Мотоль
агромістечко Мотоль | ||||
Транслітерація назви | Motaĺ | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
52°18′55″ пн. ш. 25°36′52″ сх. д. / 52.315277777778° пн. ш. 25.614444444444° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Берестейська | |||
Район | Іванівський | |||
Рада | Мотольська сільська рада | |||
Перша згадка | 1422 | |||
Магдебурзьке право | XV століття | |||
Населення | 3998 (2009[1]) | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Поштовий індекс | 225822 | |||
Телефонний код | +375-+375 1652 | |||
Висота | 280,4 м | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 219 км | |||
Мотоль у Вікісховищі |
Мо́толь[2] (біл. Моталь) — агромістечко в Іванівському районі Берестейської області Білорусі. Орган місцевого самоврядування — Мотольська сільська рада[1]. Населення становить 4228 мешканців.
Мотоль — давнє магдебурзьке містечко історичної Пінщини (частина Берестейщини), на заході Полісся.
Розташоване над річкою Ясельди[2].
На території села виявлене поселення періоду мезоліту[2]. Вперше згадується в середині XVI століття[2]. Перша письмова згадка про Мотоль, як приватне володіння, міститься в актах Литовської метрики і датується 1422. Пізніше місцевість входила до складу Пінського князівства.
Мотолем володіла Києво-Печерська лавра[2]. Мав Магдебурзьке право[2]. Деякі мешканці села займалися лабурством[2].
У середині XVI століття Мотоль отримав статус містечка і, по ревізії 1555[джерело?], мав Магдебурзьке право. Згідно з адміністративно-територіальною реформою (1565–1566) місцевість увійшла до складу Пінського повіту Берестейського воєводства.
Внаслідок третього поділу Речі Посполитої (1795) Мотоль опинився в складі Російської імперії, де став центром волості Кобринського повіту Гродненської губернії. Станом на 1886 рік у містечку було 239 дворів, 2 церкви, каплиця, єврейський молитовний будинок, школа, 13 магазинів, 7 трактирів, проводився ярмарок.
Згідно з Ризьким мирним договором (1921) Мотоль опинився в складі міжвоєнної Польської Республіки, де став центром гміни Дрогичинського повіту Поліського воєводства.
У 1939 Мотоль увійшов до БРСР, де 12 жовтня 1940 отримав офіційний статус селища міського типу.
Під час Другої світової війни німці створили в селі концентраційний табір, у якому померло понад 2 тис. осіб[2]. В околицях Мотоля до 1952 року діяло українське підпілля[2].
У 1954 статус поселення понизили до села, яка стала центром сільради. Станом на 1940 тут був 871 двір, на 1997 — 1797 (за іншими даними — 1798), на 2005 — 1739.
- XVIII століття 1798 — 617 чол.
- XIX століття 1830 — 586 чоловік., З них шляхти 3, духовного стану 1, міщан-євреїв 70, міщан-християн і селян 512[3]; 1886 — 2294 чол.
- XX століття 1921 — 4390 чол.[4]; 1940 — 4275 чол. (За іншими даними — 5550 чол.)[5]; 1979 — 5264 чол.[6]; 1997 — 4441 чол.[7] (за іншими даними — 4684 чол.)[6]
- XXI століття 2005 — 4228 чол.[8]
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 3998 осіб[1].
Третє за величиною село в Берестейській області.
У Мотолі працюють 2 середні школи, школа мистецтв, навчально-виробничий комбінат, дошкільний заклад, лікарня, будинок культури, бібліотека, пошта.
Село відоме на Поліссі як центр ткацтва, кожухарства та інших мистецьких промислів[2]. Діє Мотольський краєзнавчий музей.
Біля Мотоля знаходяться стоянки кам'яного і бронзового віків.
- Церква Преображення Господнього (1888)
- Синагога
- Греко-католицька церква (XVIII ст.)
У Мотолі народився перший президент Ізраїлю Хаїм Вейцман (1874–1952). Також звідси походять американські музичні Продюсери Леонард Чес[en] і Філл Чес[en], які зробили відомими найбільш яскравих виконавців блюзової музики — Мадді Вотерса, Віллі Діксон, Коко Тейлор, Бо Діддлі, Санні Бой Вільямса, Чака Беррі.
- Стасевіч П. Вёска над Ясельдай: гісторыка-краязнаўчы нарыс. — Мн., Полымя, 1991. С. 101.
- Алесь Карлюкевіч. Пачуццё малой Радзімы // Голас Радзімы, 1993, 14 студзеня.
- ↑ а б в Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 9 лютого 2020. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к л Леонюк В. Мотоль // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 203. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ Містечка Білорусі (2010). С. 413.
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. T. 8: Województwo poleskie. — Warszawa: Główny Urząd Statystyczny, 1924.
- ↑ Міста і села Білорусі. С. 408.
- ↑ а б Міста і села Білорусі. С. 409.
- ↑ Павло Стасевич. Мотоль//ЕГБ. С. 222.
- ↑ Міста і села Білорусі. С. 406.
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |