Перейти до вмісту

Міжнародна хімічна олімпіада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лого Міжнародної хімічної олімпіади 2015 року, що відбулась в Баку (Азербайджан)[1]

Міжнародна хімічна олімпіада (англ. International Chemistry Olympiad, IChO) — міжнародне щорічне змагання з хімії для школярів, яке проходить кожного разу в іншій країні та триває приблизно один тиждень.

У 2018 році МХО проходитиме у Братиславі (Словаччина) та у Празі (Чехія). В історії МХО, це 50-річчя конкурсу.

Історія

[ред. | ред. код]

Ідея проведення Міжнародної олімпіади з хімії була ініційована в колишній Чехословаччині в 1968 у. Вона була розроблена з метою збільшення числа міжнародних контактів та обміну інформацією між країнами. Запрошення були направлені в комітети всіх соціалістичних країн, крім Румунії. Однак у травні 1968 а, відносини між Чехословаччиною і Радянським Союзом стали настільки делікатними, що тільки Польща і Угорщина взяли участь у першому міжнародному конкурсі.

Перша Міжнародна олімпіада з хімії відбулася в Празі з 18 по 21 червня 1968 а. Кожна з трьох країн-учасниць направили команду з шести учнів, а також чотири теоретичних завдань були вирішені. Керівні принципи для наступного змагання вже запропонували. Друга олімпіада з хімії відбулася в 1969 у в Польщі та Болгарії також взяли участь. Кожна команда складалася з п'яти учнів, і експериментальний конкурс був доданий. Було прийнято рішення запросити більше соціалістичних країн майбутньому змагання і, щоб обмежити кількість учнів до чотирьох. Третя олімпіада у 1970 році був організований в Угорщині, НДР, Румунії та Радянського Союзу, нові країни. У цьому конкурсі, більш ніж в три призи були розподілені серед учнів.

Золота медаль на 40-й Міжнародній хімічній олімпіаді, що відбулась у 2008 році в м. Будапешт, Угорщина

У 1974 році Румунія запропонувала Швеції та Югославії на Олімпіаду в Бухаресті, Німеччина і Австрія направили спостерігачів. Федеративна Республіка Німеччина була першою країною НАТО з спостерігачем даний час, і це було тільки в стані відбувається тому, що уряд Брандта були контракти на Сході. Таким чином, в 1975 році, Західна Німеччина, Австрія і Бельгія також взяла участь у Міжнародній олімпіаді з хімії. Перша Олімпіада не в соціалістичній країні відбулася 1980 році в Лінці в Австрії, хоча Радянський Союз не брав участі. З тих пір кількість країн-учасниць постійно зростає. У 1980 році лише 13 країн взяли участь, але це число збільшилося до 21 в 1984 році Олімпіади в Франкфурт-на-Майні. З падінням залізної завіси і розпаду Радянського Союзу на незалежні держави на початку 1990-х років, кількість учасників збільшилася знову. Крім того, зростаючий інтерес азійських і латиноамериканських країн стало очевидно, з числом учасників. Всього 47 делегацій взяли участь у 1998 році.

В даний час 73 країни беруть участь у Міжнародній олімпіаді з хімії.

Мета олімпіад, сформульована в § 1 Правил олімпіад це:

  • стимулювати інтерес молоді до хімії,
  • укріпляти дружбу молодих людей із різних країн,
  • сприяти міжнародній співпраці та взаєморозумінню.

Умови змагань

[ред. | ред. код]

Офіційною мовою олімпіади є англійська (згідно зі статутом МХО всі завдання країна-організатор повинна також надати й українською мовою). Всі учасники оцінюються на їх індивідуальному заліку. Вони базуються на результатах теоретичних і практичному випробувань з основних розділів хімії:

На останньому засіданні члени журі затверджують пропозиції організаторів щодо розподілу медалей. За Правилами, кількість золотих медалістів становить від 8 до 12% від загальної кількості учасників, срібних − від 18 до 22% і бронзових — від 28 до 32%. Цікаво, що члени журі (ментори) знають лише бали, набрані членами їхньої команди, але не мають інформації ані щодо оцінок інших учасників, ані щодо максимально набраних балів і приймають рішення щодо визначення медалістів, фактично, всліпу. Інтрига стосовно того, хто з учасників стане медалістом і яку медаль одержить, залишається до закінчення церемонії нагородження.

