Мухаммед ібн Салман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мухаммед ібн Салман
араб. محمد بن سلمان بن عبد العزيز آل سعود
Crown Prince Mohammad bin Salman Al Saud - 2017.jpg
Ім'я при народженні араб. محمد بن سلمان بن عبد العزيز بن عبد الرحمن بن فيصل بن تركي بن عبد الله بن محمد بن سعود
Прізвисько صاحب السمو الملكي الأمير і His Royal Highness Prince
Народився 31 серпня 1985(1985-08-31)[1] (34 роки)
Ер-Ріяд, Мекка, Саудівська Аравія[2]
Громадянство
(підданство)
Flag of Saudi Arabia.svg Саудівська Аравія
Національність араби
Діяльність політик
Галузь державний діяч
Alma mater Університет короля Саудаd (24 квітня 2007)
Знання мов арабська і англійська
Заклад Bureau of Expertsd
Членство Allegiance Councild
Magnum opus Бачення Саудівської Аравії 2030
Титул Royal Highnessd
Посада Crown Prince of Saudi Arabiad
Військове звання Supreme commanderd
Конфесія сунізм
Рід Саудіти
Батько Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд
Мати Fahdah bint Falah bin Sultand
Родичі Абдель-Азіз ібн Сауд
Брати, сестри
У шлюбі з Sara bint Mashhur bin Abdulaziz Al Saudd
Нагороди
Order of the Republic Nishan-e-Pakistan
Royal Standard of the Crown Prince of Saudi Arabia.svg

Мухаммед ібн Салман Аль Сауд (араб. محمد بن سلمان آل سعود‎ / 31 серпня 1985 року, Джидда) — спадковий принц Саудівської Аравії[3], син короля Салмана, другий заступник прем'єр-міністра і міністр оборони (наймолодший міністр оборони у світі[4]), голова правління благодійного фонду Мухаммеда ібн Салмана (MiSK)[5], голова королівського суду, голова ради з економічних питань та розвитку країни.

Біографія[ред. | ред. код]

Мухаммед ібн Салман народився в 1985[6] році в Джидді. Він син короля Салмана і його третьої дружини Фахд бінт Фалах ібн Султан Аль Хітлаян[7]. Його рідний брат — Туркі ібн Салман, голова саудівської групи з досліджень і маркетингу Saudi Research and Marketing Group (SRMG).[7]. Принц отримав ступінь бакалавра з права в університеті короля Сауда[8].

По завершенні коледжу принц провів декілька років у приватному секторі, після чого став особистим помічником свого батька. До цього він вже обійняв посаду в комісії експертів саудівського кабінету.

Одружений з принцесою Сарою бінт Машхур ібн Абдальазіз Аль Сауд і має від неї чотирьох дітей: принца Сальмана, принца Машхур, принцесу Фахд і принцесу Нуру[9].

Діяльність[ред. | ред. код]

15 грудня 2009 року принц розпочав політичну діяльність, обійнявши посаду спеціального радника свого батька. Потім він обійняв посаду губернатора провінції Ер-Ріяд[10].. Він став також генеральним секретарем конкурсної ради Ер-Ріяда, спеціального радника управління з досліджень і архівів фонду короля Абдул-Азіза і членом ради повірених товариства Альбір в регіоні Ріяд.

Принц Мухаммад заснував фонд принца Мухаммада ібн Салмана (MISK) метою якого є допомога молоді що потребує та став його головою[11].

У 2011 році після смерті наслідного принца Наїфа посаду заступника наслідного принца і міністра оборони в листопаді 2011 обійняв принц Салман . Він призначив принца Мухаммеда своїм особистим радником[12].

По смерті Наїфа принц Салман пересунувся через дві позиції в ієрархічному списку і незабаром вирішив надати суду новий вигляд, призначивши принца Мухаммеда начальником офісу наслідного принца[13]. 2 березня 2013 року голова суду наслідного принца Сауд ібн Наїф був призначений губернатором Східної провінції і принц Мухаммед обійняв його посаду, отримавши ранг міністра[14][15][16]. 25 квітня принц був призначений на посаду державного міністра[17]. Автор амбіційних реформ Vision 2030, результатом яких має стати диференціація економіки, та припинення залежності фінансових надходжень до бюджету від експорту нафти.

Міністр оборони[ред. | ред. код]

23 січня 2015 року помер король Абдалла, трон посів принц Салман. Після цього принц Мухаммед був призначений на посаду міністра оборони[18] і в той же день на посаду генерального секретаря королівського суду[19]. Крім цього він зберіг за собою посаду державного міністра[20].

29 січня 2015 принц Мухаммед був призначений на посаду голови ради з економічних питань та розвитку заснованого в цей же день[21] і що прийшла на зміну скасованої верховної економічної ради[21].

Головною подією під час його перебування на посаді міністра оборони стала операція «Буря рішучості» проти повстанців-хуситів в Ємені[22].

У квітні 2015 король Салман призначив свого небожа принца Мухаммеда ібн Наїфа наслідним принцом, а свого сина принца Мухаммеда ібн Салмана заступником наслідного принца. Ці зміни показують, що перший раз після 1953 року влада в королівстві переходить до представників нового покоління[23].

Голова Антикорупційного комітету[ред. | ред. код]

4 листопада 2017 року призначений головою спеціально створеного Антикорупційного комітету, і в той же день була проведена серія арештів одинадцяти принців (в тому числі одного з найбагатших людей світу Аль-Валіда ібн Талала) і декількох колишніх міністрів[24].

