/vidiyshov-u-vichnist-vidatniy-lvivskiy-muzikant-miroslav-korchinskiy
- ↑ Відійшов у вічність видатний львівський музикант Мирослав Корчинський. https://zahid.espreso.tv/. Еспресо Захід. 07.10.2021. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Душний А. «Львівські народно-інструментальні традиції» як чинник пропаганди музичного мистецтва XXI століття // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. — 2012-2013. — Вип. 26-27. — С. 174.
- ↑ Корчинська-Яскевич, Божена Мирославівна (2017). Витоки і становлення професійної сопілкової культури в просторі українського інструменталізму (PDF) (Дипломна робота). Львівська національна музична академія імені М. Лисенка. с. 129. Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2020. Процитовано 01.02.2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Пиц Б. Р. Корчинський Мирослав Титович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Б. Фільц. Корчинський Мирослав Титович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 556-557.
- Корчинська-Яскевич, Божена Мирославівна (2017). Витоки і становлення професійної сопілкової культури в просторі українського інструменталізму (PDF) (Дипломна робота). Львівська національна музична академія імені М. Лисенка. Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2020. Процитовано 01.02.2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кафедра народних інструментів. Львівська національна музична академія ім. М.Лисенка. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Роман Стельмащук (16 листопада 2013). Корчинський Мирослав Титович. Сопілка у творах композиторів. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Korchynsky, Myroslav — biography, creativity, sheet music [Архівовано 24 листопада 2021 у Wayback Machine.]