Мігель Найдорф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Мігель Найдорф
Miguel Najdorf 1992.jpg
Найдорф (стоїть) на Шаховій олімпіаді в Манілі (1992)
Народився 15 квітня 1910(1910-04-15)
Гродзиськ-Мазовецький, Варшавська губернія, Російська імперія
Помер 6 липня 1997(1997-07-06) (87 років)
Малага, Іспанія
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Flag of Argentina.svg Аргентина
Діяльність шахіст
Відомий Шахіст
Титул Гросмейстер
a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
b8 чорний кінь
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
h8 чорна тура
b7 чорний пішак
e7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
a6 чорний пішак
d6 чорний пішак
f6 чорний кінь
d4 білий кінь
e4 білий пішак
c3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
f1 білий слон
h1 біла тура
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h
Варіант Найдорфа 1. e4 c5 2. Кf3 d6 3. d4 c:d4 4. К:d4 Кf6 5. Кc3 a6

Мігель Найдорф (Мендель Гедальйович Найдорф;Miguel Najdorf, пол. Mieczysław Najdorf; 15 квітня 1910(19100415), Гродзиск-Мазовецки, Варшавська губернія — 6 липня 1997, Малага) — народжений у Польщі аргентинський міжнародний гросмейстер єврейського походження.

Народився у Варшаві, випускник гімназії ім. Сташица. Так вже вийшло, що Найдорф, уродженець Польщі, прожив більшу частину свого життя в Аргентині. Він приїхав туди 1939 року для участі в черговій шаховій олімпіаді, коли розпочалася Друга світова війна. Найдорф не ризикнув повернутися в Європу, де чимдуж розпалювалось полум'я війни. Побоювання Найдорфа згодом підтвердилися — жоден з близьких йому людей (в тому числі дружина, маленька дочка, мати, четверо братів) не вижив, — Найдорф безуспішно намагався відшукати їх до кінця своїх днів. Він вирішив залишитися в Аргентині назавжди.

У складі команди Польщі брав участь у трьох Олімпіадах («Турнірах націй») — в 1935, 1937 і 1939 роках. Семиразовий чемпіон Аргентини (в 50 — 70-х роках). Переможець і призер низки міжнародних змагань. Статистика зафіксувала, що Найдорф виграв (одноосібно або з поділом першого місця) загалом 52 (!) турніри. Учасник змагань на першість світу — на турнірах претендентів у Будапешті (1950) та Цюриху (1953) посів відповідно 5-е і 6 — 7-е місця. Багато років він показував стабільно високі результати в найбільших міжнародних змаганнях. Виграв представницький меморіал Капабланки (Гавана, 1962), випередивши Б. Спаського, В. Смислова, Л. Полугаєвського, С. Глігорича, Б. Івкова. Був учасником знаменитого «Матчу століття» (Белград, 1970) за збірну світу (нічия з Михайлом Талем: +1-1=2).

Найдорфу належав один з рекордів у грі наосліп, встановлений 1947 року в Сан-Паулу, де Найдорф упродовж 24 годин боровся проти 45 шахістів і досягнув феноменального результату: +39,-2, =4.

Збагатив теорію дебютів опрацювавши один з найпопулярніших варіантів сицилійського захисту, який узяли нині на озброєння багато найсильніших гросмейстерів світу.

Він не був шаховим професіоналом у строгому сенсі слова — успішно займався бізнесом і був вельми заможною людиною. Найдорф не припиняв грати до останніх років свого довгого життя. Дружелюбність та товариськість Найдорфа робили його виключно чарівною людиною, улюбленцем публіки. «Мігель ель Гранде» («Великий Мігель») — так називали його не лише аргентинці, але й багато колег. Він був добрим другом Фіделя Кастро, Вінстона Черчілля, Микити Хрущова, шаха Ірану, Хуана Перона, Че Гевари.

Основні спортивні результати[ред.ред. код]

Рік Турнір Результат Місце
1936 Чемпіонат Угорщини (поза конкурсом) 12 з 15 1 — 2
1937 Рогашка-Слатіна 1
1942 Мар-дель-Плата 13½ з 17 1
1943 Мар-дель-Плата 11 з 13 1
1944 Мар-дель-Плата 12 з 16 1 — 2
1945 Мар-дель-Плата 11 з 15 1
1946 Прага 1
Барселона 1
Гронінген 11½ з 19 4 — 5
Мар-дель-Плата 16 з 18 1
1947 Мар-дель-Плата 14 з 17 1
1948 Міжзональний турнір 10½ з 19 6 — 9
Венеція 1
1949 Чемпіонат Аргентини 1
1950 Турнір претендентів 9 з 18 5
Чемпіонат Аргентини 1
Блед 10½ з 14 1
Амстердам 15 з 19 1
1951 Чемпіонат Аргентини 1
1952 Гавана 1 — 2
1953 Турнір претендентів 14½ з 28 6 — 7
1955 Міжзональний турнір 9½ з 20 12 — 13
Чемпіонат Аргентини 1
1956 Буенос-Айрес 1 — 2
Мар-дель-Плата 1 — 2
Меморіал Алехіна (Москва) 9 з 15 6
1959 Буенос-Айрес 1 — 2
Мар-дель-Плата 10½ з 14 1 — 2
1960 Чемпіонат Аргентини 1
1961 Буенос-Айрес 1
Мар-дель-Плата 12½ з 15 1
1962 Меморіал Капабланки (Гавана) 16½ з 21 1
1965 Мар-дель-Плата 1
1966 Санта-Моніка 8 з 18 8
1968 Чемпіонат Аргентини 1
1969 Зональний турнір (Мар-дель-Плата) 15½ ​​з 18 1 — 2
1970 Матч СРСР — збірна світу (Белград) 2 з 4  
1975 Чемпіонат Аргентини 1

Література[ред.ред. код]

  • Шахматный словарь / гл. ред. Л. Я. Абрамов; сост. Г. М. Гейлер. — М.: Физкультура и спорт, 1964. — С. 293–294. — 120 000 экз.
  • Шахматы : энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 265–266. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]