Тінь Сонця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Тінь Сонця»
Тінь Сонця, 2016 рік
Тінь Сонця, 2016 рік
Основна інформація
Жанр хеві-фолк-метал[1]
Роки 1999 — донині
Країна Україна Україна
Мова українська
білоруська
Лейбл «Наш Формат»
«Саме Так!»
Склад Сергій Василюк
Володимир Хаврук
Олег Слободян
Андрій Карманович
Антон Которович
Сергій Гавара

sunshadow.com.ua
Commons-logo.svg Тінь Сонця у Вікісховищі

«Тінь Сонця» — український фолк-метал-гурт із Києва, створений 1999 року. Учасник українських фестивалів, таких як «Захід-фест», «Файне Місто», «Respublica», «Бандерштат», «Woodstock Ukraine», «Трипільське Коло» тощо.

Своєрідною візиткою карткою гурту є пісня «Козаки» (в народі «Їхали козаки»), під яку виходив на ринг боксер Олександр Усик; вона ж була обрана музичною візитівкою Національної збірної України з футболу на Євро-2016.

Історія[ред.ред. код]

Перші роки (1999—2002)[ред.ред. код]

Гурт заснували брати Сергій та Олексій Василюки 13 червня 1999. Тоді було зіграно першу власну пісню — «Зимні». Назва гурту з'явилася після сонячного затемнення у серпні 1999[en]. З приходом до гурту колишнього однокласника Сергія — Андрія Безреброго, розпочалась активна музична діяльність.

Навесні 2001 року було записано перші студійні роботи, а згодом — дебютний альбом Тіні Сонця — «Святість Віри» (2002).

25 червня відбувся перший виступ — у Житомирі на фестивалі «Новий зоряний дощ».

«Над диким полем» та «За межею» (2002—2005)[ред.ред. код]

Навесні 2002 року гурт покидає Андрій Безребрий. Сергій Василюк більш як півроку знаходиться сам-на-сам з власними творчими пошуками. Захопившись «Iron Maiden», «Gods Tower», українською автентичною музикою, та поринувши у світ Запорізького козацтва з книжок Дмитра Яворницького, Сергій практично повністю змінює музичну та змістовну концепцію від поважченого романтичного року до heavy-folk з елементами progressive та виразно українськими текстами, побудованими на поєднанні славетного минулого з непростим сьогоденням. Так народжується «козацький рок».

Згодом до гурту приєднуються два гітаристи — Андрій Савчук та Анатолій Зіневич, які з великим ентузіазмом сприйняли ідею створення нетипового метал-гурту на той час, коли більшість київських метал-бендів співали російською або англійською, абсолютно не торкаючись патріотичних тем.

Першим барабанщиком гурту став Петро Радченко. Втім, уже влітку гурт фактично розпався, тож Сергій узявся за пошуки нових музикантів. У серпні 2003-го до гурту приєднались гітарист Володимир Манацюк, клавішник і гітарист Андрій Хаврук, а також барабанщик Костянтин Науменко. В цьому складі гурт напрацював першу велику концертну програму і зробив стрімкий крок вперед. Вже за півроку гурт грав у ПК КПІ

Наприкінці серпня 2004 року «Тінь Сонця» отримали першу нагороду на конкурсному фестивалі «Подих». Слідом за цим гурт узявся за запис альбому і практично відразу перші його сингли зазвучали на «Радіо Rocks» та Національному Радіо. В цей же час гурт покидає Костянтин Науменко, займаючись власним гуртом Sunrise.

13 червня 2005 року вийшов дебютний альбом гурту «Над Диким Полем», побудований переважно на козацькій тематиці. Альбом видала мистецька агенція «Саме Так!» У серпні того ж року «Тінь Сонця» записує демо-альбом «За межею», куди увійшли інші пісні концертної програми: в них було більше арт-року та progressive, тематично вони були поєднані темами української міфології.

