Куернавака
Місто
Координати 18°55′07″ пн. ш. 99°14′03″ зх. д.H G O
|
Куернава́ка (ацт. Cuauhnahuac) — місто в Мексиці. Столиця штату Морелос і адміністративний центр однойменного муніципалітету. Чисельність населення, за даними перепису 2010 року, склала 338 650 чоловік.
Назва Cuernavaca — це іспанізована вимова фрази cuauhnāhuac (cuahuitl, «дерево» + -nāhuac, «поруч») мовою науатль, що означає «оточене деревами» або «поруч з деревами». На гербі муніципалітету зображена піктограма доколумбівського періоду, що містить стовбур дерева (cuahuitl) з трьома гілками з листям і чотирма червоними коріннями. На стовбурі дерева позначений виріз у формі рота, з якого виходить сувій, ймовірно, символізує мову науатль.
Розташоване приблизно за 85 кілометрів на південь від Мехіко по трасі M-95. В оточенні міста багато гарних і культурно багатих районів країни. Через клімат місто отримало прізвисько «Місто вічної весни».
Головною культурою, яка влаштувалася на території міста, була культура ацтеків — тлауїків. Вони населяли цю область щонайменше з XII століття.[3] Однак є сліди перебування більш ранніх груп ольмекоїдів і тольтеків. Перші вторгнення з півночі в область народів долини Мехіко відбулося у XII столітті, коли вождь на ім'я Шолотль (Xolotl) (правитель Тескоко) завоював велику частину долини. Союзні племена чичимеків також пройшли з півночі в північну частину штату, зробивши Течинтекуїтлу (Techintecuitla) володарем області Куернавака. Згідно з Анналами Тлателолько, у 1365 році володар Куернаваки Макуїльшочитль (Macuilxochitl) спробував захопити землі далеко від долини Мехіко, але був зустрінутий повелителем Чалько Цалькуальтитланом (Tzalcualtitlan), що мав аналогічні наміри.[4] Перший ацтекський імператор Акамапічтлі (Acamapichtli), в 1370-х роках почав розширювати свою імперію на південь від долини Мехіко. Його наступник Уїціліуїтль (Huitzilihuitl) хотів також захопити околиці Куернаваки через велику кількість бавовни в тих місцях, які в ті часи називалися Тлальнауатль (Tlalnahuatl). Він хотів одружитися з донькою правителя Тлальнауатля, але дістав відмову. Ця обставина привела до початку війни, яка закінчилася перемогою ацтеків у 1396 році. Уїціліуїтль одружився з принцесою, і як наслідок цього союзу народився майбутній імператор ацтеків Монтесума I. Дозвіл на завоювання Куернаваки було дано Акамапічтлі. Захоплене володіння було майже таке саме за площею, як і сучасний штат Морелос, і незабаром перейменоване ацтеками в Куаунауаку.[4] З 1403 по 1426 рік ця провінція посилилася, підпорядкувавши сусідні народи, такі як коауїшкі (Coauixcas). Зрештою, провінція, якій тоді правил Мікіуїш (Miquiuix), повстала проти Ацтекської імперії. Повстання було придушене Тотокіуацином (Totoquihuatzin) і Нецауалькойотлем (Netzahualcoyotl) у 1433 році. Пізніше ацтеки завоювали і приєднали до область території, нині відомі як Таско, Тепекоакуїлько та Окуілан. Для зручності стягування данини, регіон був розділений на дві зони, одна з центром в Куернаваці, а інша в Яутепеке.[4]
Під час іспанського завоювання Куернавакою керував Іцоуацин (Itzohuatzin). Це було багате і густонаселене місто з великими господарствами. Ще до завоювання Теночтітлану, Куернаваку захопив Гонсало де Сандоваль,[5] пізніше її приєднали до володінь Ернана Кортеса, який заснував тут свою резиденцію.[4][6] у 1529 році францисканці заснували в Куернаваці свій монастир, п'ятий за рахунком у Новій Іспанії. У XVII і XVIII століттях ця провінція кілька разів була реорганізована. У листопаді 1815 року, під час війни за незалежність, у місцеву в'язницю в Палас де Кортес був посаджений лідер руху за відділення від Іспанії Хосе Марія Морелос. Аґустін де Ітурбіде, майбутній імператор Мексики, двічі зі своєю армією проходив через Куернаваку, перший раз у 1820 році, борючись з партизанами Вісенте Герреро, і другий раз у 1821 році, вже очолюючи Армію Трьох гарантій.
