Мікіс Теодоракіс

Мікіс Теодоракіс
грец. Μίκης (Μιχαήλ) Θεοδωράκης
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я	грец. Μίκης Θεοδωράκης
Дата народження	29 липня 1925(1925-07-29)
Місце народження	Хіос, Греція
Дата смерті	2 вересня 2021(2021-09-02) (96 років)
Місце смерті	Афіни, Греція
Причина смерті	зупинка серця
Поховання	Galatas Chanion Cemeteryd
Роки активності	1943 — 2009
Громадянство	Греція
Віросповідання	православна церква
Професія	композитор
Освіта	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Афінська консерваторія
Вчителі	Олів'є Мессіан, Eugène Bigotd і Filoktitis Εkonomidisd
Інструменти	скрипка і фортепіано
Жанри	опера, симфонія, Лаїко, éntekhnod, вокальна музика і Сиртакі
Членство	Народно-визвольна армія Греції, Академія мистецтва НДРd і Афінська академія
Партія	Єдина демократична ліва партія, United Leftd, Комуністична партія Греції і Нова демократія
Лейбли	Folkways Records, Philips Recordsd, EMI, United Artists Recordsd, Polydor Records, RCA Victor і Sirius
Нагороди	премія БАФТА за найкращу музику до фільму (1970) почесний доктор Тель-Авівського університетуd Почесний доктор Зальцбурзького університетуd honorary doctor of the Aristotle University of Thessalonikid Honorary member of the Athens Academyd (2013) Почесний доктор Монреальського університетуd honorary doctor of Istanbul Universityd
Діти	Giorgos Theodorakisd і Margarita Theodorakisd
Брати, сестри	Giannis Theodorakisd
Автограф
www.mikis-theodorakis.net
Файли у Вікісховищі

Мі́кіс Теодора́кіс (грец. Μίκης Θεοδωράκης; 29 липня 1925, Хіос — 2 вересня 2021, Афіни) — один з найвидатніших сучасних грецьких композиторів, політик. Почесний член Афінської академії,.

1964 року спеціально для фільму «Грек Зорба» написав нині всесвітньо відому мелодію сіртакі — один з символів сучасної Греції.

Біографічні відомості

Батько комозитора був вихідцем з острова Крит, мати народилась в Малій Азії. З дитинства хлопчик виявляв інтерес до музики, свої перші пісні він став складати, ще не вміючи грати на музичних інструментах. У віці 17 років організував у Пелопоннесському місті Триполі хор.

Під час Другої світової війни Теодоракіс брав участь у грецькому Русі Опору. Був схоплений фашистами і піддавався тортурам. Під час громадянської війни у Греції 1946—1949 рр. композитор був відправлений у заслання на острів Ікарія, а потім поміщений у концтабір на острові Макронісос, де також піддавався тортурам. Потім з 1954 по 1959 р. в Паризькій консерваторії навчався музичного аналізу у Олів'є Мессіана та диригуванню у Ежена Віго. Проживаючи у Франції, багато писав, зокрема поклав на музику кілька творів новогрецького поета, революціонера Янніса Ріцоса. До цього періоду відносяться камерні прелюдії і сонатіни, симфонічні твори та три балети.

В 1959 р. композитор повернувся до Греції. Організував оркестр в Афінах та Музичне товариство в Піреї. Займався також політичною діяльністю, зокрема був депутатом Грецького парламенту від партії «Нова демократія» (1964—1967). У квітні 1967 р. незабаром після перевороту, влаштованого «чорними полковниками», Теодоракіс пішов у підпілля, був членом Єдиної демократичної лівої партії. Полковники заборонили його музику, а невдовзі композитор потрапив до в'язниці, де провів п'ять місяців.

1968 р. його звільнили під тиском світової громадськості і відправили у заслання, але вже в 1969 р. помістили в концтабір Оропос (під Афінами). Проте за нього знову заступилися всесвітньо відомі діячі культури, зокрема, Д. Шостакович, Л. Бернстайна, А. Міллер, Г. Белафонте. Нарешті в квітні 1970 р. композитор був звільнений. З 1970 р. він жив і працював у Франції. У вигнанні він продовжував боротьбу, влаштовуючи концерти на користь борців з хунтою. Після падіння режиму полковників в липні 1974 Теодоракіс знову повернувся до Греції.

Політична діяльність

1974 року, одразу після повернення на батьківщину, Мікіс Теодоракіс балотувався в члени Грецького парламенту як кандидат об'єднаних лівих, але не був обраний. 1978 році пристав на пропозицію висуватись в мери Афін, але знову не був обраний.

1981 року вдається обраний членом Грецького парламенту від Комуністичної партії, переобраний від КПГ в 1985 році. 1990 року через розбіжності у переконаннях вийшов зі складу КПГ, зблизився із партією «Нова демократія», був міністром без портфеля в уряді Константіноса Міцотакіса.

1 грудня 2010 року Мікіс Теодоракіс оголосив про створення незалежного громадянського руху під назвою «Іскра» (грец. Σπίθα).

Нагороди і премії

• Премія Ленінського комсомолу (1967) — за пісні, що кличуть молодь на боротьбу проти фашизму, за мир і краще майбутнє
• Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами» (1983)
• Міжнародна премія Андрія Первозванного «За Віру і Вірність» (1998—1999) — за видатні досягнення в галузі музики.

Посилання

• Офіційна сторінка
• Оркестр «Мікіс Теодоракіс»
• Микису Теодоракису 85 лет^{[недоступне посилання з липня 2019]}