«Полум'яна Рута» (2005—2007)[ред.ред. код]

Було прийняте рішення збагатити саунд бандурою та скрипкою. Наприкінці серпня 2005 року до гурту приєднався бандурист Іван Лузан, трохи пізніше скрипалька Наталя Корчинська. Сергій Василюк ініціює прихід до гурту вокалістки задля поєднання чоловічого і жіночого вокалів в окремих піснях. Спершу до гурту прийшла Тетяна Сергійчук, але доволі швидко її замінила Наталя Данюк. Саме з нею були записані сингли «Даремно» і «Поле», які відразу стали хітами гурту. Проте наприкінці року гурт дійшов до висновку, що пісні з жіночим вокалом краще виокремити у паралельний проект під назвою Зачарований Світ. Втім, діяльність цього проекту було тимчасово припинено через брак часу та мотивації.

Проте головною подією кінця 2005 року стала участь у триб'ют-альбому «Gods Tower» «Варта Вежы Багоў». Вперше за історію гурту був записаний кавер на пісню легенд білоруського металу: українською інтерпретацією пісні «Twilight Sun» стала «Пісня Чугайстра». Кавер від «Тінь Сонця» був визнаний найкращим на триб'юті і вивів гурт на білоруську сцену та хіт-парад «Tузін гітоў».

На зламі 2005—2006 років відбулася чергова зміна в складі. Скрипальку Наталю Корчинську замінила Соня Рогальська, ставши на багато років окрасою та незамінним учасником гурту. Також, до гурту прийшов Кирило Момот, у минулому лідер та гітарист гурту «Другого Подиху» з Кам'янського. Зігравши кілька концертів у ролі сесійного музиканта на барабанах, він посів місце лідер-гітариста. Кирило залучив до творчого процесу свої розробки з репертуару «Другого Подиху». Так з'явилися пісні «Козаки» та «Свобода», виконані у переробці «Тіні Сонця». Козаки вже за короткий час стали візитною карткою гурту, а згодом увійшли до нового альбому «Полум'яна Рута».

Тривалі пошуки ударника закінчилися з приходом до гурту молодшого брата Андрія Хаврука — Володимира, Андрій же остаточно «змінив» клавіші на гітару. У такому складі (С. Василюк, А. Хаврук, В. Хаврук, К. Момот, С. Рогальська, І. Лузан) почалася робота над наступним альбомом «Полум'яна Рута», який було записано 2006 року на студії «Пушкін Рекордс».

16 березня 2007 у Києві в культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської Академії відбулася презентація нового альбому, виданого мистецькою агенцією «Нашого Формату». Концерт зібрав без перебільшення аншлаг. Слухачі зустріли альбом доволі схвально, тематика сягає від часів дохристиянської Русі до часів козаччини. До альбому також увійшло кілька ремейків пісень з демо-альбому «За межею». До альбому було включено білоруськомовну версію «Пісні Чугайстра» у перекладі білоруського поета та музичного критика Вітавта Мартиненка.

Після цього «Тінь Сонця» тривалий час займалася вдосконаленням музичного матеріалу, створювала переробки старих пісень на новий лад. З оновленим звучанням відродилися пісні «Вітер з гаєм розмовляє», «Козача могила», «Вільним небокраєм», «Наша Мадонна» та «Хрестини вовкулаки». «Тінь Сонця» запрошують виступити на фестивалях у різних містах України, колектив відвідав Польщу та Білорусь.

«Танець Серця» (2008—2011)[ред.ред. код]

2008 рік став для гурту кризовим, що пояснювалось різним баченням як успіхів, так і невдач колективу. З різних причин творчі шляхи розійшлись із Кирилом Момотом. Наприкінці 2009 року гурт покинула скрипалька Соня Рогальська, обравши класичну музику як пріоритет своєї творчої діяльності. Гідної заміни Соні не знайшлось, відтак 2010 року гурт повернувся до більш металічного звучання. До колективу ненадовго приєднався гітарист Олексій Демченко, а згодом до гурту залучили басиста Івана Григоряка. Напочатку 2010 року Сергій Василюк видав свій перший сольний альбом «Сховане обличчя» і здійснив сольний тур Україною.

В червні 2010 року «Тінь Сонця» презентували дебютний кліп на пісню «Місяцю мій». Режисером кліпу став Анатолій Попель. Наприкінці року до колективу приєднався молодий гітарист, брат Івана Лузана, Микола.

