Міжнародний обмін ув'язненими (2024)
Найбільший з часу закінчення холодної війни міжнародний обмін ув'язненими відбувся 1 серпня 2024 року. Було звільнено 26 осіб. Росія та Білорусь звільнили 16 затриманих, а США, Німеччина, Польща, Словенія та Норвегія спільно звільнили 8 затриманих і двох неповнолітніх. Серед звільнених були Еван Гершкович, репортер «The Wall Street Journal», і Пол Вілан, колишній морський піхотинець США, кожен з яких отримав по 16 років ув'язнення за шпигунство[1][2]. Обмін ув'язненими відбувся в Аеропорту Есенбога, Анкара, Туреччина. 8 ув'язнених і 2 дітей подружжя Дульцевих були етаповані до Росії, 13 — до Німеччини, а 3 — до США[3][4]. Це вважається найбільшим обміном полоненими на сьогоднішній день з моменту саморозпаду Радянського Союзу в 1991 році[5].
Переговори про обмін між Росією та Заходом йшли різними каналами кілька років у різних конфігураціях. Так, на початку 2022 року розслідувач Bellingcat Христо Грозев пропонував американській та німецькій стороні здійснити спільний обмін, де ключовою фігурою з боку Заходу був Вадим Красіков, а з боку Росії — Олексій Навальний[6].
Переговори про обмін ускладнювалися тим, що міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок вважала, що звільнення Красікова є неприпустимим і є поганим сигналом.
У лютому 2024 року голова Фонду боротьби з корупцією Марія Співчих заявила, що Олексія Навального планувалося обміняти на Вадима Красікова[7][8].
Ув'язнені у Росії: 15
- 1. Ілля Яшин — російський опозиційний політик. У грудні 2022 року засуджений до 8,5 років позбавлення волі за поширення військових фейків за відео про різанину в Бучі на своєму YouTube-каналі.
- 2. Пол Вілан — колишній морський піхотинець США. У червні 2020 року був засуджений до 16 років позбавлення волі за звинуваченням у шпигунстві[9].
- 3. Алсу Курмашева — журналістка татаро-башкирської служби Радіо "Свобода". У липні 2024 року була засуджена до 6,5 років позбавлення волі за «законом про фейки» через опубліковану книгу з історіями росіян, які критикують напад на Україну.
- 4. Еван Гершкович — журналіст The Wall Street Journal. 19 липня 2024 року був засуджений до 16 років позбавлення волі за звинуваченням у шпигунстві[10][11].
- 5. Володимир Кара-Мурза — російський опозиційний політик. 17 квітня 2023 року був засуджений до 25 років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді, «закону про фейки» та у співпраці з «небажаною організацією».
- 6. Андрій Пивоваров — російський опозиційний політик, виконавчий директор руху «Відкрита Росія». 22 листопада 2022 року був засуджений до 4 років позбавлення волі за звинуваченням у провадженні діяльності небажаної організації через 30 постів у соцмережах та один репост.
- 7. Олег Орлов — правозахисник, співголова «Меморіалу». У лютому 2024 року був засуджений до 2,5 років позбавлення волі згідно з «законом про фейки» за антивоєнну статтю, в якій назвав «путінський режим тоталітарним та фашистським».
- 8. Олександра (Саша) Скочиленко — художниця. 16 листопада 2023 року була засуджена до 7 років позбавлення волі за статтею за поширення військових «фейків» через розклеювання пацифістських цінників у магазині.
- 9. Лілія Чанишева — російська башкирська політична та громадська діячка, голова штабу Навального в Уфі, засуджена до 9,5 років позбавлення волі та штрафу 400 тисяч рублів за звинуваченням у «створенні екстремістської спільноти».
- 10. Вадим Останін — російський політичний діяч, голова штабу Навального у Барнаулі. Засуджений до 9 років позбавлення волі за організацію екстремістського співтовариства та участь у НКО, яка посягає на права особи.
- 11. Кевін Лік — 19-річного громадянина Росії та Німеччини, засуджений у грудні 2023 року до 4 років позбавлення волі за статтею про державну зраду. За даними ФСБ, «здійснював візуальне спостереження» і фотографував у Майкопі «місця дислокації» російських військ.
- 12. Демурі Воронін — політолог, засуджений до 13 років і 3 місяців позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді.
- 13. Ксенія Фадєєва — російська політична діячка, голова штабу Навального у Томську. Засуджена до 9 років позбавлення волі зі штрафом 500 тисяч рублів за «створення ектремістського співтовариства» та участь у НКО, яка «посягає на права громадян».
- 14. Герман Мойжес — юрист, який допомагав росіянам отримати ППП у Євросоюзі. Затриманий у травні 2024 року за підозрою в державній зраді. Вирок не ухвалено.
- 15. Патрік Шебель — турист, затриманий 16 січня 2024 року в петербурзькому аеропорту Пулково з пакетом в якому було шість мармеладних ведмедиків, що містили марихуану. Звинувачувався у контрабанді наркотиків. Вирок не ухвалено.
