Монастир Есфігмену

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 40°21′09″ пн. ш. 24°08′16″ сх. д. / 40.3526889° пн. ш. 24.1380528° сх. д. / 40.3526889; 24.1380528

Гора Афонa
Світова спадщина ЮНЕСКО
Монастир Есфігмену
Країна Греція Греція
Тип змішаний
Критерії i, ii, iv, v, vi, vii
Ідентифікатор 454
Регіонb Європа і Північна Америка

Історія реєстрації

Зареєстроване: 1988
12 сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Монастир Есфігмену (грец. Μονή Εσφιγμένου) — грецький чоловічий православний монастир на Святій горі Афон, займає в святогірській ієрархії вісімнадцяте місце. Розташований на південно-східному узбережжі півострова Айон-Орос. Від Есфігмену до монастиря Ватопед три з половиною години ходу, до Карієса — п'ять годин.

Історія[ред.ред. код]

Афонський монастир Есфігмену, за переказами, заснований у 5 столітті візантійським імператором Феодосієм II і його сестрою Пульхерією. Документально ж існування обителі підтверджено свідченнями початку 11 століття. Існує також переказ, що початково тут оселився, на сусудній із монастирем горі Самарі, в печері преподобний Антоній Київський. Над цією печерою облаштована невелика, але красива церква на честь цього святого.

Соборний храм монастря (католікон) освячений на честь Вознесіння Господнього. Крім собору діють паракліси: Успіння Богоматері; святих Архангелів; Григорія Палами; святих Костянтина і Олени; святого Анфіма, священномученика Нікодімійского; преподобного Ніла Святогірського і Синайського; святого Геннадія патріарха Константинопольського. Поза монастирем діють ще 13 церков.

2009 року суд міста Салоніки виніс вирок — 1 рік умовно — 14 монахам, включаючи ігумена Мефодія за відмову залишити монастир. З 1965 року в обителі загострились відносини із Константинопольським патріархом, до юрисдикції якого відносяться усі афонські монастирі. Частина братії засуджувала Патріарха за зустрічі із Папою Римським Павлом VI. Відтак ченці Есфігмену були визнані схизматиками, наслідком чого стали втручення грецької поліції та судовий розгляд справи.[1]

Реліквії[ред.ред. код]

У соборі крім фрагмента Животворящого Хреста є мощі:

  • глава святого апостола Якова Алфієвого,
  • частина глави святого Парфенія, єпископа Лампсакійського,
  • ліва нога святої Марії Магдалини,
  • частина голови святого Афанасія патріарха Константинопольського,
  • щелепа святого Іоанна Персяніна,
  • частка мощей святого Іоанна Златоустого, великомучеників Харампія і Модеста, Пантелеймона і Меркурія, Варвари та Євфимії; святих мучеників Марини, Трифона; святого Стефана архідиякона і священномученика Єрмолая,
  • глава святого преподобномученика Агафангела Нового.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]