Мілєнко Єрґович
Мілєнко Єрґович | |
---|---|
хорв. Miljenko Jergović | |
| |
Народився |
28 травня 1966[1][2][…] (56 років) Сараєво, Соціалістична Республіка Боснія і Герцеґовина, СФРЮ[1] |
Країна |
![]() |
Діяльність | письменник, журналіст, поет |
Галузь | література[4] і журналістика[4] |
Alma mater | Сараєвський університет |
Знання мов | хорватська[5] |
Нагороди | |
IMDb | ID 3072425 |
Сайт | jergovic.com |
|
Мілєнко Єрґович (хорв. Miljenko Jergović, 28 травня 1966, Сараєво) — боснійський і хорватський письменник, журналіст. Член ПЕН-клубу Боснії і Герцеговини та Хорватії. Лауреат Премії імені Меші Селімовича (2007). З 1993 живе в Загребі.
Біографія[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
Закінчив філософський факультет Університету Сараєва, де вивчав філософію та соціологію.
Журналістика[ред. | ред. код]
Єргович працював у журналістиці. Публікував свої статті у тижневику «Nedjeljna Dalmacija» (Недєльна Далмація), де у 1990-ті роки вів свою колонку. У сараєвському часописі «Dani» до 2001 року вів розділ під назвою «Історична читанка». Згодом публікується у хорватській газеті «Jutarnji list» (Ютарній лист), пише статті про актуальні політичні, суспільні, спортивні та культурні події у Хорватії. Публікувався у сербському часописі «Политика». Окрім того співпрацював з «Feral Tribune», «Globus», «Radiosarajevo».
Літературна творчість[ред. | ред. код]
1988 року опублікував першу поетичну збірку «Opservatorija Varšava», за яку одержав кілька нагород, після чого видає ще дві збірки поезії.
1994 року виходить у світ перша прозова книжка «Sarajevski Marlboro», яка принесла Є. вже міжнародне визнання. Зокрема, книжка дістала Премію миру імені Еріха Марії Ремарка.
Вірші[ред. | ред. код]
- Opservatorija Varšava (1988)
- Uči li noćas neko u ovom gradu japanski? (1992)
- Himmel Comando (1992)
- Preko zaleđenog mosta (1996)
- Hauzmajstor Šulc (2001)
Новели[ред. | ред. код]
- Sarajevski Marlboro (1994)
- Karivani (1995)
- Mama Leone (1999)
- Rabija i sedam meleka (2004)
- Drugi poljubac Gite Danon (2007)
- Psi na jezeru (2010)
Романи та повісті[ред. | ред. код]
- Buick Riviera (2002)
- Dvori od oraha (2003)
- Inšallah Madona, inšallah (2004)
- Glorija in excelsis (2005)
- Ruta Tannenbaum (2006)
- Freelander (2007)
- Srda pjeva, u sumrak, na Duhove (2009)
- Volga, Volga (2009)
- Otac (2010)
П'єси[ред. | ред. код]
- Kažeš anđeo (2000)
Есе[ред. | ред. код]
- Naci bonton (1998)
- Historijska čitanka (2000)
- Historijska čitanka 2 (2006)
- Žrtve sanjaju veliku ratnu pobjedu (2006)
- Muškat, limun i kurkuma (2011)
Переклади[ред. | ред. код]
Твори Єрговича перекладені англійською, білоруською, болгарською, голландською, іспанською, італійською, каталонською, литовською, македонською, німецькою, польською, португальською, словацькою, словенською, угорською, українською, фінською, французькою, чеською, шведською мовами.
Українські переклади[ред. | ред. код]
- Єргович М. Історії про людей і тварин / Пер. К. Калитко. — К. : Темпора, 2013
- Єргович М. Рута Танненбаум / Пер. Н. Чорпіта. — Х. : Фоліо, 2014[6]
- Єргович М. Срда співає в сутінках, на Трійцю / Пер. К. Калитко. — К. : Темпора, 2014.
- Єргович М. Іншалла, Мадонно, іншалла / Пер. К. Калитко. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2018. ISBN 978-617-679-430-1[7]
- Єргович М. Батько / Пер. А. Любки. — Ч. : Видавництво 21, 2018. ISBN 978-617-614-226-3[8]
- Мілєнко Єрґович. Жертвам сниться велика воєнна перемога / пер. з хор. Ірина Маркова. — К. : Комора, 2019. — 432 с. — ISBN 978–617–7286–41–6.[9]
- Мілєнко Єрґович. Вілімовський / пер. з хор. Ірина Маркова. — К. : Комора, 2020. — 192 с. — ISBN 978–617–7286–58–4.[10]
- Мілєнко Єрґович. Пси на озері / пер. з хор. Ірина Маркова. — К. : Komubook, 2021. — 416 с. — ISBN 978-617-7438-34-1.[11]
- Мілєнко Єрґович. Волґа, Волґа / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги-ХХІ, 2021. — 280 с. — ISBN 978-617-614-338-3.[12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #115794395 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Рута Танненбаум (українською). folio.com.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
- ↑ Іншалла, Мадонно, іншалла (українською). starylev.com.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
- ↑ БАТЬКО (українською). books-xxi.com.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 27 березня 2020.
- ↑ ЖЕРТВАМ СНИТЬСЯ ВЕЛИКА ВОЄННА ПЕРЕМОГА (українською). komorabooks.com. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
- ↑ ВІЛІМОВСЬКИЙ (українською). komorabooks.com. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
- ↑ ПСИ НА ОЗЕРІ (українською). https://komubook.com.ua/. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ ВОЛҐА, ВОЛҐА (українською). https://www.books-xxi.com.ua/. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мілєнко Єрґович |