Монастир Ставронікіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 40°16′04″ пн. ш. 24°16′36″ сх. д. / 40.2679833° пн. ш. 24.2767333° сх. д. / 40.2679833; 24.2767333

Монастир Ставронікіта [1]
Гора Афон *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Монастир Ставронікіта
Монастир Ставронікіта
40°16′04″ пн. ш. 24°16′36″ сх. д. / 40.267983333332999507° пн. ш. 24.27673333333299865° сх. д. / 40.267983333332999507; 24.27673333333299865Координати: 40°16′04″ пн. ш. 24°16′36″ сх. д. / 40.267983333332999507° пн. ш. 24.27673333333299865° сх. д. / 40.267983333332999507; 24.27673333333299865{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Країна Греція Греція
Тип змішаний
Критерії i, ii, iv, v, vi, vii
Об'єкт № 454
Регіон ЮНЕСКО Європа і Північна Америка
Історія реєстрації
Зареєстровано: 1988 (12 сесія)

CMNS: Монастир Ставронікіта на Вікісховищі

Монастир Ставронікіта (грец. Μονή Σταυρονικήτα) — грецький чоловічий православний монастир на Святій горі Афон, займає в святогірській ієрархії п'ятнадцяте місце. Розташований на східному узбережжі півострова Айон-Орос, за годину ходу від монастиря Івірон та півтори години від Карієса.

Історія[ред.ред. код]

Афонський монастир Ставронікіта заснований Константинопольським патріархом Єремії I в 1553 році з нагоди здобуття ікони святителя Миколая. Соборний храм (католікон) також освячений в ім'я святителя Миколая Чудотворця.

Крім соборного храму діють паракліси: Введення Пресвятої Богородиці; святих Архангелів; святих великомученика Димитрія Солунського, святого великомученика Георгія Побідоносця і святого священномученика Елевтерія. Поза монастирем діють 11 церков.

Реліквії[ред.ред. код]

Обитель прославлена чудотворною іконою Святого Миколая мозаїчної роботи, знайдена в морі. Крім невеликої частини Животворящого Древа Хреста Господнього, зберігаються мощі: рука святої праматері Анни, частина зі шкірою і плоттю від руки святого Василія Великого, права рука священномученика Елевтерія, частини від ліктів святого Іоанна Златоуста, святого Григорія Богослова та святого архідиякона Стефана, святих безсребреників Косьми і Даміана, ребра святих мучеників Карпа і Папіли та святого Іоасафа, царевича Індійського; частина від руки святого Феодора Стратилата, частина святого Амвросія Медіоланського, миро святого Димитрія Солонського, миро святого Миколи Чудотворця, частина щелепи з трьома зубами святого Іоанна Предтечі. Найціннішою пам'яткою бібліотеки монастиря є псалтир, який, за переказами, належав святого Іоанна Златоустого.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Q28070580", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q28070580/uk. Це повідомлення можна вимкнути задавши параметр |mcat=- в картці.