Мігель Найдорф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мігель Найдорф
пол. Mieczysław Najdorf
М. Найдорф із дружиною (1950)
Народився 15 квітня 1910(1910-04-15)
Гродзиськ-Мазовецький, Варшавська губернія, Російська імперія
Помер 6 липня 1997(1997-07-06) (87 років)
Малага, Іспанія
Країна  Республіка Польща
 Аргентина
 Російська імперія
Діяльність шахіст
Галузь шахи[1]
Відомий завдяки Шахіст
Знання мов польська[1]
Титул міжнародний Гросмейстер (1950)
abcdefgh
8
a8 чорна тура
b8 чорний кінь
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
h8 чорна тура
b7 чорний пішак
e7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
a6 чорний пішак
d6 чорний пішак
f6 чорний кінь
d4 білий кінь
e4 білий пішак
c3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
f1 білий слон
h1 біла тура
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Варіант Найдорфа 1. e4 c5 2. Кf3 d6 3. d4 c:d4 4. К:d4 Кf6 5. Кc3 a6

Мігель Найдорф (ісп. Miguel Najdorf, пол. Mieczysław Najdorf; 15 квітня 1910(19100415), Гродзиськ-Мазовецьки, Варшавська губернія — 6 липня 1997, Малага, Іспанія) — аргентинський (до Другої світової — польський) міжнародний гросмейстер (1950), польський єврей за національністю. Один із найсильніших шахістів світу 1940—1950-х років. Дворазовий учасник турнірів претендентів (1950, 1953).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Варшаві, випускник гімназії ім. Сташица. Більшість життя прожив в Аргентині. Він приїхав туди 1939 року для участі в черговій шаховій олімпіаді, коли розпочалася Друга світова війна. Найдорф не ризикнув повернутися в Європу, де розпалювалось полум'я війни. Побоювання Найдорфа згодом підтвердилися — жоден з близьких йому людей (в тому числі дружина, маленька дочка, мати, четверо братів) не вижив, загинувши під час Голокосту. 1944 року прийняв аргентинське громадянство.

У складі команди Польщі брав участь у трьох Олімпіадах («Турнірах націй») — в 1935, 1937 і 1939 роках. Семиразовий чемпіон Аргентини (в 50 — 70-х роках). Переможець і призер низки міжнародних змагань. Статистика зафіксувала, що Найдорф виграв (одноосібно або з поділом першого місця) загалом 52 турніри. Учасник змагань на першість світу — на турнірах претендентів у Будапешті (1950) та Цюриху (1953) посів відповідно 5-е і 6 — 7-е місця. Багато років він показував стабільно високі результати в найбільших міжнародних змаганнях. Виграв представницький меморіал Капабланки (Гавана, 1962), випередивши Б. Спаського, В. Смислова, Л. Полугаєвського, С. Глігорича, Б. Івкова. Був учасником знаменитого «Матчу століття» (Белград, 1970) за збірну світу (нічия з Михайлом Талем: +1-1=2).

Найдорфу належав один з рекордів у грі наосліп, встановлений 1947 року в Сан-Паулу, де Найдорф упродовж 24 годин боровся проти 45 шахістів і досягнув феноменального результату: +39,-2, =4.

Збагатив теорію дебютів опрацювавши один з найпопулярніших варіантів сицилійського захисту, який узяли нині на озброєння багато найсильніших гросмейстерів світу.

Він не був шаховим професіоналом у строгому сенсі слова — успішно займався бізнесом і був вельми заможною людиною. Найдорф не припиняв грати до останніх років свого довгого життя. Дружелюбність та товариськість Найдорфа робили його виключно чарівною людиною, улюбленцем публіки. «Мігель ель Гранде» («Великий Мігель») — так називали його не лише аргентинці, але й багато колег. Він був добрим другом Фіделя Кастро, Вінстона Черчілля, Микити Хрущова, шаха Ірану, Хуана Перона, Че Гевари.

Основні спортивні результати[ред. | ред. код]

Рік Турнір Результат Місце
1936 Чемпіонат Угорщини (поза конкурсом) 12 з 15 1 — 2
1937 Рогашка-Слатіна 1
1942 Мар-дель-Плата 13½ з 17 1
1943 Мар-дель-Плата 11 з 13 1
1944 Мар-дель-Плата 12 з 16 1 — 2
1945 Мар-дель-Плата 11 з 15 1
1946 Прага 1
Барселона 1
Гронінген 11½ з 19 4 — 5
Мар-дель-Плата 16 з 18 1
1947 Мар-дель-Плата 14 з 17 1
1948 Міжзональний турнір 10½ з 19 6 — 9
Венеція 1
1949 Чемпіонат Аргентини 1
1950 Турнір претендентів 9 з 18 5
Чемпіонат Аргентини 1
Блед 10½ з 14 1
Амстердам 15 з 19 1
1951 Чемпіонат Аргентини 1
1952 Гавана 1 — 2
1953 Турнір претендентів 14½ з 28 6 — 7
1955 Міжзональний турнір 9½ з 20 12 — 13
Чемпіонат Аргентини 1
1956 Буенос-Айрес 1 — 2
Мар-дель-Плата 1 — 2
Меморіал Алехіна (Москва) 9 з 15 6
1959 Буенос-Айрес 1 — 2
Мар-дель-Плата 10½ з 14 1 — 2
1960 Чемпіонат Аргентини 1
1961 Буенос-Айрес 1
Мар-дель-Плата 12½ з 15 1
1962 Меморіал Капабланки (Гавана) 16½ з 21 1
1965 Мар-дель-Плата 1
1966 Санта-Моніка 8 з 18 8
1968 Чемпіонат Аргентини 1
1969 Зональний турнір (Мар-дель-Плата) 15½ ​​з 18 1 — 2
1970 Матч СРСР — збірна світу (Белград) 2 з 4  
1975 Чемпіонат Аргентини 1

Література[ред. | ред. код]

  • Шахматный словарь / гл. ред. Л. Я. Абрамов; сост. Г. М. Гейлер. — М.: Физкультура и спорт, 1964. — С. 293–294. — 120 000 экз.
  • Шахматы : энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 265–266. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database