Мирошниченко Артем Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мирошниченко.
Артем Миколайович Мирошниченко
Ім'я при народженні Артем Миколайович Мирошниченко
Народився 9 травня 1983(1983-05-09)
Артемівськ, Донецька область, УРСР, СРСР
Помер 5 грудня 2019(2019-12-05) (36 років)
Бахмут, Донецька область, Україна
·черепно-мозкова травма
Поховання смт Ямпіль
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Відомий завдяки волонтер, активіст
Учасник Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Батько Микола Мирошниченко
Мати Наталя Мирошниченко
Родичі брат Сергій
У шлюбі з Катерина Мірошниченко

Артем Миколайович Мирошниченко (9 травня 1983, Артемівськ, Донецька область, УРСР, СРСР — 5 грудня 2019, Бахмут, Донецька область, Україна) — український громадський діяч, волонтер та активіст ГО «Бахмут Український»[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Артем Мирошниченко народився 9 травня 1983 року в Артемівську (нині Бахмут), де й закінчив школу № 8. Після закінчення школи вступив у Великоанадольський лісовий технікум, що у смт Графське, де здобув спеціальність лісовода у 2003 році.

У 2014—2015 роках Артем Мирошниченко плів сітки для військових, чистив картоплю для годування поранених у Першому добровольчому мобільному шпиталі імені Миколи Пирогова. Допомагав армії, чергував у шпиталях, брав активну участь в патріотичних акціях та житті місцевої громади, був активістом ГО «Бахмут Український». З початком російської агресії Артем Мирошниченко принципово розмовляв винятково українською мовою.

Напад[ред. | ред. код]

29 листопада 2019 року близько 21 години по вулиці Горького на Артема Мирошниченка скоїли напад двох підлітків на підпитку, поліція встановила особи нападників, це 16-річний Микола Барабаш, студент місцевого педучилища, який займається мішаними бойовими мистецтвами, та 17-річний Олександр Баришок, колишній студент аграрного ліцею, який вже має судимість за грабіж[2][3][4]. Артема Мирошниченка о 23 годині знайшли неподалік його будинку з переломом основи черепа. Бахмутські активісти стверджують, що є свідок, який чув, що невдоволення нападників викликало те, що Артем Мірошниченко відповідав їм українською, і вони запитали: «А ти можеш нормальною мовою розмовляти?» рос. «А ты можешь на нормальном языке говорить?»[5][6]. Тепер свідок відмовляється від своїх свідчень, бо боїться за своє життя. Сергій, рідний брат Артема Мирошниченка, переконаний, що трагедія сталася не випадково, а через проукраїнську позицію та громадську діяльність його брата[7].

Обох нападників було затримано[8]. 2 грудня 2019 року на закритому засіданні Артемівського міськрайонного суду Донецької області (з залу вивели навіть родичів Артема Мирошниченка, мотивувавши тим, що прокуратура не надала документів про їхні родинні стосунки з потерпілим) Микола Барабаш заявив, що не розуміє української мови, та вимагав перекладача з української. Адвокат обвинувачуваного Олена Коломієць також спілкувалася російською, а на зауваження активістів, що в суді усі повинні користуватися державною мовою, вона різко відповіла: «в нашому регіоні всі розмовляють російською!» рос. «в нашом регионе все говорят на русском!»[9]. Підозрюваного Миколу Барабаша суддя Олександр Любчик відпустив під домашній арешт. 7 грудня 2019 року рішення Артемівського міськрайонного суду Олександра Баришка затримано на 2 місяці в СІЗО без права внесення застави. 9 грудня 2019 року о 15:00 мало відбутися судове засідання щодо зміни запобіжного заходу для Миколи Барабаша. Проте о пів на третю надійшло повідомлення, що суд заміновано[7].

Смерть[ред. | ред. код]

Артема Мирошниченка шпиталізували в міську лікарню, а вночі на спецавтомобілі відвезли в Лиман, де нині розташована обласна травматологія. Він находився у комі два тижні, переніс складні операції, але помер у лікарні Бахмута 5 грудня 2019 року, не приходячи до тями.

8 грудня 2019 року відбулось прощання мешканців Бахмута з Артемом Мирошниченком на Забахмутці, у дворі будинку де він мешкав[10]. Артема Мирошниченка поховано в смт Ямпіль. Залишились батьки, брат та дружина Катерина.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Наш Артем пішов на небо… [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] ГО «Бахмут Український» 6 грудня 2019
  2. ↑ Мріяв стати кілером: суд обрав запобіжний захід для другого з підлітків, які били бахмутського активіста за українську мову [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] «Новинарня» 9 грудня 2019
  3. ↑ Убивство Мирошниченка в Бахмуті. Хто ці два підлітки, які забили волонтера до смерті
  4. ↑ Відео нападу на Артема Мирошниченка (запис з камер за 29.11). Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  5. ↑ Смерть волонтера в Бахмуті: місцеві журналісти з'ясували, що Мірошниченка побили через українську мову, — активіст Островський «Цензор. НЕТ» 6 грудня 2019
  6. ↑ «Можешь на нормальном языке говорить?!» Ким був Артем Мирошниченко в Бахмуті і за що його вбили [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] «Новинарня» 9 грудня 2019
  7. ↑ а б Суд, який мав розглянути запобіжний захід для підозрюваних у вбивстві активіста Мирошниченка, «замінували» [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] «Радіо Свобода» 9 грудня 2019
  8. ↑ На Донбасі помер волонтер, який після побиття тиждень перебував у комі [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]
    В Бахмуті попрощались з активістом Артемом Мирошниченком [Архівовано 8 грудня 2019 у Wayback Machine.]
    Пішли, я его діб'ю": розкрилися резонансні подробиці про вбивство активіста підлітками у Бахмуті [Архівовано 9 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  9. ↑ Справа Артема Мирошниченка: напад за мову [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] «Тиждень» 3 грудня 2019
  10. ↑ Прощання з убитим проукраїнським активістом Артемом Мирошниченком у Бахмуті — відео [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.] «Радіо Свобода» 8 грудня 2019

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мирошниченко_Артем_Миколайович&oldid=40984201