2 квітня 2011 року в Києво-Могилянській Академії було презентовано альбом Танець Серця — найбільш різноплановий і чимось подібний до збірки кращих пісень (до нього увійшли нові версії пісень «Козача Могила» та «Хрестини Вовкулаки»). Альбом позитивно оцінив відомий український рок-критик Олександр Євтушенко.

У 2012-му році гурт традиційно виступає на літніх фестивалях — «Захід-фест», «Бандерштат», «Вишиванка-фест», «Зашків» та інших. Бас-гітариста Івана Григоряка спершу тимчасово, а потім на постійній основі до кінця 2013 року замінив Сергій Гавара. Наприкінці року гурт покидає Андрій Хаврук — одна з найяскравіших постатей «Тінь Сонця». Причиною тому стають особисті причини. Дякувати Богу, такий відхід, хоч і вкрай засмутив шанувальників, та все ж принципово не позначився на діяльності гурту.

«Грім в ковальні Бога» (2013—2014)[ред.ред. код]

З 2013 року позицію соло-гітариста «Тінь Сонця» зайняв Руслан Мікаєлян. В соціальних мережах з величезним успіхом проходять презентації нових композицій — «Коли на серці сумно» та «Ніколи не плач». 22 лютого 2013-го року у Львові «Тінь Сонця» дає аншлаговий концерт у клубі «Химера». 4 квітня «Тінь Сонця» виступає на відкритті центрального матчу чемпіонату України з футболу «Динамо» — «Шахтар», що без перебільшень можна назвати великим визнанням гурту. 18 травня 2013-го року зусиллями команди Тінь Сонця, зокрема Сергія Василюка та волонтерської групи у Києві був проведений перший фестиваль «Фортеця КИЇВ», який зібрав найкращі українські фолк-рок-колективи.

Восени 2013 року гурт зосереджується на записі нового альбому, вперше на власній студії, вірніше — студії Івана Лузана «Soncesvit Studio». Незважаючи на чудову взаємодію на студії між Сергієм та Іваном виникають суттєві стратегічні та ідеологічні розбіжності.

Альбому «Грім в ковальні Бога» було презентовано у Львові 15 лютого 2014 року, якраз напередодні особливо трагічних подій на Майдані під час Революції Гідності. Частину туру в підтримку альбому було вирішено перенести.

Напочатку весни цього ж року «Тінь Сонця» припиняє співпрацю з Іваном Лузаном. Ця резонансна подія і досі лишається нероз'ясненою, хоча найімовірніше причиною стали політичні переконання Івана, які йшли врозріз поглядам багатьох шанувальників та загалом українського патріотичного загалу і систематично висловлювались ним публічно.

Тим не менш, саме 2014 рік стає своєрідним позитивним «проривом» для гурту, суттєво розширюється і географія і кількість виступів. Проте кінцівка року була найбільш шокуючою для фанів: з різницею в один день про вихід з «Тінь Сонця» повідомляються Микола Лузан, Руслан Мікаєлян та бандурист Юрко Миронець. Сергій Василюк запевняє шанувальників, що «Тінь Сонця» житиме і надалі.

«Буремний край» (2015—2016)[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Прем'єра гімну ОУН «Зродились ми великої години» в виконанні гурту Тінь Сонця (співає Сергій Василюк) 1.10.2016 року на фестивалі «Голосіївська Криївка-2016», радіо Голос Свободи, Опубліковано 1 жовтня 2016 року.

Напочатку січня 2015 року було оголошено імена нових гітаристів гурту. Ними стали Іван Григоряк (до серпня 2014 року грав на бас-гітарі) та Андрій Карманович. Дещо пізніше був представлений і новий бандурист — Олег Слободян. В цьому складі відразу було записано ряд нових синглів. Незважаючи на кадрові перипетії, за кількістю концертів 2015 рік став ще більш успішнішим за попередній: було зіграно понад 60 концертів, поміж яких чимало відбулося у зоні бойових дій.