Підготовка та участь команд України в Міжнародних олімпіадах

[ред. | ред. код]

У 1978 році на X олімпіаді золоту медаль виборола десятикласниця з Києва Олена Рибак[3].

З 1994 року окремою командою на цих олімпіадах представлена Україна.

Підготовка команд України для участі в МХО вимагає окремих зусиль. Адже навіть відносно прості завдання МХО здатні розв′язати лише учні, які мають отримали глибоку теоретичну та експериментальну підготовку. Переможці всеукраїнської олімпіади, які здобули право взяти участь у відбірково-тренувальних зборах з формування національної команди, одержують комплект підготовчих задач майбутньої МХО, умови та розв′язки останніх міжнародних олімпіад та настанови з теоретичної та експериментальної підготовки.

Відбірково-тренувальні збори звичайно проводяться в травні й тривають від 6 до 10 днів. Під час зборів досвідчені викладачі і науковці, серед яких чимало і колишніх переможців олімпіад, читають учасникам лекції, проводять семінари з найскладніших питань, що увійшли до програми майбутньої міжнародної олімпіади. Учасники зборів виконують експериментальні роботи, що відбивають зміст підготовчого комплекту, розв′язують теоретичні і практичні задачі, які за рівнем складності, змістовним наповненням і формою відповідають завданням МХО.

Традиційно найбільше проблем при підготовці команд України до участі в МХО викликає практична підготовка. Це пов′язано як з майже повним зникненням хімічного експерименту із загальноосвітніх шкіл, так і з невідповідністю матеріального оснащення базових хімічних практикумів в українських університетах (та й у більшості інших ВНЗ на пост-радянському просторі) сучасним міжнародним вимогам.[4]

І все ж таки, завдяки функціонуванню усталеної системи національних хімічних олімпіад, натхненної праці десятків викладачів провідних університетів, науковців, учителів, аспірантів, студентів, команди України на Міжнародних хімічних олімпіадах на рівних змагаються з найкращими збірними інших країн. За 22 роки 88 українських учасників МХО завоювали 86 медалей — 16 золотих, 36 срібних, 34 бронзових.[5][6]

Рік проведення Країна-організатор Золото Срібло Бронза Диплом учасника
2017Таїланд Таїланд—31—
2016Грузія Грузія—22—
2015Азербайджан Азербайджан—4——
2014В'єтнам В'єтнам22——
2013Росія Росія3—1—
2012США США121—
2011Туреччина Туреччина—13—
2010Японія Японія—22—
2009Велика Британія Велика Британія—13—
2008Угорщина Угорщина31——
2007Росія Росія—13—
2006Південна Корея Південна Корея121—
2005Тайвань Тайвань—31—
2004Німеччина Німеччина22——
2003Греція Греція112—
2002Нідерланди Нідерланди13——
2001Індія Індія——4—
2000Данія Данія—13—
1999Таїланд Таїланд—4——
1998Австралія Австралія—211
1997Канада Канада121—
1996Росія Росія—31—
1995КНР КНР—121
1994Норвегія Норвегія1—3—

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ News. [Архівовано 5 квітня 2018 у Wayback Machine.] Сайт icho2015.msu.az
  2. ↑ Prepare for ICHO 2014.[недоступне посилання з липня 2019] International Chemistry Olympiad 2014 on Vietnam
  3. ↑ СОРОК РОКІВ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ХІМІЧНИХ ОЛІМПІАД (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2019. Процитовано 29 грудня 2018.
  4. ↑ До п'ятидесятиріччя всеукраїнських хімічних олімпіад. [Архівовано 24 січня 2014 у Wayback Machine.] Chemistry Olympiads in Ukraine
  5. ↑ Вітання Міністра Дмитра Табачника переможцям Міжнародної учнівської олімпіади з хімії 2013 року. [Архівовано 28 липня 2013 у Wayback Machine.] Офіційний вебсайт Міністерства освіти і науки України
  6. ↑ ICho-2016 Winners [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]