Sempervivum arachnoideum

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Молодило павутинисте)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Помилка Lua у Модуль:Autotaxobox у рядку 157: attempt to index a nil value.
Sempervivum arachnoideum
Біологічна класифікація редагувати
Вид:
S. arachnoideum
Біноміальна назва
Sempervivum arachnoideum
Синоніми

Sedum arachnoideum E.H.L.Krause
Sempervivum doellianum C.B.Lehm.
Sempervivum heterotrichum Schott

Sempervivum arachnoideum (укр. Семпервівум арахноідеум, Молодило павутинне, Молодило павутинисте)[1] — сукулентна рослина роду Молодило (Sempervivum) з родини товстолистих (Crassulaceae).

Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Квітка Sempervivum arachnoideum
Sempervivum arachnoideum серед каміння
Культивар Sempervivum arachnoideum 'Smit's Seedling
Sempervivum arachnoideum росте на мохові, що приліпився до каміння
Sempervivum arachnoideum у природних умовах

Кущевидний багаторічник з прямостоячими стеблами 5–20 см заввишки, який утворює густі дерновинки з монокарпічних розеток. Розетки діаметром 5–25 мм, майже кулясті. Розеткові листя зворотньо-ланцетні, розміром близько 8 × 4 мм, зелені або червонуваті, зазвичай з червоною верхівкою, на верхівках довгі, звивисті, білі волоски, що покривають розетки неначе густою павутиною, і зі слабким опушенням залозистими волосками на обох поверхнях листка (ближче до верхівки й по краях листка). Суцвіття з 5–15 порівняно великих квіток, щитковидне, діаметром 3–5 см. Квітки короткотрубчаті, діаметром 10–15 мм. Віночок утворений 8–10 пелюстками 8–10 мм завдовжки, широколанцетних, м'яких, рожевого забарвлення з пурпуровим відтінком, опушених залозистими волосками по краю і кілю. Чашолистки 4–5 мм завдовжки, ланцетні, притуплені, опушені залозистими волосками. Тичинки 4,5–5 мм завдовжки, пурпурно-червоні; пиляки темно-червоні. Нектарні залозки напівкруглі, зеленуваті, 0,3 мм завширшки. Зав'язі 3 мм завдовжки, зелені, стілодії 2 мм завдовжки, рожеві. Цвіте з другої половини липня.

Дуже мінливий вид, для якого описані кілька різновидів, що різняться головним чином розмірами розеток і ступенем опушення. Виведені садові форми, що відрізняються розмірами розеток і забарвленням листя.

Поширення[ред. | ред. код]

Ареал охоплює головним чином гірські області Південно-Західної Європи. Зустрічається у французьких та італійських Альпах, а також в центрі і на півдні Апеннін на висоті до 3 000 м над рівнем моря. Зустрічається в горах Європи від Піренеїв до Карпат[2]. Країни поширення: Іспанія, Франція, Італія, Швейцарія, Австрія, Німеччина.[3]

Гібриди[ред. | ред. код]

Легко утворює гібриди з іншими видами в культурі і в природі:

  • Sempervivum x barbulatum — гібрид Sempervivum arachnoideum і Sempervivum montanum — комплекс різноманітних форм, у яких в тій чи іншій мірі проявляються ознаки батьківських видів. Розетки зазвичай близько 2 см в діаметрі, а квітконоси до 5 см заввишки, забарвлення пелюстків буває різним.
  • Sempervivum x roseum — гібрид Sempervivum arachnoideum і Sempervivum wulfenii — більше схожий на Sempervivum wulfenii, але розетки дрібніші и верхівки листя с пучками шерстистих волосків.
  • Sempervivum x fauconnettii — гібрид Sempervivum arachnoideum і Sempervivum tectorum) — розетки дрібніші та щільніші, ніж у молодила покрівельного, листя трохи волосисті.

Утримання в культурі[ред. | ред. код]

Добре росте в кам'янистому ґрунті на яскравому сонці. Витривала рослина, не боїться морозів, тому з успіхом вирощується на відкритому повітрі, як в горщиках, так і просто в ґрунті, на кам'яних огорожах або в рокаріях.

Розмножується дочірніми розетками, що утворюються на столонах в основі рослини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Sempervivum arachnoideum forma cristata на сайті «Cactus art». The world of cacti & succulents [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Sempervivum arachnoideum на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Eggli, U., ed. Illustrated handbook of succulent plants: Crassulaceae. 2003 (Ill Hdb Succ Pl Cras) 335—336.

Посилання[ред. | ред. код]