Окрасою стали концерти у Бахмуті та Кураховому[2], а пісня «Меч Арея» (переспів думи Василя (Живосила) Лютого) навіть стала одним із неформальних «гімнів АТО» серед військовослужбовців ЗСУ, зібравши понад 1 млн переглядів на YouTube.

За підсумком голосування уболівальників на офіційному сайті ФФУ пісня «Козаки» випередила хіт «Океан Ельзи» «Вставай!» і стала супроводжувати українських збірників на чемпіонаті Євро-2016 у Франції.

В цей же час загострився виник конфлікт з Олександром Усиком після його зневажливих і несправедливих висловлювань на адресу творців пісні «Козаки», насамперед автора — Кирила Момота. Проблема могла би бути вирішена, якби не вислови відомого боксера про те, що «Крим — це Крим», а особливо те, що українці і росіяни — один народ «слов'яни».

Після невтішних пошуків, які тривали близько місяця, до гурту спершу повернувся бас-гітарист Сергій Гавара, а буквально за тиждень потому саме він запропонував кандидатуру свого приятеля Антона Которовича. Новий гітарист чудово пройшов кастинг, а з часом для всіх надзвичайно приємним відкриттям стало те, що Антон до цього всього ще й вправний скрипаль.

14 жовтня 2016 року до Дня Захисника України та свята Покрови було презентовано новий альбом «Буремний край» — вперше лише у інтернет-мережі (поява альбому на диску заплановано наприкінці лютого 2017). Альбом потішив шанувальників більш насиченим гітарним саундом, який ніяким чином не завадив гідно звучати бандурі, та ширшим частотним діапазоном: вперше у дискографії гурту був застосований понижений стрій на басу та гітарі (drop H).

Тур в підтримку альбому розпочався з Харкова, включав у себе практично усі куточки України (близько 20 міст) і представив найдовшу в історію гурту концертну програму — близько двох з половиною годин. Окрасою туру став великий сольник у Києві в клубі «Sentrum».

Учасники[ред.ред. код]

Сергій Василюк (вокал)
Антон Которович (гітара)
Андрій Карманович (гітара)
Сергій Гавара (бас)
Олег Слободян (бандура)
Володимир Хаврук (барабани)

Поточний склад[ред.ред. код]

  • Сергій Василюк — вокал, бас-гітара, акустична гітара (з 1999)
  • Антон Которович — гітара, вокал (з 2016)
  • Андрій Карманович — гітара (з 2015)
  • Сергій Гавара — бас (2012—2013, з 2016)
  • Олег Слободян — бандура, вокал (з 2015)
  • Володимир Хаврук — ударні (з 2006)

Колишні учасники[ред.ред. код]

  • Олексій Василюк
  • Андрій Савчук — гітара (2002—2003)
  • Андрій Безребрий — (1999—2002)
  • Анатолій Зіневич — гітара (2002—2003, 2005—2006)
  • Петро Радченко — ударні (2002—2003)
  • Костянтин Науменко — ударні (2003—2005)
  • Володимир Манацюк — гітара (2003—2005)
  • Сашко Коломієць — бас-гітара (2003—2005)
  • Олександр Гребньов — ударні (2005—2006)
  • Наталя Данюк — спів (2005)
  • Кирило Момот — (2005—2008)
  • Наталя Корчинська — скрипка (2005—2006)
  • Петро Троць — ударні (2005—2006)
  • Тетяна Сергійчук — спів (2005)
  • Софія Рогальська — скрипка (2005—2009)
  • Олексій Демченко — гітара (2010)
  • Андрій Хаврук — гітара, клавішні (2003—2012)
  • Іван Григоряк — гітара (2015—2016), бас (2010—2014).
  • Іван Лузан — бандура (2005—2014)
  • Юрій Миронець — бандура (2014)
  • Руслан Мікаєлян — гітара (2013—2014)
  • Микола Лузан — гітара, спів (2011—2014)

Дискографія[ред.ред. код]

Альбоми гурту Тінь Сонця[ред.ред. код]

Окремі проекти[ред.ред. код]

Збірки[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Пісню «Їхали козаки» уболівальники обрали піснею збірної України з футболу на Євро-2016. Вона звучала перед оголошенням складу команди[3][4].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]