Після досягнення Мексикою незалежності і затвердження конституції 1824 року, територія сучасного штату Морелос стала округом міста Мехіко.[4] Між 1827 і 1829 роками Куернавака була округом цього штату. З 1829 по 1833 рік вона була перетворена в префектуру. У 1834 році Куернаваці було надано статус міста.[4] Під час американо-мексиканської війни місто захопила бригада Кадваладера і було змушене заплатити ретрибуції американській армії. Під час повстання Аютла у 1854 році президент Мексики Санта-Анна був змушений покинути Мехіко і в 1855 році перебрався в Куернаваку, сподіваючись використати місто як базу для повернення до влади, але невдало.[4] У 1856 році округ Куернавака був відділений від округу Мехіко.[4] У 1861 році Куернавака пережила нову реорганізацію, у ході якої уряд штату Мехіко створив округу Куернавака, Морелос, Хонакатепек, Таутепек і Тетекала.[6]
У 1869 році після створення штату Морелос Куернавака стала його столицею. У 1877 році було побудовано шосе Толука — Куернавака, а також організовано залізничне сполучення між містом і Мехіко. У 1903 році був заснований Банк Морелоса. У перші десятиліття XX століття Куернавака стала місцем відпочинку і грального бізнесу, коли готель Hotel de la Selva був перетворений в Casino de la Selva, яке приваблювало сюди таких знаменитостей, як Рита Хейворт, Багсі Сигел і Аль Капоне. Однак у 1934 році казино було закрито президентом Ласаро Карденасом. У період з 1960 по 1980 рік населення міста зросло з 85 620 до 368 166 мешканців. Протягом десятиліть з 1970 року область Куернавака стала економічно і соціально інтегруватися з Великим Мехіко.
Куэрнавака в кадрі | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
- ↑ INEGI. Перепис населення Мексики 2010 року [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.](ісп.)
- ↑ https://www.cityoflaredo.com/SisterCities/SisterCityIndex.htm
- ↑ Cuernavaca, Mexico Caminando sin rumbo (Spanish) . July 2006. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 28 вересня 2009.
- ↑ а б в г д е ж и Municipality of Cuernavaca. Historia [History] (Spanish) . Cuernavaca, Mexico: Municipality of Cuernavaca. Архів оригіналу за 12 жовтня 2009. Процитовано 28 вересня 2009.
- ↑ Diaz, B., 1963, The Conquest of New Spain, London: Penguin Books, ISBN 0140441239
- ↑ а б Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Morelos Cuernavaca (ісп.). Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 2009 -09-28.
Це незавершена стаття з географії Мексики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
№ | Назва | Штат | Населення | № | Назва | Штат | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мехіко Ґвадалахара |
1 | Мехіко | Мехіко | 20 892 724 | 11 | Сан-Луїс-Потосі | Сан-Луїс-Потосі | 1 133 571 | Монтеррей Пуебла |
2 | Ґвадалахара | Халіско | 4 796 603 | 12 | Мерида | Юкатан | 1 058 764 | ||
3 | Монтеррей | Нуево-Леон | 4 475 949 | 13 | Агуаскальєнтес | Агуаскальєнтес | 1 044 049 | ||
4 | Пуебла | Пуебла | 2 941 988 | 14 | Мехікалі | Нижня Каліфорнія | 988 417 | ||
5 | Толука | Мехіко | 2 116 506 | 15 | Квернавака | Морелос | 983 365 | ||
6 | Тіхуана | Нижня Каліфорнія | 1 840 710 | 16 | Сальтільйо | Коауїла | 923 636 | ||
7 | Леон | Ґуанахуато | 1 768 193 | 17 | Чіуауа | Чіуауа | 918 339 | ||
8 | Сьюдад-Хуарес | Чіуауа | 1 391 180 | 18 | Тампіко | Тамауліпас | 916 854 | ||
9 | Торреон | Коауїла | 1 283 835 | 19 | Морелія | Мічоакан | 911 960 | ||
10 | Сантьяго-де-Керетаро | Керетаро | 1 255 185 | 20 | Веракрус | Веракрус | 891 805 |