Куернавака

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Куернавака
ісп. Cuernavaca
Світлини міста

Cuernavaca Palacio Cortes.JPG

Герб
Герб

Координати 18°55′07″ пн. ш. 99°14′03″ зх. д.H G O

Країна Мексика
Штат Морелос
Муніципалітет Куернавака
Мер Куаутемок Бланко
Дата заснування 1714
Площа 151,2 км²
Висота центру 1510  м
Населення 338 650[1]  (2010)
Міста-побратими Міннеаполіс, Денвер, Акапулько
Часовий пояс UTC-6, влітку UTC-5
Телефонний код 777
Поштовий індекс 62000
код INEGI 170070001
GeoNames 3529947
OSM 1376332 ·R (Морелос)
Офіційний сайт cuernavaca.gob.mx  (ісп.)
Куернавака. Карта розташування: Мексика
Куернавака
Куернавака
Куернавака (Мексика)
Куернавака. Карта розташування: Морелос
Куернавака
Куернавака
Куернавака (Морелос)
Куернавака у Вікісховищі?

Куернава́ка (англ. Cuernavaca) — місто в Мексиці. Столиця штату Морелос і адміністративний центр однойменного муніципалітету. Чисельність населення, за даними перепису 2010 року, склала 338 650 чоловік.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Назва Cuernavaca — це іспанізована вимова фрази cuauhnāhuac (cuahuitl, «дерево» + -nāhuac, «поруч») мовою науатль, що означає «оточене деревами» або «поруч з деревами». На гербі муніципалітету зображена піктограма доколумбівського періоду, що містить стовбур дерева (cuahuitl) з трьома гілками з листям і чотирма червоними коріннями. На стовбурі дерева позначений виріз у формі рота, з якого виходить сувій, ймовірно, символізує мову науатль.

Розташоване приблизно за 85 кілометрів на південь від Мехіко по трасі M-95. В оточенні міста багато гарних і культурно багатих районів країни. Через клімат місто отримало прізвисько «Місто вічної весни».

Історія[ред. | ред. код]

Головною культурою, яка влаштувалася на території міста, була культура ацтеків — тлауїків. Вони населяли цю область щонайменше з XII століття.[2] Однак є сліди перебування більш ранніх груп ольмекоїдів і тольтеків. Перші вторгнення з півночі в область народів долини Мехіко відбулося у XII столітті, коли вождь на ім'я Шолотль (Xolotl) (правитель Тескоко) завоював велику частину долини. Союзні племена чичимеків також пройшли з півночі в північну частину штату, зробивши Течинтекуїтлу (Techintecuitla) володарем області Куернавака. Згідно з Анналами Тлателолько, у 1365 році володар Куернаваки Макуїльшочитль (Macuilxochitl) спробував захопити землі далеко від долини Мехіко, але був зустрінутий повелителем Чалько Цалькуальтитланом (Tzalcualtitlan), що мав аналогічні наміри.[3] Перший ацтекський імператор Акамапічтлі (Acamapichtli), в 1370-х роках почав розширювати свою імперію на південь від долини Мехіко. Його наступник Уїціліуїтль (Huitzilihuitl) хотів також захопити околиці Куернаваки через велику кількість бавовни в тих місцях, які в ті часи називалися Тлальнауатль (Tlalnahuatl). Він хотів одружитися з донькою правителя Тлальнауатля, але дістав відмову. Ця обставина привела до початку війни, яка закінчилася перемогою ацтеків у 1396 році. Уїціліуїтль одружився на принцесі, і в результаті цього союзу народився майбутній імператор ацтеків Монтесума I. Дозвіл на завоювання Куернаваки було дано Акамапічтлі. Захоплене володіння було майже таке саме за площею, як і сучасний штат Морелос, і незабаром перейменоване ацтеками в Куаунауаку.[3] З 1403 по 1426 рік ця провінція посилилася, підпорядкувавши сусідні народи, такі як коауїшкі (Coauixcas). Зрештою, провінція, якій тоді правил Мікіуїш (Miquiuix), повстала проти Ацтекської імперії. Повстання було придушене Тотокіуацином (Totoquihuatzin) і Нецауалькойотлем (Netzahualcoyotl) у 1433 році. Пізніше ацтеки завоювали і приєднали до область території, нині відомі як Таско, Тепекоакуїлько та Окуілан. Для зручності стягування данини, регіон був розділений на дві зони, одна з центром в Куернаваці, а інша в Яутепеке.[3]