Критика[ред. | ред. код]

24 вересня 2015 р. понад 2000 прочан під час хаджу загинули внаслідок тисняви в Мецці[25] Джерела стверджують, що це було пов'язано зі спробами особистого конвою Мухаммеда ібн Салмана пройти через натовп, а також перекрити декілька шляхів у цьому районі[26]

На початку 2016 року принц Мухаммад ібн Салман збільшив напруженість з Іраном, затвердивши страту популярного священика-шиїта шейха Німра аль-Німра. Шиїтське населення Ірану відповіло на це підпалом посольства Саудівської Аравії в Тегерані. З цього часу обидві країни припинили дипломатичні зв'язки.[27][28][29] Ця страта призвела до знищення 46 осіб, головним чином сунітських шахідів або дисидентів .[30][31]

Вбивство Джамаля Хашоггі[ред. | ред. код]

Мухаммад ібн Салман, на думку багатьох, зокрема ЦРУ США, є замовником вбивства саудівського опозиційного журналіста Джамаля Хашоггі у Стамбулі 2 жовтня 2018 року. Дана подія викликала великий міжнародний резонанс і значно погіршила репутацію як самого Мухаммада ібн Салмана так і Саудівської Аравії загалом.[32]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Munzinger-Archiv — 1913.
  2. https://www.skynewsarabia.com/web/article/958478/مسيرة-محمد-بن-سلمان-ولي-العهد
  3. Король Саудовской Аравии сменил наследного принца
  4. Mohammed bin Nayef kingpin in new Saudi Arabia: country experts. Middle East Eye. 1 February 2015. Процитовано 1 February 2015. 
  5. About MiSK » MiSK Foundation (en-GB). www.misk.org.sa. Процитовано 2017-01-28. 
  6. قصة-السعودية-مع-الوزراء-الثلاثينيين. Al Arabiya. 4 February 2015. Процитовано 28 March 2015. 
  7. а б Family Tree of Salman bin Abdulaziz bin Abdul Rahman Al Saud. Datarabia. Процитовано 2 March 2013. 
  8. Council of Ministers: Membership. Embassy of Saudi Arabia, Washington DC. Архів оригіналу за 16 червень 2011. Процитовано 25 January 2015. 
  9. الأمير محمد بن سلمان يُرزق بمولود جديد.. ويسميه «مشهور» | صحيفة تواصل الالكترونية (ar). twasul.info. Процитовано 2017-01-28. 
  10. HRH Prince Mohammed bin Salman bin Abdulaziz to inaugurate Cityscape Riyadh 2011. AMEinfo. 31 October 2011. Процитовано 2 March 2013. 
  11. Prince Sultan arrives to Bahrain to attend Bahrain Grand Prix. Bahrain News Agency. 22 April 2012. Процитовано 23 April 2012. 
  12. Prince Sultan arrives to Bahrain to attend Bahrain Grand Prix. Bahrain News Agency. 22 April 2012. Процитовано 23 April 2012. 
  13. Crown Prince Salman arrives in Jeddah. Saudi Gazette. 24 October 2013. Архів оригіналу за 4 вересень 2014. Процитовано 2 March 2013. 
  14. Leadership’s trust in me is my motivation – Muhammad. Saudi Gazette. 3 March 2013. Архів оригіналу за 20 серпень 2014. Процитовано 2 March 2013. 
  15. Prince Mohammad appointed president of crown prince court. Saudi Business News. 2 March 2013. Архів оригіналу за 11 квітень 2013. Процитовано 2 March 2013. 
  16. Prince Mohammed bin Salman appointed Special Advisor to Crown Prince. Asharq Alawsat. 3 March 2013. Процитовано 12 April 2013. 
  17. Chairman of the Board. MISK. Архів оригіналу за 28 січень 2015. Процитовано 25 January 2015. 
  18. Saudi King Abdullah passes away. Al Arabiya. 23 January 2015. Процитовано 23 January 2015. 
  19. Saudi Prince Mohammad bin Salman named defense minister. Al Arabiya. 23 January 2015. Процитовано 23 January 2015. 
  20. Anthony H. Cordesman (24 January 2015). Saudi Succession: The King Is Dead, Long Live the King. Newsweek. Процитовано 26 January 2015. 
  21. а б Simeon Kerr (30 January 2015). Saudi king stamps his authority with staff shake-up and handouts. Financial Times (Riyadh). Процитовано 1 February 2015. 
  22. Saudi and Arab allies bomb Houthi positions in Yemen. Al Jazeera. 26 March 2015. Процитовано 25 March 2015. 
  23. Saudi king resets succession to cope with turbulent times Reuters. 29 April 2015. Retrieved 1 May 2015.
  24. David D. Kirkpatrick (2017-11-04). Saudi Arabia Arrests 11 Princes, Including Billionaire Alwaleed bin Talal (en). The New York Times. Процитовано 2017-11-05. 
  25. How the Hajj Stampede Unfolded. The New York Times (en-US). 2015-09-24. ISSN 0362-4331. Процитовано 2017-06-23. 
  26. Saudi Arabia under pressure to improve safety at Mecca after fatal hajj crush. The Guardian. Процитовано 25 September 2015. 
  27. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок manintheworld не вказаний текст
  28. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Westernleaders не вказаний текст
  29. Nimr al-Nimr executions: Fears of further unrest as Saudi prince defends Kingdom's killing of Shia cleric. Independent. 7 January 2016. 
  30. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок mostdangerousman не вказаний текст
  31. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок arrogantsaudi не вказаний текст
  32. Названий замовник вбивства саудівського журналіста korrespondent.net, 17 листопада 2018