Митрополит Київський і всієї Русі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Митрополит Київський і всієї Русі — титул предстоятеля Руської церкви в період її перебування у складі Константинопольського патріархату. Встановлений після Хрещення Русі в 988.

Історія[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що в 1299 Київ внаслідок розорення та запустіння через монголо-татарську навалу перестав бути місцем постійного перебування руського митрополита й його двору, всі митрополити, резиденції яких знаходилися у Володимирі, Москві, Вільні або Новогрудку, продовжували іменуватися митрополитами Київськими та всієї Русі.

З 1461, після початку автокефалії східно-руських єпархій, які перебували в складі Московської держави, митрополити, що мали кафедру в Москві, стали іменуватися митрополитами Московськими та всієї Русі, а митрополити західної Русі, що мали резиденції в Новогрудку, Києві та Вільно, стали іменуватися митрополитами Київськими, Галицькими і всієї Русі, оскільки кафедральним містом залишався Київ.

У 1595 Київська митрополія прийняла унію з Римо-католицькою церквою, ставши таким чином католицької, і утворивши Руську унійну церкву, предстоятель якої зберіг за собою титул Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.

У 1620 відновлено православну Київську митрополію, глава якої знову став носити титул Митрополита Київського та всієї Русі.

У 1686, після приєднання Гетьманщини до Московії Київська митрополія була приєднана до Московського патріархату.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]