Вид на Палац Кортеса (ісп. Palacio de Cortés), найстаріший цивільний об'єкт колоніальної епохи який зберігся в Америці

Під час іспанського завоювання Куернавакою керував Іцоуацин (Itzohuatzin). Це було багате і густонаселене місто з великими господарствами. Ще до завоювання Теночтітлану, Куернаваку захопив Гонсало де Сандоваль,[4] : 338-340 пізніше її приєднали до володінь Ернана Кортеса, який заснував тут свою резиденцію.[3][5] у 1529 році францисканці заснували в Куернаваці свій монастир, п'ятий за рахунком у Новій Іспанії. У XVII і XVIII століттях ця провінція кілька разів була реорганізована. У листопаді 1815 року, під час війни за незалежність, в місцеву в'язницю в Палас де Кортес був посаджений лідер руху за відділення від Іспанії Хосе Марія Морелос. Аґустін де Ітурбіде, майбутній імператор Мексики, двічі зі своєю армією проходив через Куернаваку, перший раз у 1820 році, борючись з партизанами Вісенте Герреро, і другий раз у 1821 році, вже очолюючи Армію Трьох гарантій.

Після досягнення Мексикою незалежності і затвердження конституції 1824 року, територія сучасного штату Морелос стала округом міста Мехіко.[3] Між 1827 і 1829 роками Куернавака була округом цього штату. З 1829 по 1833 рік вона була перетворена в префектуру. У 1834 році Куернаваці було надано статус міста.[3] Під час американо-мексиканської війни місто захопила бригада Кадваладера і було змушене заплатити ретрибуції американській армії. Під час повстання Аютла у 1854 році президент Мексики Санта-Анна був змушений покинути Мехіко і в 1855 році перебрався в Куернаваку, сподіваючись використати місто як базу для повернення до влади, але невдало.[3] У 1856 році округ Куернавака був відділений від округу Мехіко.[3] У 1861 році Куернавака пережила нову реорганізацію, в ході якої уряд штату Мехіко створив округу Куернавака, Морелос, Хонакатепек, Таутепек і Тетекала.[5]

У 1869 році після створення штату Морелос Куернавака стала його столицею. У 1877 році було побудовано шосе Толука — Куернавака, а також організовано залізничне сполучення між містом і Мехіко. У 1903 році був заснований Банк Морелоса. У перші десятиліття XX століття Куернавака стала місцем відпочинку і грального бізнесу, коли готель Hotel de la Selva був перетворений в Casino de la Selva, яке приваблювало сюди таких знаменитостей, як Рита Хейворт, Багсі Сигел і Аль Капоне. Однак у 1934 році казино було закрито президентом Ласаро Карденасом. У період з 1960 по 1980 рік населення міста зросло з 85 620 до 368 166 мешканців. Протягом десятиліть з 1970 року область Куернавака стала економічно і соціально інтегруватися з Великим Мехіко.

Галерея[ред. | ред. код]

Куэрнавака в кадрі
Міська площа 
Колишній палац Кортеса 
Вулиця Ідальго 
Туристичний трамвайчик 
Екологічний зоопарк 
Екологічний зоопарк 


Примітки[ред. | ред. код]

  1. INEGI. Перепис населення Мексики 2010 року(ісп.)
  2. Cuernavaca, Mexico Caminando sin rumbo (Spanish). July 2006. Процитовано 2009-09-28. 
  3. а б в г д е ж и Municipality of Cuernavaca. Historia [History] (Spanish). Cuernavaca, Mexico: Municipality of Cuernavaca. Архів оригіналу за 2009-10-12. Процитовано 2009-09-28. 
  4. Diaz, B., 1963, The Conquest of New Spain, London: Penguin Books, ISBN 0140441239
  5. а б Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Morelos Cuernavaca (es). Архів оригіналу за 2008-11-19. Процитовано 2009 -09-28.