Ув'язнені в Білорусі: 1
- 1. Ріко Крігер — білоруською владою звинувачений у участі у бойових діях в Україні у складі білоруського підрозділу ім. Кастуся Калиновського. Засуджений до смертної кари за «тероризм», помилуваний за 2 дні до обміну.
Ув'язнені у країнах Заходу: 8
- 1. Вадим Красіков — офіцер російських спецслужб, засуджений у 2021 році в Німеччині до довічного позбавлення волі за вбивство на замовлення Зелімхана Хангошвілі.
- 2. Павло Рубцов — агент ГРУ. У березні 2022 року був заарештований у Польщі, де працював журналістом іспанських видань під ім'ям Пабло Гонсалес, за звинуваченням у шпигунстві на користь Росії. Був впроваджений в оточення Жанни Нємцової. Вирок не ухвалено.
- 3. Вадим Конощенок — полковник ФСБ. Затриманий у жовтні 2022 року в Естонії, а в липні 2023 року був екстрадований до США. Звинувачувався в США в змові з метою закупівлі військових технологій для оборонного сектора Росії в обхід санкцій. Вирок не винесено.
- 4. Роман Селезньов — російський хакер під псевдонімом Track2, син депутата Державної думи Валерія Селезньова. У 2011 році в США йому заочно висунули обвинувачення в кібершахрайстві з метою розкрадання даних банківських карток. У 2014 році він був заарештований на Мальдівах і виданий у США, де в 2017 році був засуджений до 27 років ув'язнення за шахрайство, комп'ютерний злом, зберігання незаконно придбаних банківських карток та розкрадання особистих даних.
- 5. Владислав Клюшин — російський хакер. У вересні 2023 був року був засуджений до 9 років ув'язнення за комп'ютерний злом, шахрайство із застосуванням електронних засобів та шахрайство з цінними паперами. Засновник компанії «М13», що розробила систему моніторингу блогів та ЗМІ «Катюша», яку використовують Адміністрація Президента Росії та Міністерство оборони.
- 6. Михайло Мікушин — полковник ГРУ. У жовтні 2022 року був заарештований у Норвегії за звинуваченням у шпигунстві. Він представився громадянином Бразилії Хосе Ассісом Джаммарією, але у грудні 2023 року повідомив, що росіянином. Вирок не винесено.
- 7, 8 Артем Дульцев та Ганна Дульцева — подружжя, агенти СЗР. 31 липня 2024 року їх засуджено до 1 року та 7 місяців ув'язнення за шпигунство. За версією словенської контррозвідки, подружжя оплачувало роботу інформаторів СЗР у різних кінцях Європи.
- ↑ Walker, Shaun (1 серпня 2024). -other-foreign-citizens-freed-russia-prisoner-swap Росія звільнила Евана Гершковича та інших під час найбільшого обміну полоненими з часів холодної війни. The Guardian. Процитовано 1 серпня 2024.
- ↑ Ханслер, Дженніфер; Етвуд, Кайлі; Коттасова, Івана (1 серпня 2024). США та Росія здійснюють масовий обмін ув'язненими, включаючи кількість американців, каже чиновник. CNN. Архів оригіналу за 1 серпня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
- ↑ Осборн, Андрій; Лебедєв, Філіп; Папакрістоу, Люсі (1 серпня 2024). Американці Гершкович і Вілан включені у великий обмін полоненими, Туреччина каже. Reuters. Архів оригіналу за 16 липня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
- ↑ Osborn, Andrew; Lebedev, Filipp; Papachristou, Lucy (1 серпня 2024). Americans Gershkovich and Whelan included in a big prisoner swap, Turkey says. Reuters. Процитовано 1 серпня 2024.
- ↑ Самый масштабный обмен заключенными между Россией и Западом со времен СССР. Важные истории (рос.). Архів оригіналу за 2 серпня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Елизавета Фохт, Сергей Горяшко, Анастасия Лотарева (2 серпня 2024). Как Россия и Запад подготовили и провели крупнейший обмен заключенными. BBC News Русская служба (рос.). Архів оригіналу за 2 серпня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
- ↑ Леонид Волков: «Это тот самый обмен, в рамках которого должен был выйти на свободу Навальный». meduza (рос.). Архів оригіналу за 1 серпня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
- ↑ White House Confirms That Navalny Was Part Of Prisoner Exchange Talks. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
- ↑ Россия обменяла политзаключенных на шпионов. Среди освобожденных: Кара-Мурза, Гершкович, Яшин, Курмашева, Скочиленко, Чанышева и другие. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 1 серпня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
- ↑ Николас Данилофф (5 квітня 2023). Я был на месте Эвана Гершковича в 1986 году. Русская служба The Moscow Times (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2023. Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Журналиста The Wall Street Journal Эвана Гершковича приговорили в России к 16 годам колонии строгого режима. Meduza (рос.). Архів оригіналу за 19 липня 2024. Процитовано 19 липня 2024.